Путін може спробувати дестабілізувати Одесу, - учасник війни у Грузії

Суспільство
04.02 13:21
Людмила МИКИТЮК
621
0

У штаб-квартирі НАТО очікують, що ближчим часом Кремль продовжить поглинання невизнаних територій, які утворилися внаслідок спровокованих Росією конфліктів. Про це повідомив під час спілкування з журналістами високопосадовець НАТО в Брюсселі.

Доказом цього наводять оприлюднений намір Південної Осетії та Росії підписати договір про співпрацю. Як відомо, наприкінці січня було оприлюднено проект договору між РФ та невизнаною Південною Осетією, яка є частиною Грузії.

"Ми з тривогою сприймаємо "повзучу анексію" територій Грузії. Ви вже знаєте, що Південна Осетія підготувала з РФ угоду, за якою Росія перебирає військове командування над її армією", - зазначив представник альянсу.

Очікують, що схожу угоду Росія підпише і з Абхазією. За нашими прогнозами натівського посадовця, про неї буде оголошено найближчими тижнями.

- У цьому випадку йдеться не про гібридну війну, а про гібридну окупацію, - пояснює "Знай.ua" керівник політичної реферантури УНСО Ігор Мазур "Тополя". З липня по листопад 1993 року він брав участь у війні на території Грузії. Захищав місто Сухумі. Коли його захопили так звані проросійські війська і грузинські війська відступали, допомагав їм стримувати натиск "сепаратистів".

- Прямої війни Росії проти Грузії немає. Але якщо війська цих невизнаних республік підпорядковуються Кремлю, це означає, що і Абхазія, і Південна Осетія потраплять під ще більший вплив Росії. Кремль знову займається хитрими маніпуляціями. Спочатку спільні війська, потім - спільний економічний простір. Тоді почнуть говорити про захист російськомовного населення від якоїсь "агресії" Грузії. Хоч усі чудово розуміють, кому й від кого насправді треба захищатися.

Кремль не домігся успіхів на українському фронті. Щоб зберегти рейтинг, Путіну потрібно показати просування на інших фронтах. Тому й з'явився фронт грузинський. Збільшення впливу на Абхазію і Південну Осетію він планує подати як свій успіх. Але нам розслаблятися зарано. Потрібно готуватися до ескалації агресії з боку так званих сепаратистів. Вони зараз набираються сил і готуються до наступу. Можливо, підуть на Маріуполь або спробують дестабілізувати Одесу. Путін і далі намагатиметься затягнути Україну в сферу свого впливу, щоб максимально обмежити нашу незалежність і завадити інтеграції в Європу. Цей рік для України визначальний, так само як і для Грузії. - Як на цю гібридну дипломатію відреагує грузинська влада, суспільство? Очевидно, що буде й жорстка реакція світового співтовариства. - Думаю, агресивні дії Росії були спричинені ще й тим, що Тбілісі на законодавчому рівні дозволив своїм громадянам воювати в складі Збройних Сил України. Тим, що грузини беруть участь у боях за територіальну цілісність України, двоє з них загинули смертю героїв. Росії показує офіційному Тбілісі: якщо діятимете проти моєї лінії в Україні, матимете великі проблеми. Звісно, керівництво Грузії звернеться до міжнародного співтовариства і вимагатиме адекватної відповіді. У світу з'явиться ще одна причина для посилення санкцій проти Росії. Світова спільнота вже зрозуміла, що Росія прагне відновити новий Радянський чи, може, Феесбешний союз. Цей запах спецслужб, їхні методи проступають всюди. Вони хочуть бачити себе світовим жандармом, який каратиме держави, як діють не так, як вигідно Кремлю. Російські літаки все частіше порушують повітряний простір європейських держав. У цій ситуації вже навіть президент Білорусі Олександр Лукашенко намагається показати, що він є не маріонеткою Кремля, а обраним своїм народом президентом. Наступною країною російських претензій може стати Азербайджан, бо для Росії важлива каспійська нафта. Росія вважає, що їй є справа до всього. Навіть до держав мусульманського світу. Іран недавно заявив, що готовий через свою територію продавати в Європу азербайджанський газ. Це також може спричинити дипломатичну агресію проти Ірану. Кремль хоче бути монополістом, який грається різними варіантами – Північний потік, Південний потік. А Іран вибиває у нього з рук цю карту, коли дозволяє вести газогони через свою територію. Якщо на Українському фронті РФ витрачатиме багато сил, то слабшатиме. І навіть такі держави як Іран не боятимуться створювати їй конкуренцію.

- Ця гібридна дипломатія Кремля може перекинутися і на територію Молдови, у Придністров'я?

- Молдова невелика країна. Напруженість можуть спровокувати самі придністровці або проросійські сили в Кишиневі. Це станеться, якщо Росія вирішить включити в гру карту Одеси. Тоді їй будуть потрібні проблеми в Молдові. Якщо там не вдасться політична дестабілізація, Кремль може піти і на військове загострення.

- На тлі цих подій канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що Німеччина не планує надавати Україні зброю. Мовляв, вирішення конфлікту лежить лише у дипломатичній площині.

- Не будемо забувати, що в Німеччини залишається суспільний інтерес до теми "Газпрому". У вирішенні конфлікту в Україні зростає роль США. Німеччина шукає роль третейського посередника, яка дала би їй можливість збільшити свій вплив у європейському регіоні. Не думаю, що німці злякалися заяв, які пролунали в Держдумі Росії, що ФРН "анексувала" НДР. Там є гарячі голови, які іноді вискакують, як чортики з табакерки, і озвучують усілякі страшилки. Йдеться не про миротворчість німців, а про роль Німеччини в долі Європи. Німці бояться посилення впливу США в регіоні, тому виступають проти того, аби Америка надавала нам зброю.

- У приватних розмовах іноді я чула, що тихцем зброю Україні вже надають. Просто не афішують. Це правда?

- Думаю, немає диму без вогню. Але якщо така зброя десь і є – це лише маленька частина того, що могло би бути. Неможливо самотужки вистояти у війні проти Росії. У них всі ці роки розвивалася армія, там створювали нові види озброєння. В Україні теж створювали нові види озброєнь, але не віддавали в армію, а продавали за кордон. Ми "доношуємо" те, що залишилося після Радянського Союзу - і форму, і зброю, і технології. Українські військові фахівці теж тікали працювати за кордон, бо в них не було тут перспектив. Допомагаючи нам, американці роблять велику справу, ставлячи на місце кремлівських агресорів.

Автор матеріалу: Людмила МИКИТЮК

ЦІКАВІ МАТЕРІАЛИ

Loading...

Вибір редакції


ПолітикаВибір редакціїРозслідування08.01
ПолітикаВибір редакціїРозслідування05.01
все лучшие материалы по версии редакции ›

Фото та відео

МИ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Підписуйтесь на нас у соціальних мережах, аби завжди бути в курсі найсвіжіших новин та найцікавіших подій

Догори