"10 тисяч прокурорів Україні не потрібні" - експерт

Подорожі
22.05 21:10
Ілля Лукаш
5583
0

Чи вдасться зробити українську прокуратуру європейською, "Знай" розпитав експерта Реанімаційного пакету реформ Ярослава Юрчишина.

21 травня Верховна рада ухвалила в першому читанні внесення змін до закону "Про прокуратуру". Проект передбачає тотальне реформування прокурорської системи. Проте експерти бачать в поправках чимало недоліків.

Ухвалений Верховною Радою закон про реформу прокуратури можна вважати перемогою і початком справжньої реформи?

- 21 травня відбулася щонайменше тактична перемога. Ключова дискусія цієї реформи – кадрові призначення.

Ми пропонуємо призначити антикорупційного прокурора, який стане головним партнером Національного антикорупційного бюро. За існуючої прокуратури розпочати справжню боротьбу із корупцією неможливо. Вони вже "доборолися" до того, що понад 200 заарештованих мільйонів братів Клюєвих "утекли" за кордон. Активи були банально розморожені, і є інформація, що їх продали.

Саме тому ми наполягали, щоб антикорупційного прокурора обрала незалежна від президента комісія. Та вчора парламент проголосував за варіант закону Юрія Луценка. Він запропонував утворити цю комісію з п'яти кандидатів він Генпрокурори і ще п'яти - від парламентської коаліції. Це означає, що більшість в комісії буде пропрезидентська. На практиці цей прокурор знов буде підпорядкований одній людині – президенту Петру Порошенку.

Практика показує, що чим незалежніші антикорупційні органи – тим ефективніше вони працюють. В Індонезії наш аналог Антикорупційного бюро за підтримки прокуратури порушив кримінальну справу стосовно міністра внутрішніх справ. В країні, де щойно завершилася громадянська війна – це був виклик людині, яка може організувати державній переворот одним порухом руки. Прокурори не побоялися кинути виклик такій людині.

Тобто цей закон зосереджений на запровадженні поста антикорупційного прокурора, а не на змінах усередині прокуратури?

- Ключові зміни – це зняття з прокуратури функції загального нагляду, скорочення кількості прокурорів, оптимізація структури і посилення впливу внутрішньої самоорганізації. Наразі системою керує Генпрокурор, а має бути самоорганізація. Прокурори будуть самі себе обирати, самі себе контролювати і самі себе звільняти. Для цього треба сформувати незалежну професійну Кваліфікаційну комісію, яка й має це робити. Саме така система діє у всьому розвиненому світі. Це європейські стандарти, яких від нас вимагають міжнародні партнери.

Читайте по темі: П'ять уроків нового заступника Генпрокурора Сакварелідзе для України

Ми пропонували сформувати Кваліфікаційну комісію з представників парламенту, навчальних прокурорських закладів, адвокатів тощо. Ця комісія мала обрати спочатку антикорупційного прокурора, а потім через відкриті конкурси керівників регіональних та спеціалізованих структур. Далі на загальнонаціональному рівні оголосити конкурс, як зараз роблять з патрульною поліцією, і відбирати талановитих випускників юридичних вишів із досвідом роботи.

Після скасування функції загального нагляду 10 тисяч прокурорів Україні не потрібні. Скорочення функцій спричинить об'єднання структур, а якщо стара структура ліквідована – нема що оскаржувати в суді. Скажімо, прокурор з Харківської області через суд поновився на посаді після люстрації в листопаді минулого року. Заступник генерального прокурора Микола Голомша досі оскражує своє звільнення, а на судові засідання навіть приводить групи підтримки у камуфляжі. Щоб цього уникнути, стару структуру треба реорганізувати.

Поправки до закону прийняли лише в першому читанні. Депутати його ще доопрацьовуватимуть. Що буде в остаточному варіанті – зараз неможливо сказати. Існує норма, що між першим і другим читанням не можна вносити суттєвих змін. Проте ми неодноразово бачили на практиці, як закони кардинально поміняли між першим і другим читанням, у випадку з тим же Антикорупційним бюро.

Якими мають бути нові прокурори і чи вдасться подолати опір "старих" кадрів?

- Це мусять бути люди із юридичною освітою, які не мають корупційних приводів чи підозр. Наповнити прокуратуру новими незабрудненими фахівцями насправді не так складно. В Україні достатньо університетів, які випускають якісних фахівців. Та ж сама Академія прокуратури навчає дуже непоганих професіоналів, проблема яких - у тому, що вони потрапляють у застаріле корупційне середовище, де швидко змінюються.

Принцип "в мене дід – прокурор, тато – прокурор і я буду прокурором" виникає не від того, що онук також хоче стати саме прокурором. Це не професійні династії, а принцип "протореної стежки", себто кумівство. Саме тому "старі" прокурори й чинять такий шалений опір реформі.

