Грантова безодня полтавської благодійності: на що йдуть гроші міжнародних донорів (частина 2)

Суспільство
01.12 18:16
Юрій Кравчук
14886
0

Як і обіцяли, журналісти порталу "Знай.ua" продовжують стежити за ситуацією з освоєнням грантових коштів, люб'язно наданих донором в особі ЄС для соціально-економічної адаптації вимушених переселенців на Полтавщині. У минулому матеріалі ми підняли нагальну проблему житла для біженців. У цій же статті, ми поговоримо про те, як чиновники "задовольняють" інші їхні потреби.

Поскаржитись - не означає вирішити проблему (або означає?)

У Полтавській області взагалі всіляко намагаються вирішити всі першочергові проблеми переселенців. Очевидно, що проблема нестачі житла, харчування та роботи - не найбільш основна. Судячи з усього, перш за все переселенці потребують оновленого ПЗ для комунальної бюджетної установи "Обласний контактний центр" Полтавської обласної ради. Кажуть, що нове забезпечення в рази підвищило ефективність і автоматизувало роботу центру. Тепер оператор витрачає на звернення одного громадянина не 20 хвилин, а "в три рази менше часу". Звичайно ж, це чудово, що переселенець тепер зможе звертатися зі своєю проблемою в три рази частіше, тільки не зовсім зрозуміло, як саме це допоможе її вирішити. Проте, на це нововведення благополучно витратили близько 15 тисяч євро із суми, переданої Євросоюзом.

Виходячи з інформації, розміщеної в одному з місцевих ЗМІ, яке висвітлювало цю радісну подію, всі ці гроші пішли на те, щоб приймати більше сотні дзвінків на місяць - при грубому підрахунку це 3,3 дзвінка на день. Взагалі не зрозуміло, як вони з таким напливом справляються. Якщо продовжити математичні підрахунки, виходить, що раніше на розмови з громадянами йшло трохи більше години робочого часу. Сьогодні це займає всього хвилин 20. Висновок - очевидний. Гроші витратили не даремно.

Грантова безодня полтавської благодійності: на що йдуть гроші міжнародних донорів (частина 2)

Останнє, що хотілося б сказати з цього приводу. Виявляється, що сам "Обласний контактний центр" був створений не так давно - в рамках виконання постанови Кабміну (№ 21) від 18 січня 2012 року. І щось підказує, що на це саме виконання постанови вже були виділені бюджетні кошти. А, враховуючи, що це сталося не так давно, закрадаються деякі сумніви в тому, що за неповних 4 роки ПЗ для колцентра може так істотно застаріти.

Магічне число "1734"

Ще одним надважливим подарунком для переселенців стала покупка 1734 одиниць примірників "книг вітчизняних і зарубіжних авторів, навчально-методичних посібників, журналів і творів для музичних інструментів", які повинні будуть покрити гостру потребу читачів і шкіл естетичного виховання міста Полтави.

Відповідна література також була профінансована за рахунок Європейського гранту. На даний момент її вартість поки не відома, але щось підказує, що вона не перевищує 60.000 євро.

Не дорожче 59.999 євро

Щоб трохи підстрахуватися, донор, "подарувавши" Полтавській області понад мільйон євро, разом з грошима надіслав і рекомендації про те, як ці кошти освоювати.

Правда, щоб не створювати зайвих незручностей в процесі допомоги нужденним і для прискорення прийняття рішень, порадив своїм українським партнерам проводити по ним тільки закупівлі, вартість яких перевищує позначку 60 тисяч євро. Всі інші фінансові операції, згідно з думкою європейських партнерів, можуть проходити за "місцевими" правилами проведення тендерних процедур. Ну що ж, як то кажуть: "Виклик - прийнятий".

Читайте також: Грантова безодня полтавської благодійності: на що йдуть гроші міжнародних донорів

Протези

А ще, в рамках програми допомоги ЄС була передбачена купівля тотальних ендопротезів кульшового суглоба.

