Яніка Меріло: "Моя мета - 100% електронний уряд, коли спілкування з чиновником зводиться до нуля"

Економіка
06.12 19:25
Олена Вовченко
29931
0

Більше двох років тому молода, але дуже цілеспрямована естонка Яніка Меріло залишила сім'ю, затишне та розмірене життя і відправилася в охоплену революцією Україну. У Яніки були амбіції і професіоналізм, а Україна чекала на реформаторів. Разом з нею в Україну прибуло чимало прихильників реформ, але час усе розставив по своїх місцях – сьогодні Яніку сміливо можна назвати одним із найуспішніших реформаторів в Україні.

Яніка Меріло - експерт Агентства з питань електронного уряду України і наполегливо впроваджує в Україні електронні послуги. Сьогодні сама Яніка зізнається, що після роботи в Києві, Львові та Дніпрі - попит на її послугу зростає, до неї їдуть за досвідом. Правда, як каже Яніка, тепер змушена працювати по 16 годин на добу.

- Яніка, як Ви опинилися в Україні?

- Ну "опинилася" тут не зовсім вірне слово. Я завжди вважала себе українкою - я сама народилася в Естонії, моя мама естонка. Але тато родом із Кам'янця-Подільського. Тому всі свої канікули — літні і зимові — я проводила в Україні. Україна рідна для мене країна. По роботі з 2007 року працювала в інвестиційному фонді, який інвестував в Росію, Україну, Прибалтику, і відповідала за український напрямок. Я часто бувала тут: мінімум тиждень на місяць. І коли мене в 2015 році запросив Айварас Абромавічус радником - я не відчула, що "йду або приходжу". Я завжди була в Україні.

Читайте також: ЗМІ: У Нацполіції візьмуться за перевірку замаху на Медведчука

Тоді ми працювали з Айварасом, зараз я працюю з Борисом Філатовим в Дніпрі, з Андрієм Садовим у Львові, з міністром інфраструктури і транспорту Володимиром Омеляном.

- Українці жартують, що іноземний десант залишає Україну - поїхали Згуладзе і Абромавічус, звільнилася Деканоїдзе.

- Напевно, вони не сприймають так сильно Україну, як я. Для мене це батьківщина, мій будинок теж. У мене немає такого розуміння, щоб усе кинути і поїхати, що мені набридло. Я думаю, багато хто з іноземців в уряді відмінні менеджери і вони могли б залишитися. У мене інша стратегія - я не йду в політику, не втручаюся в інтриги. Я вирішила просто працювати, показувати результати, що, сподіваюся, і роблю.

- Якими результатами можете похвалитися?

- За останні два роки в світовому рейтингу електронного уряду Україна підвищилася на 25 - 37 місць на різних позиціях. Коли ми говоримо про відсутність реформ і про зраду - це не про мою сферу. Багато естонців дивувалися такому українському прориву, стверджуючи, що це фізично неможливо. У Дніпрі ми відкриваємо Центри надання адміністративних послуг, запустили систему держзакупівель ProZorro, впроваджуємо електронні квитки в багатьох містах України.

Також я пишаюся проектом із впровадження ID-карток з електронним цифровим підписом. І це буде прорив. Дуже пишаюся електронними виборами, які ми провели у Львові в другому турі, і випробували цю систему влітку, під час довиборів у Дніпрі.

- Такі сервіси доступні тільки мешканцям великих міст чи вони дійдуть і до провінції?

- На жаль, я не можу тому чи іншому місту сказати - давайте будемо впроваджувати такі ось послуги та полегшимо життя людям. Я ніяк не впливаю на ситуацію на законодавчому рівні. Наприклад, не можу створювати закони, стандарти, не можу ніяк вплинути на Закон "Про адміністративні послуги".

- А що не так із цим законом?

- Я вже давно думаю над тим, що усі послуги потрібно оптимізувати і зістикувати реєстри. В Європі є дуже гарне правило під назвою "Тільки один раз" - тобто, якщо держава один раз запитала у мене інформацію, вдруге вона вже не має права питати. Все тому, що реєстри зістиковано. Тобто держава спілкується між собою. І це вірно. В Естонії 98% державних органів спілкуються між собою, і тільки 2% з людини додатково вимагають якусь інформацію.

Зараз ми активно створюємо такі реєстри в Дніпрі. В ідеалі ми хочемо створити електронні реєстри, зістикувати їх між собою і в підсумку сказати, що місто не має права запитувати інформацію, якою воно вже володіє. Тобто: не треба просити людей приносити довідки з даними, а з дозволу людини місто може саме запросити потрібну інформацію. Для того, щоб зістикувати державні реєстри, з'єднуємо зусилля з Агентством електронного уряду і будемо підключати також державну інформацію. У мене таємна надія, що перші пілоти будуть з реєстрами довідок про доходи та довідок про несудимість. Для розуміння: наприклад, реєстр жителів створюватимемо з багатьох різних реєстрів, але, в основному, із багатьох паперових карток, які в ЖЕКах, а це величезна робота все оцифрувати. Ну, нічого, ні світ, ні електронний світ не створювалися за день. Я дуже рада, що за реєстрами ми відмінно взаємодіємо з областю, з якою будемо відразу і все стикувати.