Читайте також: Люстрованого Юлдашева проводжали аплодисментами

Місяць тому в ЗМІ промайнула інформація, що заступник Генпрокурора Давид Сакварелідзе відправив усіх прокурорів фактично у відставку та призначив переатестацію з перепризначенням. Проте, потім виявилось, що це не зовсім правда. Не зрозуміло, чи вдалося люструвати прокурорів?

- Намагання такі були, проте в законодавчому полі немає можливості переатестувати одразу усіх. Це призведе до хвилі звернень в суди. Враховуючи, яка ситуація там – результат таких позовів очевидний. Команда реформаторів шукала, як це зробити. Це можна зробити, лише переформатувавши відомство.

Порядок дій дуже простий. Обираємо нових керівників у районах, розпускаємо старі кадри, набираємо та призначаємо нових людей. До речі, таке робили в історії незалежної України не один раз. Пам'ятаєте, як за часи Ющенка розпустили ДАІ? Тоді здійснили реорганізацію, яка дозволила провести переатестацію усіх співробітників. Наразі аналогічний процес триває у Виконавчій службі із судовими приставами та в Реєстраційній службі МВС.

Саме таку модель ми запропонували в законопроекті в жовтні минулого року. На жаль, політичної волі тоді не вистачило, і нашу пропозицію не підтримали.

Читайте по темі: Усіх прокурорів звільнять 4 квітня

Чому ж Юрій Луценко отямився лише зараз і "написав" свій законопроект, скопіювавши ваш майже повністю? Чи не можна вважати цю "гру наперсточників" прагненням закопати реформу на термінологічному рівні?

- З одного боку – це питання авторства реформ. Для наших політиків важливо, щоб за правильними рішеннями стояли їхні прізвища. Ми не маємо нічого проти цього, хай приписують собі, що хочуть.

Проблема в тому, що в дрібницях вони поміняли надзвичайно важливі речі. За проектом Луценка, за обрання нових прокурорських працівників відповідає парламент і ГПУ. Це відновлення політичного впливу на призначення прокурорів. Це вихолощує реформу.

Якщо позбавити прокурорів функції загального нагляду і залишити політичний вплив – вони будуть поводитися так само, як і зараз. Будуть в районних містечках показувати прокурорське посвідчення і безкоштовно харчуватися в ресторанах. Коли авторитет прокурора означатиме більше за "зв'язки" – це і буде справжня реформа. На жаль, наші політики цього не розуміють.

Будь-якому політику комфортніше мати підконтрольну прокуратуру, ніж незалежний орган, який не має жодних привілеїв для політиків і перепон у здійсненні своїх функцій.

Чим зараз лякають чиновників? Не якоюсь агенцією з кадрових питань, а прокуратурою. Радянське ставлення до прокуратури, що це – каральна булава держави. Наразі склалася така ситуація, що прокуратура залишилась чи не єдиним органом, яким можна лякати чиновників і контролювати їх. Якщо міліція недієва, а суди корумповані, політично залежна прокуратура – це палиця, яка висить над головами політиків і може впасти на тих, хто "зарвався".

Виходить, що групі активістів і експертів протистоїть "уся президентська гвардія", разом із прокуроратурою. Які тоді шанси взагалі змінити цю систему?

- Так, всі вони протистоять нам. Але нас підтримує вагома частина депутатів і міжнародна спільнота. Скажімо, за законопроект авторства Юрія Луценка в повному складі не проголосувала фракція "Самопоміч" і понад 50 депутатів з інших фракцій правлячої коаліції. Також на нашому боці - уповноважена з прав людини, яка зацікавлена в тому, щоб прокуратура перетворилася з ланцюгового пса влади на справжнього захисника інтересів громадян.

Найдивовижніше те, що реформа прокуратури мала розпочатися вже в квітні цього року. Торік у жовтні парламент ухвалив закон, який був значно кращим, ніж той, що зараз. Проте Віталій Ярема цілком проігнорував і провалив реформу.

Читайте також: Президент та генпрокурор саботують люстрацію

Жодної відповідальності за зрив реалізації цього закону ніхто не поніс. В будь-якій іншій країні такий чиновник, як Ярема, мав би назавжди попрощатися із керівними посадами, а найкраще – сісти у в'язницю на кілька років.

Чому ж ви вважаєте, що цього разу вдасться втілити реформу?

- Попередня поразка навчила нас чинити спротив профанації реформ. Ми роз'яснюємо депутатам, що якщо вони не досягнуть посилення контролю хоча б із їхнього боку – реформи не буде. Реформу знов "закопають" на технічному рівні, а нові люди просто увіллються в стару систему.

Читайте по темі: Генпрокуратура відкрила вакансії для всіх охочих

Автор матеріалу: Ілля Лукаш

ЦІКАВІ МАТЕРІАЛИ

ПолітикаВибір редакціїРозслідування18.01
Loading...

Вибір редакції


ПолітикаВибір редакціїРозслідування05.01
СуспільствоВибір редакціїРозслідування03.01
все лучшие материалы по версии редакции ›

Фото та відео

МИ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Підписуйтесь на нас у соціальних мережах, аби завжди бути в курсі найсвіжіших новин та найцікавіших подій

Догори