Інформаційний запит з цього приводу був надісланий 10.05.2016 і до Департаменту економічного розвитку, і до Департаменту охорони здоров'я Полтавської ОДА.

З Департаменту економічного розвитку прийшла відповідь (17.05.2016), що всі закупівлі пройдуть відповідно до правил Європейського Союзу. Послалися на те, що головним критерієм відбору була ціна. До речі, сказали, що суму закупівлі озвучувати не зобов'язані, щоб конкурс проходив об'єктивно і неупереджено. На момент відправлення відповіді (через рік після підписання відповідного контракту з ЄС) закупівля так і не була проведена.

Грантова безодня полтавської благодійності: на що йдуть гроші міжнародних донорів (частина 2)

Однак більш цікава відповідь надійшла з Департаменту охорони здоров'я ОДА (18.05.2016). У ній, нам розповіли сумну історію про те, чому протези тазостегнових суглобів так і не надійшли. Розповіли, що відкриті торги з даного питання були проведені відповідно до наміченого плану. Навіть договір на поставку був підписаний. Однак, в листопаді 2015 року, в зв'язку з вимогою Департаменту економічного розвитку, гроші були повернуті на рахунки Департаменту охорони здоров'я, а підписаний договір довелося розірвати.

Грантова безодня полтавської благодійності: на що йдуть гроші міжнародних донорів (частина 2)

Наступна спроба закупівлі протезів не відбулася в січні 2016 року, з огляду на "стрімке знецінення національної валюти". І дійсно, на початку 2016 року курс гривні по відношенню до світових валют змінився. Хоча назвати цю зміну стрімкою (в порівнянні з попереднім періодом, за який гривня подешевшала в 3 рази) складно.

Грантова безодня полтавської благодійності: на що йдуть гроші міжнародних донорів (частина 2)

Так ось, виходячи з тексту, в неспроможності нового тендеру були винні вже самі постачальники, які намагалися внести в умови поставки механізм компенсації курсової різниці.

Далі Департамент розповідає, що щоб хоч якось вийти з важкої ситуації, коли не виходить витратити донорські гроші, їм довелося піти на несподіваний крок - об'єднати лоти і зменшити їх кількість з 6 до трьох. Незвичайність цього кроку полягає в тому, що при такому злитті лотів загальна вартість кожного конкретного з них зростає. І при досягненні позначки в 60-100 тисяч євро за лот, торги по ним починають проходити в обов'язковому порядку відповідно до регламенту, затвердженого ЄС - на підставі конкурентних переговорів. Хоча, судячи з того, що в результаті до участі в цих конкурентних переговорах "дожили" лише кілька з постачальників (а по одному з лотів на момент написання відповіді взагалі виявив бажання вести переговори тільки один учасник), можливо, таке рішення Департаменту було не таким вже й несподіваним.

Грантова безодня полтавської благодійності: на що йдуть гроші міжнародних донорів (частина 2)
Грантова безодня полтавської благодійності: на що йдуть гроші міжнародних донорів (частина 2)

Аргументувати вищевикладену позицію Департамент вирішив досить цікаво: на момент написання відповіді за їхніми даними серед ВПО не було тих, хто потребував би ревізійного ендопротезування, були тільки особи, які потребують первинного протезування. Ясна річ, що неспеціалісту в цій різниці буде не просто розібратися. Однак, якщо розшифрувати терміни, в повідомленні сказано, що вищезгадані суглоби потрібні не для заміни вже встановлених імплантів, а для установки "перших". У чому полягає принципова відмінність з точки зору бюджету, розрахованого на закупівлю протезів в принципі - не зрозуміло.

Дитсадки

Ще один запит був поданий того ж числа до Управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради. У ньому запитували звіт, щодо витрачанних коштів на організацію додаткових груп в дитсадках міста, в які надійшли діти ВПО, про кількість таких дітей і про те, в які саме установи ці діти пішли.

