Нещодавно Верховна Рада підтримала проект постанови "Про опір військовій агресії Російської Федерації та подолання її наслідків". Згідно з нею, у випадку відмови Кремля знайти винних у розпалюванні війни, Україна залишає за собою право звернутися в Міжнародний кримінальний суд в Гаазі з проханням розслідувати ці злочини.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяВодночас парламент і досі не ратифікував Римський статут, котрий встановлює юрисдикцію, функції та структуру Гаагзького трибуналу. Тому наразі Україна не має права подавати скарги до Міжнародного суду.
"Римський статут встановлює 4 основних правопорушення: геноцид, злочин проти людства, військові злочини і злочинна агресія", - каже Юлія Василенко, адвокат і фахвець з європейського права, голова громадської організації "Комісія захисту незаконно звинувачених".
Читайте також: Україна – лідер по скаргах до Європейського суду
Ті держави, котрі його ратифікували, можуть звернутися з проханнями розслідувати ці правопорушення на їхній території.
"Україна брала участь в розробці статуту в 2000-х роках. Але так і не ратифікувала його. Тодішній президент Кучма звернувся до Конституційного суду, відразу після "касетного скандалу". Суд виніс рішення, що деякі положення статуту суперечать конституційним нормам", – каже Василенко.
Наразі, аби ратифікувати статут, потрібно внести поправку до Конституції. Ще торік Мін'юст підготував пакет документів відносно позову до Конституційного суду, аби ратифікувати Римський статут. Але в адміністрації президента другий рік ігнорують проблему.
В Раді нацбезпеки та оборони пояснили, що з ратифікацією варто зачекати.
"У Росії теж не ратифіковано цей документ. Тому й нам варто зачекати, адже ратифікація може потягнути за собою масу позовів з боку громадян РФ, восійської влади та противників нині діючої влади", - пояснив Володимир Польовий, заступник керівника центру РНБО.
Читайте також: Обмін Савченко на полонених росіян малоімовірний - Фейгін
"Ми робили звіт, у якому зафіксували докази катувань та вбивств полонених українських військових сепаратистами та схожі факти з боку української сторони. Такі випадки можуть бути причиною затягування ратифікації статуту, оскільки українська влада розуміє, що міжнародний суд буде розслідувати порушення і з українського боку", - пояснює Кразимир Янков, учасник моніторингової групи міжнародної правозахисної організації Amnesty International.
Які небезпеки чатують на Україну в разі, якщо Україна ратифікує статут, а Росія - ні, "Знай" розповів київський політичний експерт Віктор Небоженко.
"Кримінальний суд у Гаазі зазвичай активно використовують країни, що втягнуті в багаторічні воєнні конфлікти одна з одною. Кожна сторона наводить численні аргументи проти іншої. Україна побоюється, що Росія, яка спрямовує багато зусиль на те, аби підтримувати політичну підтримку в Європі, використає Римський статут проти нас", - зазначає він.
Україна на міжнародній арені зараз поводиться недостатньо агресивно, відстоюючи власні інтереси.
"Чого вартий лише той факт, що ми досі не виставили рахунку РФ за величезні економічні та соціально-економічні збитки, спричинені її авантюрою на Донбасі. Це неприпустимо. Не можна опускатися до рівня такої країни як Бурунді чи Південної Африки. Якщо Україна сама себе не захищатиме в міжнародних інстанціях, за нас цього ніхто не зробить", - додав він.
Наразі Небоженко радить незалежним юристам документувати всі злочини Росії на Сході України. Після ратифікації Римського статуту вони знадобляться в Гаазькому суді.
