«Культурне» рейдерство від столичних депутатів

Столиця
26.07 16:10
Ігор Тімха
49269
2

Багато киян уже помітили на вулицях міста молодих людей, які збирають підписи на підтримку встановлення пам'ятника героям-захисникам України на Бессарабській площі на місці полеглого "вождя" світового пролетаріату. Нас зацікавила ця ініціатива і ми вирішили розібратися, що заважає в "декомунизованій" країні спорудити монумент своїм героям і чому для цього потрібно виходити на вулицю та збирати підписи. Виявилося, що у влади свої плани на цю територію.

Ось уже два з половиною роки, як на Бессарабці височіє порожній монумент від знесеного Ілліча. Потрібно відзначити, що городяни вже навіть звикли до нього й особливо не задавалися питанням, що з'явиться натомість. Тому ініціатива хлопців, які збирають підписи на вулицях міста, і зацікавила. При ближчому знайомстві з'ясувалося, що серед ініціаторів встановлення монумента захисникам є багато ветеранів АТО, політиків, культурних діячів і простих городян.

"Створили ініціативну групу, по-перше, тому, що так правильно з огляду на процедуру, яка виділена Статутом територіальної громади Києва. По-друге, вважаємо, що всі процеси повинні проходити чесно й відкрито. Ми проти кулуарщини, тому зареєстрували Ініціативу. Зараз збираємо підписи на підтримку нашої ініціативи серед мешканців Києва. Ініціатива складається всього з двох питань. Коли зберемо значну кількість підписів (необхідно 500 або 1000) на підтримку встановлення пам'ятника героям-захисникам України на Бессарабській площі та проведення відкритого конкурсу проекту пам'ятника героям-захисникам, тоді й винесемо нашу пропозицію на розгляд Київради", - розповіли хлопці.

Журналістський цинізм відразу наштовхнув на думку, що або вже є конкретний пам'ятник, або під конкретного учасника потрібні гроші. Виявилося, що наше припущення хибне. Крім того, що Ініціативна група пропонує вирішити питання про встановлення саме пам'ятника героям-захисникам України і провести максимально відкритий і прозорий конкурс проекту пам'ятника, пропонується не навантажувати й без того мізерний міський бюджет. Головне, не можна дати чиновникам нажитися на цьому пам'ятнику. Ми добре пам'ятаємо на що перетворили чиновники Майдан після демонтажу того ж Леніна на головній площі країни. Як у "старі, добрі часи" кошти на пам'ятник планують збирати серед людей. Як помітили хлопці: - "Так він буде повністю народним!"

"Пам'ятник, який ми мріємо побудувати, повинен бути збірним образом, який буде нагадувати про всіх героїв-захисників. Мова йде не тільки про тих хлопців, які зараз захищають нашу країну в АТО, а й про всіх інших: воїнів УПА, загиблих під Крутами, солдат Петлюри, славних козаків із Запорізької Січі", - написали ініціатори ідеї на своїй сторінці в facebook.

Читайте також: Японець влаштував криваву різанину в інтернаті для інвалідів

Якщо задуматися, то такого пам'ятника в Україні немає. І це несправедливо по відношенню до тих, хто в різні історичні епохи захищав нашу країну.

Здавалося б, ця ініціатива повинна бути сприйнята "на ура" столичними депутатами, які так завзято перейменовують міські вулиці, зачищаючи їх від совкового минулого. Та й киянам, схоже, ідея до душі. Усього за кілька днів під Ініціативою підписалося вже кілька тисяч киян, набагато більше ніж передбачено процедурою.

Швидше за все, позиції ініціативної групи посилилися ще й після кількох "культурних" експериментів із постаментом. 7 липня на місці Леніна з'явилася скульптура дівчини в синьому плащі. Хтось назвав її Богородицею, але більш уважні перехожі помітили біля її ніг двох гномів і, дівчину швидко охрестили Білосніжкою.

Тоді, проти цього антикультурного несмаку активно виступив громадський фонд "Ізоляція", який переїхав із окупованого Донецька до Києва.

Виступили, демонтували "неподобство" ....

І вже 9 липня вони розмістили на постаменті свою інсталяцію "Населяючи тіні", нікому невідомої мексиканської художниці Синтії Гутьерес. Інсталяція представляла собою двоє сходів, змайстрованих із будівельних лісів. Після неї організатори пообіцяли виставити по черзі ще 10 робіт-фіналістів.

