НАБУ починає гру проти Порошенка?

Політика
09.01 13:40
Ігор Лесєв, спеціально для Знай.ua
101100
1

Антикорупційне бюро України порушило кримінальну справу за підозрою в отриманні хабара при призначенні Генеральним прокурором Юрія Луценка. Факт симптоматичний і показує, що НАБУ намагається показати свою суб'єктність у внутрішньоукраїнській політиці.

Дітище демократів

Конфлікт між прокурорськими і набушниками зародився з самого початку створення Антикорупційного бюро, яке в Україні з великими труднощами продавили США. Задумка адміністрації демократів зводилася до того, щоб створити непідконтрольний внутрішньоукраїнським групам впливу силовий інститут, який міг би чинити тиск буквально на всі фінансово-політичні кола України. Американці ж взяли на себе і фінансування новоствореної структури НАБУ.

Звичайно, створення Антикорупційного бюро викликало конфлікт інтересів з ГПУ, у якої НАБУ і перетягнуло на себе істотну зону годування. У деяких випадках протистояння між силовими відомствами доходило до відвертого мордобою, масок-шоу і публічних звинувачень вищого керівництва. Втім, "животворна" рука віце-президента Джо Байдена, який через день розмовляв з Петром Порошенком, дозволяла гасити всі конфлікти на ранньому етапі загоряння. До того ж між АП і Вашингтоном була досягнута домовленість про погоджене "мочилово" клієнтів. Іншими словами, НАБУ не чіпає особливо наближених до Петра Олексійовича, а тихенько пасеться на сусідньому полі, надуваючи щоки і створюючи видимість незалежної від АП силової структури. Подібна домовленість влаштовувала і американців, які за два з половиною роки вже зрозуміли, що Україна хоч і не Росія, але і не зовсім Європа, і вирішуються тут питання в дуже специфічній конфігурації.

А в самому НАБУ тим часом вирішували куди більш прозаїчне питання - довести українському суспільству свою потрібність, ефективність і хоч якусь важливість. Під це завдання було визначено та погоджено жертву - народного депутата Олександра Онищенка, який попалився на газових схемах. Формально фігура для першого гучного тріумфу була обрана ідеально. Газовий олігарх, який веде богемний спосіб життя, - дівчата-моделі, коні, токсичний бекграунд. До того ж Онищенко напередодні "газового скандалу" до непристойності зблизився з Юлією Володимирівною, що стало додатковим мотивом атаки на нього. Іншими словами, Онищенко здавався легкою жертвою, з якої можна було почати кувати авторитет НАБУ. Але дуже скоро все пішло шкереберть...

Нікому не потрібні детективи

Головна новина, яка ошелешила всіх у Києві, прийшла все з того ж Вашингтона. Там несподівано для всіх переміг Дональд Трамп - людина з дуже специфічною репутацією і на нинішньому етапі незрозумілим ставленням до української проблематики. Особливо болісно перемогу Трампа сприйняли у відомстві Артема Ситника, яке залишилося без зовнішнього патрона.

Паралельно в НАБУ блискуче розвалили "газову справу" Онищенка, проваливши в цьому напрямку все що тільки можна і одночасно створивши несподівано зовнішньополітичні проблеми персонально Петру Порошенку. Слідчим НАБУ не тільки не вдалося домогтися екстрадиції Онищенка в Україні, але навіть Інтерпол відмовив оголосити в розшук нардепа. А самі агресивні дії детективів (в Україні арештовано більше 10 фігурантів "газової справи" із захмарними сумами застави по 100 і 200 млн грн) призвели до того, що загнаний в кут Онищенко почав персональні атаки на Порошенка. В результаті НАБУ не тільки не зуміло довести справу Онищенка до суду, а ще й змусило до економічної сутички підключити відомства ГПУ і СБУ, тому що "газова справа" стала бити вже по іміджу всієї української держави.

І ось на цьому етапі відбувається цікава метаморфоза. Зганьбившись із процесуальним ходом "газової справи", НАБУ порушує кримінальну справу проти Юрія Луценка на основі свого ж "клієнта" Онищенка. А по суті це все та ж атака проти Петра Порошенка, якому після інавгурації Трампа, а також невирішеної проблеми зі зміщенням Авакова ніяк не можна зараз втрачати контроль над ГПУ.

