Найближчим часом в Україну можуть повернутися віялові відключення електроенергії. Про це повідомив прем'єр-міністр Володимир Гройсман. Іншого способу забезпечити країну електрикою, за його словами, немає. Підтвердив такий стан речей і міністр енергетики. Він також не бачить альтернативи віяловим відключенням світла. Вже оприлюднили список областей, де в першу чергу вимикатимуть електрику. Це Київська, Дніпропетровська, Харківська, Черкаська, Чернігівська, Сумська і Запорізька області.

Скільки виробляємо електрики і споживаємо?

За рік Україна споживає близько 181 кВт/год електроенергії, а виробляє — більше 190 кВт/год. Найбільше енергії дають теплоелектростанції – 47% від всього обсягу. Вони використовують для виробництва електрики принцип спалювання. Наймасовіші ті, які спалюють звичайне газове вугілля й антрацит — високоякісне вугілля із високим коефіцієнтом горіння. На другому місці в структурі виробництва електрики — атомні станції. Вони виробляють 43% енергії. Решта 10% припадає на теплоелектростанції, які, крім виробництва електрики, ще й обігрівають цілі райони й селища, гідроелектростанції та альтернативні джерела.

Мало не щороку Україна навіть експортує електрику в інші країни — Румунію, Білорусь, Молдову. Однак наразі про експорт не йдеться.

Цікаво, що антрацит і газове вугілля на Донбасі контролюють окупанти. Якщо говорити про невеликі копанки, де його видобувають, то їхні власники віддають податки до фейкової держави-сателіта Росії — "ДНР". Великі підприємства платять податки і в український бюджет, і окупантам.

Популярні новини зараз
Дешевше, ніж чашка кави: Vodafone запустив пільговий тариф, але не все так радісно ДПС вже готова списати ваші гроші: кому готуватись до примусового стягнення Зобов'язали передати списки: ТЦК посилює "полювання" на ухилянтів З 1 травня доведеться виживати без допомоги: кому перестануть виплачувати субсидію
Показати ще

"Підприємства з видобутку вугілля Ахметова також платять гроші і в український бюджет. Тому його не засуджують за співпрацю із терористами", - каже порталу "Знай" директор науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев.

Чому бракує електроенергії?

З 25 січня деякі народні депутати і добровольчі військові батальйони оголосили торгову блокаду окупованих районів Донбасу. Заявили, що не пускатимуть жоден товар ні з одного боку, ні з іншого. В тому числі й вугілля. Перекрили залізничні колії.

Прем'єра обурило перешкоджання торгівлі із окупованою територією. Він заявив, що через це можуть бути найгірші наслідки для всієї країни.

"Блокування поставок вугілля означає зупинку електростанцій та віялові відключення по всій країні. Якщо вугільні електростанції перевести на газ, то це призведе до ще одного зростання цін на тепло або електроенергію", - сказав Гройсман.

Як виявилося, стратегічного запасу вугілля Україна не має. В умовах війни із найбільшою країною у світі уряд не забезпечив достатнього резерву палива на випадок екстрених ситуацій. А також не подбав про альтернативу українському паливу із окупованих територій.

Проте енергетичні експерти й аналітики ще з 2014 року попереджали, що у разі перебоїв із поставками антрациту можуть бути перебої із виробництвом енергії, що згубно вплине й на економіку. Ніхто з іноземних інвесторів не захоче працювати у країні, де щодня вимикають світло.

"Справа в тому, що наші електростанції пристосовані саме до нашого антрациту. Їх будували ще за радянських часів, враховуючи вологість цього палива, температурний режим згоряння і тепловіддачу. Іноземний антрацит, звісно, теж можна палити, але ефективність виробництва електрики зменшиться на 20%. Наприклад, 2014 року Україна закуповувала один із найбільш якісних антрацитів світу в Африці. А він горів гірше і коштував дорожче", - пояснює порталу "Знай" член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

Бездіяльність уряду протягом останніх двох років призвела до того, що справді іншого виходу, як почати регулярне відключення світла, немає. Перевести електростанції на газове вугілля чи інші види палива протягом місяця не вдасться. Та й кошти на це в бюджеті не закладені. А якщо його переглянути й передбачити на це ресурси, то не вистачить на інші статті витрат. Змушені будемо брати кредити. У майбутньому це обернеться додатковими витратами на обслуговування боргів.

"З Африки зараз теж не можна купити вугілля. Вони на три місяці вперед уже його продали. Тобто якщо Україна сьогодні прийме рішення про купівлю африканського антрациту, то він приїде кораблем до країни не раніше травня", - говорить експерт.

Прем'єр-міністр Польщі 14 лютого запропонувала президенту Петру Порошенку допомогу в переобладнанні українських електростанцій на різні види палива. Проте, якщо навіть Україна погодиться на це, швидше ніж за 6 місяців станції не переобладнають. Це складний технологічний процес.

"Тим часом уже на деяких станціях критичний рівень вугілля. Ще трохи, і вони зупиняться. Найбільші проблеми зараз мають Трипільська, Придніпровська, Криворізька, Запорізька, Зміївська, Луганська і Старобешівська електростанції", - констатує Юрій Корольчук.

Хто винен?