Одним словом хитра комбінація "Білосніжка-будівельні ліси" не вразила киян. Кияни не такі простаки, щоб їх ось так легко можна було "обвести" навколо порожнього постаменту. Тому альтернатива з пам'ятником героям-захисникам стала набирати популярність, так само як і простий заклик до прозорості будь-яких конкурсів на установку чогось у нашому місті.

Тому, коли ініціативну групу через тиждень після реєстрації в міськадміністрації запросили на засідання постійної комісії Київради з питань культури, туризму та інформаційної політики всіх насторожила й спантеличила оперативність влади. І не дарма.

Якщо коротко охарактеризувати настрої депутатів-членів комісії: на місці Леніна може бути що завгодно, але не пам'ятник героям-захисникам - "там енергетика погана". Аргументація представників містян у владі більше була схожа на клуб любителів езотерики.

Першою своє "проти" висловила Людмила Березницька, депутат міськради від фракції "Об'єднання" Самопоміч". "Є багато концепцій щодо цього місця. І взагалі, двісті чи дві тисячі, або десять тисяч підписів - цього недостатньо ", - відповідала Людмила Березницька на аргументи ініціативної групи про те, що тільки за два дні зібрано близько двох тис. підписів, а до ініціативи приєдналися громади Чернігова та Львова. Так само депутат переживала, що культурне товариство міста може образитися, якщо вони працюватимуть над ідею створення такого пам'ятника.

Дивний підхід, захищаючи абстрактних прихильників сучасного й малозрозумілого мистецтва, депутат чомусь ігнорує цілком конкретні підписи й думку киян!

Слухаючи доводи юристів, ветеранів АТО, своїх колег депутатів - члени комісії все ж наполягали, що енергетика у спірного місця погана - до 1812 року там був лютеранський цвинтар, потім при німцях там стояла шибениця, та й вождь неабияк зіпсував ауру. Тому член Комісії і депутат міськради Богдан Бенюк запропонував спочатку вимолити це місце.

"Саме це місце у багатьох асоціюється з боротьбою проти ворогів України, - пояснив Олег Петренко, народний депутат і глава ініціативної групи зі встановлення пам'ятника героям-захисникам України. - Чверть століття українські патріоти боролися за те, щоб звалити пам'ятник катові українського народу Леніну. Новий пам'ятник повинен символізувати всіх захисників нашої країни. Якщо думати про те, що там було кладовище, то потрібно ще знести кілька кварталів навколо".

Комісія уважно всіх вислухала й вирішила, "опрацювати" питання в департаментах і зібратися ще раз. Словом: вам всього доброго, ви тримайтеся тут.

Але за кадром усіх суперечок залишилося найцікавіше. Член Комітету з питань культури Олександр Поживанов, повідомив, що за його інформацією, Департамент архітектури та містобудування проводив конкурс на тимчасову споруду: "Там був десяток претендентів. І автор інсталяції (сходи на постаменті Леніна. - Ред.), Навіть не громадянин України. Хтось виграв у цьому конкурсі. Це тимчасова інсталяція".

Але, як виявилося, в цьому і її краса для депутатів - адже за інсайдерською інформацією бюджет конкурсу проведеного в Департаменті архітектури й містобудування склав понад півмільйона гривень. І оскільки інсталяція тимчасова, в майбутньому на цій парі квадратних метрів у центрі міста можна продовжувати заробляти гроші.

Наш інсайдер запевняє, що Людмила Березницька в першу чергу зацікавлена ​​у відсутності постійного монумента на Бессарабській площі. Це місце вона вважає за краще тримати для проведення сучасних інсталяцій. Чому?

Читайте також: СБУ "накрило" виробництво "паленки" в Запоріжжі

Справа в тому, що до того, як стати депутатом Київради Людмила Березницька вже була відома як галерист, куратор, колекціонер, засновниця Bereznitsky Aesthetics. Вона - один з головних популяризаторів сучасного мистецтва в Україні. І готова його просувати, не шкодуючи сил.

Фонд "Ізоляція", який нині проводить культурну експансію на постамент Леніна, має ту ж мету - популяризацію сучасного мистецтва. Людмилу Березницьку з ним пов'язують нерозривно. Інсайдер запевняє, що це не тільки любов до мистецтва, а й можливість непогано заробляти на грантах і бюджетних витратах.

