Боротьба популістів з циніками: результати е-декларування

Політика
01.11 18:26
Юрій Кравчук
6279
0

За результатами кампанії електронного декларування українська громадськість нарешті дізналася, хто з наших чиновників - мільйонер, хто - щасливий володар мощей святих, а хто бідний, як церковна миша і живе на одну зарплату. Не обійшлося, звичайно, і без ексцесів. Одні декларували мало не шампуні, інші, у відкриту "жартували" про те, що вони трильйонери. Як би там не було, результат - на є і з ним треба щось робити. Про те, яким чином позначаться одкровення чиновників на їх рейтингах і те, що з цього винесуть звичайні українці - далі в матеріалі порталу "Знай.ua".

Протягом усього попереднього тижня увага більшості українців так чи інакше була прикута до феномену електронного декларування доходів чиновників усіх рангів і мастей. Кожен день соцмережі рясніли новими жартами про того чи іншого політика і скипали від інформації про його майно. І поговорити дійсно було про що. Одних обговорювали за зайву скромність, доходи інших ставали причиною заздрості і обурення. Після останнього дня декларування, коли "інформаційний пил" навколо доходів "керівництва" осів, експерти почали підбивати підсумки самої кампанії і намагатися зрозуміти, що ж ми отримали в сухому залишку.

Маємо, що маємо

За словами політолога Олексія Якубіна, кампанія е-декларування, безсумнівно не пройшла непоміченою і не була безрезультатною. Однак самі результати, скоріше, свідчать про негативний стан справ в нашій країні.

"118 тисяч декларацій - це шокуюче багато. Дивно, що стільки чиновників зважилися на цей крок. Правда, я думаю, що задекларували вони в кращому випадки 10% від реально наявних коштів. 90%, очевидно, задекларувати складно. Але ось те, про що вони (декларації) засвідчують - це інше питання. По-перше, з усього видно, що первинне накопичення капіталу в нашій країні ще не закінчилося, так що чиновники продовжують збагачуватися. Очевидно, що вони живуть в абсолютно іншій реальності. По-друге, виходячи з їхніх декларацій можна зробити цікавий висновок про банківську систему. Виявляється, вони не довіряють українським банкам. Хіба що "банкам Чуса". Навіть Гонтарева не довіряє банкам, зберігаючи свої заощадження в готівці. І третє, швидше за все ці їхні декларації розраховані на майбутнє - майбутнє збагачення. Щоб згодом можна було сказати, що всі витрати здійснювалися за рахунок задекларованих раніше коштів" - зазначає політичний експерт.

Боротьба популістів з циніками: результати е-декларування

Зі своїм колегою згоден і директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник. За його словами, такі значні суми готівки - це скоріше свідчення того, скільки чиновники планують витратити до моменту наступного декларування, термін якого закінчується в квітні 2017.

"Велику частину доходів вони не задекларували. А ті, що потрапили в їх звіти, можна розглядати, як легалізацію корупційних прибутків і корупційне планування доходів майбутніх. Я уявляю, як до нас тепер будуть ставитися в МВФ. Навіщо нам взагалі кредити. Нас чудово можуть проспонсорувати наші ж чиновники. А взагалі наше е-декларування можна охарактеризувати, як боротьбу популістів з циніками. Одні - декларують, що вони бідні, як церковні миші, інші - відкрито заявляють, що вони мільярдери і не соромляться це декларувати. Я так собі уявляю, що у деяких політиків, судячи з їх деклараціями, є окремі кімнати з грошима або басейни, як у Скруджа (ред .: з м / с "Качині історії")" - коментує результати кампанії Бортник.

Боротьба популістів з циніками: результати е-декларування

Декларація - це не кінцевий результат

Однак на думку експертів, ті дані, які ми маємо за результатами кампанії, не повинні перетворитися на самі результати кампанії. Адже вони є всього лише проміжними відомостями, від яких потрібно відштовхуватися, розслідуючи корупційну складову в діях державних мужів (і жінок).

"Головним питанням має бути питання про походження коштів. І фраза "Святий Миколай подарував" - не повинна бути поясненням. Так що відповідним органам, наприклад, НАБУ варто зацікавитися саме не наявністю цих грошей, а питанням, яким чином держчиновники, перебуваючи на держслужбі з відповідною зарплатою, змогли накопичити стільки коштів. Якщо НАБУ не почне вивчати декларації, навіщо це взагалі було робити" - зазначає Олексій Якубін.

Однак на думку Руслана Бортника, якісно вивчити результати кампанії по декларуванню компетентним органам швидше за все не вдасться. І справа тут навіть не в їх особистих якостях.

"Ви знаєте, скільки людей зараз працює в НАЗК? Десь 200. А тепер уявіть, скільки часу у них займе якісна перевірка кожного зі 120 тисяч, які подали декларації. Можливо, звичайно, звірити цифри вони і зможуть. Але з досвіду скажу, що якісна перевірка походження коштів по одній людині займає не менше тижня" - розповідає Руслан Бортник.

Майстерність не проп'єш

Сумніви щодо результативності ймовірних перевірок НАБУ і НАЗК щодо більшості декларантів висловив і політичний експерт ГО "Слово і діло" Валентин Гладких. На його думку, чиновники, які вже не перший день у владі, чудово навчилися обходити законодавство і навіть навпаки використовувати його норми собі на благо.

Боротьба популістів з циніками: результати е-декларування

"З електронним декларуванням буде те ж, що і з законом "Про очищення влади". Ідея - хороша, але обидва ці нормативи прописані апріорі неграмотно і не створюють будь-яких дієвих механізмів боротьби з корупцією, а скоріше навіть навпаки дають чіткі вказівки, як ці норми обійти і легалізувати існуючий стан справ.