З їх відповіді (18.05.2016) ми дізналися, що за станом на 29.04.2016 в дитячих садах Полтави було створено 6 додаткових груп. Закупили матраци, ковдри, подушки, покривала, постільну тканину (тут не зовсім зрозуміло, чому саме тканину), тарілки для першого і другого блюда, пиріжкові тарілоки, чашки, блюдця, столові ложки і виделки, чайні ложки, ложки розливні та гарнірні. Одним словом, сервірували, як в ресторані. Дивно, що змогли обійтися без ножів, соусниць і обладнання для фондю. Ще прикупили пластмасових відер, каструль, чайників, пластмасових мисок і тазів і якихось "ящиків для наборів". Закупили з запасом - для 180 осіб. Хоча на той момент "переселилось" лише 166 дітей. Фінансування самих закладів здійснюється за рахунок міського бюджету.

Грантова безодня полтавської благодійності: на що йдуть гроші міжнародних донорів (частина 2)

Звіт із закупівлі, як і годиться, опублікували на сайті. Але от невдача, якщо хто-небудь коли-небудь користувався послугами цього порталу, він знає, що інформації на ньому можна отримати мізерно мало. Хоча, якщо від початку поставити перед собою мету, щоб важлива документація була одночасно опублікована відповідно до чинного законодавства і була максимально захована - кращого місця, ніж цей сайт не знайти.

Грантова безодня полтавської благодійності: на що йдуть гроші міжнародних донорів (частина 2)

Жодного дня без благодійності

Варто зазначити, що активне сприяння в ряді описаних вище і багатьох інших проектів з підтримки переселенців, якщо вірити публікаціям в ЗМІ, надають наші "старі знайомі" з БО "Світло надії". І, по всьому видно, зменшувати благодійних обертів вони не збираються, анонсуючи все нові і нові проекти. Наприклад, в рамках однієї з таких ініціатив, вони хотіли "створити майданчик примирення", якраз навколо свого "притулку" в провулку Шевченка 5а. Там збиралися встановити альтанки, лавочки, стіл (в однині) для настільного тенісу, урни, дитячий майданчик, вуличні тренажери. Ну і саджанців купили б, куди ж без них. Всі роботи повинні були проводитися силами "вихованців" установи (притулок для бездомних та звільнених в'язнів), про що вони, до речі, відкрито заявляють на своїй сторінці в соцмережі. При цьому, на виконання благодійного проекту вони просили якихось нещасних 395.600 гривень з Полтавської міської скарбниці.

Грантова безодня полтавської благодійності: на що йдуть гроші міжнародних донорів (частина 2)

А якщо врахувати, що вони вже давно опікуються такими важливими і актуальними проектами, як метадонова програма, ВІЛ / СНІД і ряд інших, залишається тільки запитати: хтось взагалі контролює діяльність благодійних організацій і те, на що вони "витрачають" гранти іноземних донорів . Питання риторичне - відповідати не обов'язково. Залишається сподіватися, що після виходу нашого матеріалу воно таки перейде з розряду "вічних питань" в поле зору компетентних органів. Більш того, очевидно, це не останній з наших матеріалів, присвячений діяльності "благодійників". У майбутньому ми плануємо донести це питання безпосередньо до самих іноземних Донорів, щоб вони почали цікавитися, хто і як освоює їхні кошти.

Теги: переселенці, біженці, вимушені переселенці, права переселенців, корупція, гранти, грантова допомога, Полтавська ОДА
Автор матеріалу: Юрій Кравчук

ЦІКАВІ МАТЕРІАЛИ

Loading...

Вибір редакції


ПолітикаВибір редакціїРозслідування05.01
СуспільствоВибір редакціїРозслідування03.01
все лучшие материалы по версии редакции ›

Фото та відео

МИ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Підписуйтесь на нас у соціальних мережах, аби завжди бути в курсі найсвіжіших новин та найцікавіших подій

Догори