- А Ви не думали над тим, що наше суспільство ще не готове до такого кроку - хтось курсує між блокпостами, щоб двічі отримати пенсію, хтось приховує свій непогашений кредит, хтось ховає свою судимість або доходи, щоб отримати субсидію?

- Ні, я думаю, що суспільство вже готове. Киргизстан готовий, Бразилія готова, в Європі це вже давно працює. Чому Україна має бути не готова? Адже поряд з тими, кому є що приховувати від держави, є безліч тих, хто позбудеться від необхідності вистоювати довгі черги за довідкою або навіть нести якусь шоколадку чиновнику, не кажучи про хабарі більшi.

Поки чиновник впливає на те, чи є ти в реєстрі, або тебе там немає - це створює поле для корупції і зловживань.

- Яніка, де берете фахівців для роботи?

- Нам у цьому сенсі набагато простіше - все, що ми робимо, все це вже давним-давно придумано не нами. І нам залишається тільки копіювати чужий досвід. З одного боку, у нас в команді працюють айтішники, волонтери, які роблять величезну роботу з аналізування і тестування, це IT-підприємства, команди міськрад. Дуже багато у нас кваліфікованих фахівців, які працюють в Центрах надання адміністративних послуг і безпосередньо працюють з людьми.

Ми залучаємо найкрутіших людей із різних сфер. У багатьох одна мотивація - якщо ти можеш увійти в історію - то чому б цього не зробити?

- Як можна потрапити у Вашу команду?

- Мені часто задають таке питання. Всім бажаючим я пропоную заповнити анкету - якщо для людини знаходиться відповідний проект, ми з нею зв'язуємося. Нам потрібні багато фахівців - не обов'язково IT-сфери. Потрібні юристи, волонтери, аналітики, тестувальники, люди, які будуть працювати в ЦНАП безпосередньо з громадянами.

- Останні тижні країну трясе скандал із подачею е-декларацій. В Естонії було так само?

- Я не пам'ятаю, коли в Естонії починали подавати е-декларації - це було дуже давно. Була якась нульова відмітка, де кожен чиновник щось декларував. Але її так давно вже пройшли, що я не пам'ятаю реакції суспільства. Зараз можна спокійно простежити - скільки заробляв чиновник за останні 10 років, скільки витрачав, який автомобіль купив. Для мене не було сюрпризом е-декларування - я думаю, що це тільки початок. Нульова точка обов'язково потрібна - щоб сказати, що у нас є, а потім почати відстежувати те, що ми маємо. Вважаю, сьогодні органи повинні цікавитися тим, що задекларували депутати і чиновники. Тому що якщо людина задекларувала трильйон - і вона або помилилась, або пожартувала, то це навіває думку про відповідальність - а раптом вона також пожартує або помилиться при голосуванні в Раді. Це повинно залучати за собою відповідальність за свої вчинки і жарти.

- Ви стояли біля витоків системи держзакупівель ProZorrо - деякі тестувальники вже заявили, що система недосконала.

- Так, вона недосконала, але це живий організм, який живе своїм життям. І буде з часом доопрацьовуватися, будемо виправляти недоліки. В Естонії вже 15 років ходять ID-картки і чи не щороку виходять оновлені версії цієї програми. Багато європейських країн зізнаються, що деякі свої програми не доробили - це абсолютно нормально. Головне, що система працює.

- Яніка, зараз Ви у Дніпрі. Що інноваційного робите тут?

- За період трохи більше місяця ми відкрили тут два Центри надання адміністративних послуг на одній площі з МВС, що є позитивним прецедентом співпраці центральної і місцевої влади. Зараз тут надають 400 послуг, усе в одному місці - це послуги міськради, Мін'юсту, МВС, МРЕВ. Незабаром тут з'явиться і можливість отримувати паспорти та ІД-картки. Все дуже відкрито і дуже швидко. Наприклад, якщо ти прийшов за дублікатом прав, ставши в електронну чергу і чекаючи своєї черги, можна сходити попити кави або по інших справах. ЦНАП знаходиться в торговому центрі.

Читайте також: Лещенко сховався від антикорупціонерів в залі Ради

Центр надає послуги не тільки жителям Дніпра, а й області, а Сервісний центр МВС - всій Україні.

Зараз ми переводимо послуги в напівелектронні - це комбіновані послуги, де задіяні ЦНАП, "Укрпошта" та портал iGov. Тобто, через iGov можна замовити довідку і отримати її з ЦНАП через "Укрпошту". Сьогодні людина може отримати 40 довідок через "Укрпошту".

Зараз у Дніпрі також відчуваємо два стартапа по електронній черзі в поліклініках. Є правки, над якими потрібно попрацювати, але сподіваюся, що незабаром ми введемо і таку інновацію.