"Сучасне мистецтво - річ досить абстрактна. Можна перевернути табуретку, придумати концептуальну назву - й інсталяція готова. А визначити її вартість практично не реально. Тому ціну можна ставити будь-яку. Ще на неї впливає місце показу, автор. У нашому випадку все зійшлося ідеально: інсталяція на Бессарабці - центр столиці, закордонний автор, хитромудра назва. Під таке можна освоїти хороші гранти. Дружба з різними фондами - це золоте дно для людей, які мають право вирішувати", - запевняє інсайдер.

Схема дружби проста: фонд шукає нікому невідомих, бажано зарубіжних авторів, які за можливість виставитися в центрі європейської столиці та поповнити своє портфоліо, часто готові не претендувати на виділені як бюджетні кошти, так і кошти грантодавців. "Заходи" в самому центрі столиці можна "роздути" в "шикарно-витратне" шоу, яке досить благодатно позначиться на особистому добробуті отримувачів гранту.

До слова, партнерами конкурсу були: Інститут Гете (Німеччина), PERI - великий виробник опалубки та будівельних лісів (Німеччина) - чи не тих, з яких були споруджені сходи "вгору-вниз"? Європейський культурний фонд - видає гранти на подібні проекти. Усіх цих спонсорів пані Березницька могла залучити завдяки своєму тривалому перебуванню в Берліні, де вона жила й "творила" до того, як стала депутатом.

"Експерти" в сфері освоєння грантів кажуть, що європейців обдурити дуже легко, тим більше якщо є своя людина у владі. Наші чиновники, як завжди, привертають спонсорів до проведення конкурсів, організовують все максимально економно, а різницю кладуть собі до кишені. Перевірити реальні витрати грантодавці ніколи не зможуть. У нас же все з "розмахом"! Так і в цій ситуації: спонсори в Німеччині, художниця з Мексики, а інсталяція в Україні.

А гроші, судячи з публікації сайту "Олігарх" пані Березницькій дуже потрібні, адже в своїй декларації вона вказала, що за 2015 рік не мала жодних доходів. Не дай бог, дійде й до того, що в чиїхось інтересах пані Березницька дарованою їй "владою" почне і з пам'ятників архітектури охоронний статус знімати.

І поки депутати екс-діячі культури займаються "культурним" рейдерством, городянам доводиться збиратися в ініціативні групи й відстоювати свої права на участь у житті міста. Доводити, що пам'ятник героям-захисникам, який буде передавати історичний посил майбутнім поколінням, потрібніший, ніж пам'ятник сходам.

Крапка в цьому питанні ще не поставлена ​​і ми будемо продовжувати стежити за ситуацією.

Теги: памятник, Бесарабська площа, Березницька, Поживанов, Олег Петренко
Автор матеріалу: Ігор Тімха

Коментарі

Мир
Мир
26.07.2016 / 14:43
"...а й про всіх інших: воїнів УПА". От этого памятника просто "воссторге" будут поляки. О волынской резне и 100 000 убитых женщин, детей и стариков, они очень хорошо помнят 1943 и не только. А тем временем пока вот такие в наколках занимаются собиранием подписи на установку памятника "воїнів УПА", на Украине началась реституция. В зоне риска жители домов досоветской постройки. Равно как и все имеющие землю в западных областях.
Vlasik Ukrainec
Vlasik Ukrainec
26.07.2016 / 14:41
ВЛАДІ ТРЕБА НЕГАЙНО НАДАТИ ПІЛЬГИ З ЖКГ СІМ'ЯМ МАТЕРІВ-ГЕРОЇНЬ до Дня Незалежності! http://pokydky-pry-vladi.blogspot.com/

ЦІКАВІ МАТЕРІАЛИ

Loading...

Вибір редакції


все лучшие материалы по версии редакции ›

Фото та відео

Смерть Віталія Чуркіна: чи варто шукати теорію змови
ЧитальняАналітика 21 лютого

Російський дипломат славився брехливими заявами. Чуркін стверджував, що Російська Федерація не визнає нинішню українську владу. Переконував, що російських військових немає […]

МИ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Підписуйтесь на нас у соціальних мережах, аби завжди бути в курсі найсвіжіших новин та найцікавіших подій

Догори