Залишається сподіватися, що корупціонери самі зрозуміють, що їм час йти або переформатуватися, як це було з тими, хто зрозумів в 90-х, що з рекету час переходити в бізнес.

Я не вірю, що хтось із "декларантів" понесе кримінальну відповідальність. Задекларовані гроші - це не капітал, це власність. А власність - не є злочином. Злочин, в цьому випадку, це незаконний шлях отримання цієї власності. А це ще треба довести. В Україні існує презумпція невинності. Це означає, що, щоб когось у чомусь звинуватити, потрібно мати відповідні докази. А їх часто - немає. Ні свідків, ні потерпілих, ні незадоволених. Справа в тому, що всі ці неправомірні прибутки, отримані "законним" шляхом. Всі бюджетні гроші освоюються за допомогою держзакупівель. А там можна сказати, що ніхто крім певної компанії, наприклад, не подав свою заявку на участь" - зазначає експерт.

Тримай відповідь

Проте, експерти сходяться на думці про те, що навіть якщо за результатами кампанії не буде якихось гучних судових процесів, існує ймовірність того, що наслідки будуть хоча б в політичному аспекті. Хоча особливих надій на це також не плекають.

Боротьба популістів з циніками: результати е-декларування

"Сподіваюся, що хоч частина чиновників і політиків за результатами декларування все ж отримають Премію Дарвіна за настільки барвисту політичну смерть. Адже єдине, що може змінитися, це ставлення до декларантів в політичному плані. Щоправда, швидше за все, і в цьому аспекті нічого не станеться, оскільки цілком ймовірно, що результати нівелюються за рахунок відволікання уваги на іншу тему, наприклад, на ймовірні спекуляції на питанні загальноукраїнської кампанії з декларування коштів громадян" - висловлює свою думку Олексій Якубін.

Про ймовірні політичні наслідки декларацій чиновників говорить і Руслан Бортник: "Жарт Мельничука повинен мати, як мінімум політичні наслідки для нього. Або привести до антикорупційного розслідування цілей і мотивів, за якими народний обранець вирішив таким чином висміяти процес. Я думаю, що цей жарт з'явилвся спеціально, щоб відвернути увагу від декларації президента. У цьому контексті, я впевнений, що нас найближчим часом очікує безліч нових скандалів, покликаних відвернути увагу від декларацій. Дуже не хотілося б, щоб нас почали відволікати за рахунок погіршення ситуації на фронті. Я все-таки думаю, що е-декларування і тарифне питання стануть бомбою уповільненої дії, закладеною під теперішню державну владу".

Трохи не згоден зі своїми колегами лише Валентин Гладких, який вважає, що і в політичному аспекті високопоставлені декларанти вийдуть сухими з води: "Сьогодні суспільство і представники ЗМІ часто розглядають більшість питань на "інформаційному рівні". І в підсумку розмови про корупцію зводяться до діалогів типу: "Сам дурень". Коли один чиновник звинувачує іншого в тому, що той вкрав мільярд, інший, не заперечуючи цього факту, заявляє, що його кривдник - вкрав 2 мільярди. Але є ще політичний і правовий аспект цього питання.

Хоча надій і тут мало. Я впевнений, що наступні вибори пройдуть так само, як і попередні. Пройдуть ті, хто буде в змозі проплатити за своє місце в списку. Політична відповідальність - це відповідальність політика перед своїми виборцями, а вони, в кінцевому підсумку, забувають або вдають, що забувають про гучні історії, пов'язані з кандидатом. А якщо навіть і не забувають, їм пропонують обирати з "нових" людей, за яких було сплачено все тими ж "власниками" української економіки".

Припустимо, але що ж робити

На питання про те, як же вибратись з існуючого замкнутого кола у експертів відповіді, на жаль, не знайшлося. У всякому разі такої, яка допомогла б змінити ситуацію не в довгостроковій перспективі. На думку Руслана Бортника, в даному конкретному випадку зміг би допомогти тиск громадської думки на компетентні державні органи, створені як раз для розслідування подібних проявів "продуктивності" чиновників. Зі свого боку, Валентин Гладких бачить вирішення проблеми в ефективному законодавстві, що створює реальні механізми боротьби з корупцією. Однак для цього спочатку потрібно, щоб ті, хто цю законодавчу базу розробляє, були в цьому зацікавлені.

"Що стосується результатів виборів, на них можна вплинути тільки якщо на законодавчому рівні врегулювати питання щодо виборів: визначити граничний бюджет партій, обмежити витрати на рекламні кампанії, прибрати або знизити прохідний бар'єр. Тоді "дешеві" партії - ті, у яких немає підтримки серед олігархів, зможуть хоч якось конкурувати" - резюмує експерт.

Теги: електронне декларування, доходи чиновників, дохід Гройсмана, жарт Мельничука
Автор матеріалу: Юрій Кравчук

ЦІКАВІ МАТЕРІАЛИ

Loading...

Вибір редакції


все лучшие материалы по версии редакции ›

Фото та відео

Африканська авантюра Росії: навіщо Путіну військова база у Джібуті
ЧитальняАналітика 25 лютого

Додалися до цього непрості відносини з Іраном, складнощі з Туреччиною. У результаті російська дипломатія отримала низку складних завдань. Однак це […]

МИ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Підписуйтесь на нас у соціальних мережах, аби завжди бути в курсі найсвіжіших новин та найцікавіших подій

Догори