- Ви впроваджуєте досвід розвинених країн в Україні. А чи є щось особливе у нас, чого в тій же Естонії ще немає?

- В Україні є багато чудових проектів і стартапів, які варті уваги. Взяти той же "Навізор" - Дніпро першим впровадив це рішення. "Навізор" - сервіс електронної інвентаризації дороги, можливість жителям оцінити стан доріг. Якщо брати Дніпро - тут паспортизовані понад 3 тисячі різних об'єктів і доріг. Через програму можна реально подивитися, в якому стані дороги знаходяться і через відкритий бюджет на мапі ЕЙДОС відстежити по бюджету 2017 року стан виконання робіт та підрядника. Зараз ми хочемо ці модулі повноцінно прив'язати до Prozorro - щоб люди змогли перевірити торги по тому чи іншому об'єкту, які були пропозиції, за скільки той чи інший об'єкт ремонтують. Але по "Навізору" в ідеалі хотілося б, щоб додаток мобільного телефону фіксував вібрацію мобільного і стан дороги та передавав ці дані - таким чином буде формуватися карта доріг. Таке рішення вже є у ChckRoads. А всього такого, наприклад, навіть у Естонії, однієї з найбільш просунутих стартап і електронних країн, немає.

- Якби у вашому напрямку Вам дали повну волю - що почали б змінювати в першу чергу?

- Я б розробила стратегію електронного уряду - такого єдиного вектора, до якого ми хочемо прийти. Сьогодні ми впроваджуємо нові технології там, де влада на місцях цього хоче. Але цього мало - потрібен єдиний план і стандарти. По-друге, потрібно зістикувати всі реєстри між собою - ну не можна постійно смикати людину, щоб вона бігала з папірцями. По-третє, я б просунула б ті наші законопроекти та ініціативи, які зараз лежать на розгляді в Раді і застрягли. Серед таких ініціатив - закон про те, що деякі послуги можна замовити через інтернет-банк або через мобільний телефон. Наприклад, я, сидячи в Україні, зі свого телефону голосую на виборах парламенту в Естонії - і це нормально, в порядку речей. Законопроект про БанкІД і МобілІД уже три роки лежить в Україні.

Плюс до всього, Україні терміново потрібно багато в сфері електронного здоров'я. Від електронного реєстру ліків до історії хвороби пацієнта і електронного рецепта.

Я дуже сподіваюся, що відстояли в бюджеті 7,7 млн ​​грн на створення комплексної системи електронного здоров'я в Дніпрі. Це означає модулі: реєстри ліків - відкриті для всіх, електронні черги, картки пацієнта (всі аналізи, рентгени і т. д.) і, може колись в майбутньому, й електронний рецепт. На цьому тижні ми обговорюємо, як запустити реєстр ліків, щоб всі бачили, в якій лікарні чи поліклініці які ліки в наявності є чи ні.

Моя мета в підсумку - 100% електронний уряд, тобто спілкування з чиновником переходить реально на 0.

За новою програмою EGAP Дніпро і Дніпропетровська область - пілоти в оптимізації послуг, тобто ми разом із фондом "Східна Європа" пройдемо по кожній послузі, проаналізуємо їх, і що можна - скасуємо, що можна - оптимізуємо. Наш досвід уже приїжджають переймати з інших міст, і це радує. Успішний досвід можна і потрібно масштабувати через працюючі приклади.

- Впроваджувати в життя такі системи - це ж витрати. Вам ніхто не пропонував хабар за те, щоб використовувати картки або ті ж чіпи ось цієї фірми, а не іншої?

- Ні, хабар мені не пропонували. Навіть не знаю, чому - можливо, тому, що я відкрита людина, і якщо мені навіть натякнуть про це, я завтра ж напишу і зроблю розголос цього факту. Навіть якщо до мене підходять і кажуть: "У нас є рішення ось такої проблеми", я завжди відповідаю - йдіть і беріть участь у тендері.

- А скільки грошей той же Дніпро виділив на впровадження таких інновацій?

- Зізнаюся, бюджет нашого департаменту невеликий - всього 3,7 млн ​​грн. Плюс виділено понад 7,7 млн на електронне здоров'я і понад 13 млн на електронні реєстри та пілотні картки жителів міста. Але завжди, навіть при найскромніших бюджетах, можна шукати креативні рішення, залучати небайдужих людей.

Теги: Яніка Меріло, ЦНАП, Садовий, Філатов
Автор матеріалу: Олена Вовченко

ЦІКАВІ МАТЕРІАЛИ

Loading...
ПолітикаВибір редакціїРозслідування16.01
ПолітикаВибір редакціїРозслідування08.01
ПолітикаВибір редакціїРозслідування05.01

Вибір редакції


все лучшие материалы по версии редакции ›

Фото та відео

МИ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Підписуйтесь на нас у соціальних мережах, аби завжди бути в курсі найсвіжіших новин та найцікавіших подій

Догори