Складність ситуації, яка виникла навколо поставок антрациту з окупованого Донбасу, важко переоцінити. Як і кількість збитків, що принесуть віялові відключення електроенергії. Вже тиждень члени Кабміну й президент намагаються вирішити проблему з нестачею вугілля — на телебаченні проговорюють різні сценарії, звинувачують людей, які перешкоджають торгівлі з окупантами. Однак чомусь відповідальні люди в Антикорупційному бюро і в прокуратурі мовчать. З невідомої причини відповідні органи не шукають винуватця тієї ситуації, яка не лише позбавить комфортного життя десятки мільйонів Українців, а й сповільнить роботу бізнесу та розвиток економіки.

"Взагалі відбувається дивна ситуація. По-перше, підозріло, що вугілля на всіх електростанціях є лише на два тижні. Саме стільки триває блокада. По-друге, вражає непрофесіоналізм уряду. У третій рік війни не передбачити якихось перебоїв із поставками — це не що інше, як повне ігнорування своїх функцій", - акцентує порталу "Знай" директор НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев.

Не звернути уваги на ймовірні загрози у цій сфері було неможливо. З 2014 року про перебої із поставкою вугілля казали всі профільні експерти; траплялися непоодинокі випадки, коли Україна отримувала менше вугілля, ніж потрібно, особливо восени 2014-го.

"Достатньо було просто вжити елементарних заходів. Варто було б сформувати потужні запаси вугілля, домовитися про доставки палива з інших країн, потурбуватися про швидке переобладнання станцій. Але, ні, нічого зроблено не було. Втім, як і в усій енергетиці", - говорить спеціаліст.

Після 2014 року українська енергетична система зазнала істотних змін. Багато важливих об'єктів опинилися під впливом російських загарбників у Криму й на Донбасі. Разом із тим відпала потреба давати напругу на сотні підприємств. Деякі з них окупанти стерли з лиця землі, а деякі вивезли в Росію.

"Володимир Гройсман по телебаченню хизується якимись досягненнями уряду. Каже, що було зроблено у рази більше, ніж при інших очільниках. Однак якість влади визначається кількістю криз, які за неї проходить держава. Дивлячись на теперішню владу, можна констатувати її надзвичайно низький рівень. Бо криз щонайменше чотири за останні роки. То газу нам не вистачало, то вугілля, то ще чогось. Проблема в тому, що наші урядовці поводяться не як працівники виконавчої влади, а як політики. Якщо останні звикли базікати й звинувачувати в усьому когось, то перші мають своїми рішеннями попереджати проблеми", - вважає Геннадій Рябцев.

"Я покажу, як керувати країною", — казав Володимир Гройсман, коли став прем'єром. Якщо теперішній стан речей із електроенергією та рівень інфляції, що миттєво піднявся після підвищення зарплат, і є тим, що збирався показати колишній мер Вінниці, то, мабуть, слід прем'єру цю "презентацію" завершувати. Інакше замість нього її завершать активісти, радикальні самоорганізовані групи. У науково-технічному центрі "Психея" не виключають, що така недалекоглядність уряду могла бути не лише низьким професіоналізмом, а й грою на користь певних фінансово-промислових груп.

Кому вигідний дефіцит вугілля?

Важко повірити в те, що подібна ситуація із дефіцитом вугілля, відсутніми запасами палива на електростанціях, ігноруванням загроз перебоїв із поставками антрациту й раптове блокування торгівлі з окупованим Донбасом — всього-на-всього лише невигідний для українського народу збіг обставин. Швидше за все — навпаки. Це спланована акція, яка спрямована на рекордне збільшення доходів або політичних дивідендів певних бізнес-груп.

"В першу чергу, від теперішньої ситуації у виграші енергетичні компанії. Їм взагалі вигідно, коли на ринку повна нестабільність, криза та дефіцит. Тоді можна під цим приводом підвищувати ціни на свої послуги й мати значно вищі доходи", - каже Геннадій Рябцев.

Оскільки олігарх Рінат Ахметов має 70% теплових електростанцій, він може під цим приводом піднімати ціни. Також у виграші держчиновники й власники фірм-посередників із купівлі палива. Що складніша схема обчислення вартості палива й велика кількість учасників з його поставок, то більше там тіньових схем і сумнівних витрат. Наприклад, з минулого року Україна купує тонну вугілля на окупованому Донбасі за 1730 грн. А тариф на електроенергію, вироблену з нього, формується з інших, значно вищих затрат. Так ніби його купують по 2800 грн.

"Саме стільки коштує імпортне вугілля. А ми ж використовуємо своє, яке майже на тисячу дешевше! Здається, навіщо було запроваджувати таку формулу? Але завдяки цьому олігарх Ахметов отримав 10 мільйонів гривень додаткового прибутку", - пояснює керівник енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар.

Експерти впевнені, що оточення президента ще 2014 року домовилося з окупантами й проросійськими олігархами про ціну поставок вугілля. У домовленостях фігурували й політичні аспекти. Скажімо, Ахметову запропонували переплату за вугілля. Натомість проросійський "Опозиційний блок" має підтримувати у парламенті пропрезидентські законодавчі ініціативи, вважають політологи. До речі, підтвердженням цієї думки може слугувати те, що жодного регіонала за останні два роки не засудили, а Ріната Ахметова жодного разу не звинуватили на належному державному рівні у незаконній приватизації тих чи інших підприємств.