Ще раз про бюджет: головні ризики кошторису країни

Економіка
27.12 18:45
16380
0

Вже втретє державний бюджет України депутати приймають уночі. Така традиція склалася від першого післямайданівського парламенту. Поспіх з оформленням головного кошторису країни цього разу був пов'язаний з бажанням отримати вже на початку року кредиту від МВФ.

Підготовка до прийняття

Прийняття бюджету складалося з двох етапів. Перший. Ще восени у Раді зареєстрували його проект, але на той час палких дискусій він не викликав, адже у депутатському корпусі було розуміння, що раніше другої половини грудня Кабмін просувати бюджетне питання не буде.

Тому депутати не поспіхом працювали у комітетах. Поки не було рішення про форсування прийняття бюджету. Другий етап включав два останні дні до голосування.

На погоджувальній раді спікер парламенту Андрій Парубій чіткої дати розгляду бюджету не називав, але дедлайн озвучив – до кінця тижня та порадив депутатам запастися терпінням.

Політичні передумови бюджету

Варто згадати, що депутатської більшості у Верховній Раді, дефакто, немає. Понад рік тому парламентську коаліцію залишили: "Радикальна партія Ляшка" – 21 депутат та фракція "Самопопомочі" – 26 і "Батьківщина" – 20.

Влада себе формально підстрахувала, перетягнувши на свій бік деяких депутатів з цих фракцій та позафракційних і на папері у коаліції опинилось 230 депутатів, про що неодноразово заявляли представники більшості, ніби як постійно підкреслюючи її існування.

Весь нічний гармидер з порушенням реглаенту та підкилимні домовленості бюджетної ночі, банально зводилися до – пошуку представниками БПП і "Народного фронту" ситуативних союзників, які готові були б підтримати бюджет на взаємовигідних умовах.

Відсутність нормальної та функціонуючої коаліції постійно стає перешкодою до прийняття важливих для держави рішень.

Коли виникає нагальна потреба провладним партіям отримати додаткову підтримку голосами, на допомогу приходять група нардепів з "Волі народу" та партія "Відродження" та деякі позафракційні.

Оскільки рішення, що бюджет має бути проголосований одразу на наступний день після погоджувальної ради, означав, що голоси у Раді треба знайти дуже швидко.

Для форсування прийняття кошторису до Ради навіть не публічно приїхали Петро Порошенко та Арсеній Яценюк, аби переконати не своїх депутатів у підтримці бюджету.

Після "нічних перемовин" бюджет, до якого було достатньо економічних зауважень, став жертвою ще політичних торгів.

Урядова версія бюджету перетерпіла істотні зміни, результат яких наразі невідомий, бо не оприлюднена остання редакція проекту бюджету-2017 з "нічними правками".

За підсумками голосування бюджет підтримали:

"Блок Петра Порошенка" - 122

"Народний фронт" - 74

Радикальна партія - 18

Група "Партія "Відродження" - 24

Група "Воля народу" - 13

"Самопоміч" - 5

Позафракційні - 18

Що виторгували собі депутати-бізнесмени

Швидке, за українськими мірками, прийняття бюджету відбилося на якості і поступливості влади окремим депутатам та групам. Зокрема Олег Ляшко, який протягом тижня нещадно критикував бюджет, вирішив зненацька його підтримати.

До того ж, у бюджеті помітно оновились регіональні витрати, зокрема збільшилася суми: на підтримку шахти Нововолинська, рибного господарства і тд. Однак, найбільш помітною виявилась боротьба у Раді за законопроекти щодо змін до Податкового кодексу.

"Податковий кодекс у виконанні Гройсмана виглядає як дуже дешева мильна опера. Ця дивна "43" поправка – це подарунок під ялинку Відродженню. Вона пропонує застосування зниженої ставки рентної плати на вуглевондневу сировину 2% для видобування з важковидобувних покладів. Для порівняння інші компанії платить 14% і 29%", – написала депутат Світлана Заліщук.

На її думку, закон створює внутрішні офшори для обраних компаній.

Бюджетний дефіцит і ПриватБанк

Згідно з документом, доходи держбюджету встановлені у розмірі 706,269 мільярдів гривень, а видатки – 775,265 мільярдів у національній валюті.

Попри дефіцит у понад 70 мільярдів гривень, прем'єр-міністр Володимир Гройсман назвав бюджет-2017 "бюджетом економічного розвитку", напевно, маючи на увазі зростання ВВП на 3%, які закладені у бюджет.

В оприлюдненому звіті ще у листопаді, Міжнародний валютний фонд прогнозує Україні зростання економіки (http://www.imf.org/external/pubs/ft/reo/2016/eur/eng/erei1116.htm ) на рівні лише 2,5% за умови збереження інфляції не більше 8,5%.

Раптова приватизація ПриватБанку, яку не врахував Кабмін, може істотно сколихнути інфляцію і викликати здешевлення гривні.

Відомо, що держава вирішила покрити борги "Привату" у 116 мільярдів гривень випуском державних облігацій внутрішньої позики.

У запевнення міністра фінансів Олександра Данилюка, який заявив, що приватизація ПриватБанку не вплине на бюджетні показники, віриться важко.

Не вірить урядовцю також й економіст Андрій Новак. За його словами, покриття боргів "Привату", автоматично збільшить держборг, що відіб'ється зростанням інфляції – тобто прораховані показники бюджету на 2017 рік виявляться хибними, а дефіцит зросте.

"Ухвалений парламентом Держбюджет на 2017 рік – це документ для піару провладних сил, але аж ніяк не головний фінансовий документ країни. Починаючи від показника інфляції і закінчуючи прогнозом росту ВВП – все це не відповідає реальному стану речей",– вважає Новак.

Він додав, що Кабмін може наважитись на свідому девальвацію гривні, аби перекрити дефіцит і борги. Тому закладений курс гривні до 1 долара у розмірі 27,2 буде ще вищий.

Висновки

Перший великий іспит для прем'єра Володимира Гройсмана – прийняття бюджету, хоч є зданим, але з великим натуженням і безліччю ризиків для країни.

Крім політичних поступок, які зробив уряд на догоду різним депутатським групам, які захищають свій власний інтерес, є низка фінансових загроз, що ставлять під сумнів загалом виконання Держбюджету.

Аби втілити держбюджет, всьому уряду слід працювати, як великий злагоджений механізм та підтягувати показувати успішні результати по всіх напрямках роботи і продовжити реалізація реформ. Завдання більше ніж важке.

Теги: бюджет 2017, держбюджет 2017, бюджет україни 2017, гройсман, порошенко, яценюк

ЦІКАВІ МАТЕРІАЛИ

Loading...

Вибір редакції


все лучшие материалы по версии редакции ›

Фото та відео

Юрій Береза: Процес розпаду Російської імперії вже почався
ЧитальняАналітика 27 лютого

Народний депутат фракції «Народний фронт», командир полку спеціального призначення «Дніпро-1» Юрій Береза в інтерв’ю Politeka розповів про якісні зміни в українському […]

МИ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Підписуйтесь на нас у соціальних мережах, аби завжди бути в курсі найсвіжіших новин та найцікавіших подій

Догори