З іншого боку, і сам Юрій Луценко в кріслі Генпрокурора викликає дедалі більше роздратування в суспільстві. Луценко перетворив ГПУ на політичний піар-рупор з дуже низькими показниками на виході. До того ж всередині прокурорського співтовариства фігура Луценка категорично не сприймається, що є ще однією причиною вкрай неефективної роботи ГПУ (навіть у порівнянні з, м'яко кажучи, дуже неоднозначними попередниками Луценка).

Але Петро Олексійович підбирає людей у свою команду, виходячи з принципу особистої відданості. У грі на довгі і навіть середні дистанції це дає постійні іміджеві збої, але ситуативно дозволяє вирішувати завдання. Саме тому Порошенко за два з половиною роки не перетворився на другого Ющенка, а навпаки, контролює всі ключові процеси в державі - пережував Яценюка, приручив Турчинова, поставив під контроль ВР, зберіг токсичну Гонтареву на чолі НБУ, змусив Кличка "кинути" Наливайченка і перетягнути тим самим під себе СБУ. Контроль над ГПУ в цьому списку залишається в пріоритетних напрямках президента. Інша річ, чи потрібен Порошенку на чолі ГПУ політик із досить середньою ефективністю роботи?

Але питання зараз все ж стоїть у трохи іншому ключі. Поки у Вашингтоні йде перезмінка з дещо непередбачуваними для всього світу наслідками, Петро Олексійович встиг зміцнити під себе владну вертикаль всередині країни і навіть порівняно безболісно з'їсти головний актив Ігоря Коломойського. І ось на цьому тлі з'являється справа НАБУ на Луценка, яку вже встиг анонсувати колишній перший заступник генерального прокурора часів Януковича Ренат Кузьмін. Означати це може таке:

1. Ситник отримав якісь гарантії/сигнали ззовні і починає атаку на позиції президента

2. Директор НАБУ банально створює видимість своєї значущості і намагається увійти в торг з АП, наприклад, перед своєю майбутньою відставкою.

У будь-якому випадку для Петра Олексійовича намітився ще один "головняк". Реальний або фіктивний - покаже вже найближчий час. Але однозначно, що без створення лобістської групи, яка зможе налагодити ефективну взаємодію з командою Трампа, Порошенку буде дедалі складніше справлятися із зовнішніми і внутрішніми викликами. Знахабнілих ставатиме все більше, а ефективних менеджерів в команді Петра Олексійовича як кіт наплакав.

Теги: порошенко, ситнік, луценко, оніщенко, трамп, гонтарєва, сбу, набу, гпу
Автор матеріалу: Ігор Лесєв, спеціально для Знай.ua

Коментарі

Гость
Гость
12.01.2017 / 19:19
Молитва за Україну. Весь світ – театр, і люди в нім – актори, А в Україні – повний «роскардаш», Сам сатана проліз у режисери І править бал у ролі «Отче наш». Так повторялось з нами вже доволі, Кравчук водив «між краплями дощу», Кучма дурив, кидав на милість долі, «Бухгалтер» марив про почесті вождю. Донецький «парень» славив терикони Та гріб під себе доларів запас, Гнув конституцію, топтав закони, Призвів розруху й гибель на Донбас. Так скільки ще «піймаємо облизнів» Чи навчимось ми владу вибирати, Щоби, нарешті, світлий день приплинув В житті строкатої, пістрявої «громади». Чи здатні зрозуміти, хто поєднає нас, Чи знайдеться кому зробити це під силу, Пробудить віру в душах і серцях, Приречить до життя, а не в могилу. Живим, правдивим словом зведе до гурту нас, Власним життям безгрішним вкаже приклад, І вибухне суспільний резонанс, Мов той вулкан – природи вічний виклик. Тільки енергія та звільнена, стрімка Буде направлена на спільне благо, І посміхнеться бог на небесах, Що, врешті, вистраждане диво сталось. Глущенко В. П. 08.01.2017

ЦІКАВІ МАТЕРІАЛИ

ПолітикаВибір редакціїРозслідування18.01
Loading...

Вибір редакції


ПолітикаВибір редакціїРозслідування05.01
СуспільствоВибір редакціїРозслідування03.01
все лучшие материалы по версии редакции ›

Фото та відео

МИ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Підписуйтесь на нас у соціальних мережах, аби завжди бути в курсі найсвіжіших новин та найцікавіших подій

Догори