Епіфаній назвав найкращий подарунок Лесі Українці до річниці: "Душею вона жива"

Глава ПЦУ митрополит Епіфаній приєднався до святкування 150-річчя Лесі Українки і почав це, на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook, з рядків, написаних 120 років тому.

"Боріться на життя, а не на смерть, тому що інакше це такий відчай", – ці рядки написані 120 років тому жінкою, яка не втрачала надію навіть у найскладніші моменти свого життєвого шляху. Її серце було наповнене любов'ю до життя, волею і вражаючою силою духу. Фігура Лесі Українки Лариси Петрівни Косач – і сьогодні, коли виповнюється вже 150 років з дня її народження, надихає багатьох з нас бути життєствердними, сильними духовно, не опускати рук, боротися з фізичними недугами, не боятися бути собою, щиро любити, вміти дружити і прощати, виховувати в собі християнські цінності", - зазначив Епіфаній на своїй сторінці.

Глава ПЦУ зазначив, що всі ми знаємо Українку, як письменницю, перекладачку, поетесу, фольклористку та громадську діячку, яка активно долучається до процесу українського національного відродження, займаючись просвітницькою діяльністю. Жінка була прогресивною і ерудованою, її погляди випереджали ту сучасності на десятиліття. Сьогодні ж, 25 лютого 2021 року, найкращою пошаною для поетеси буде, за його словами, молитва до Господа за спокій її душі.

"Адже хоча вона тілом померла понад століття тому від наслідків важкої хвороби – душею вона жива, і як всі померлі, вона очікує Воскресіння. Вона жива і в цьому світі завдяки творам, в які вкладала величний скарб своїх талантів. І для неї буде радістю, коли кожен з нас візьме в її життєвому прикладі щось для себе, для свого зростання, свого розвитку. Адже вона своїм життям показала, яких вершин можна досягти своїми силами головне щиро прагнути і не лінуватися, докладати зусиль", - додав Єпіфаній.

Леся Українка не закінчувала університети, гімназії, і навчалася дистанційно, за сучасними реаліями. У чотири роки вона почала самостійно читати, а через рік вже освоїла гру на фортепіано. У 6-майстерно вишивала, в 9 - написала перший вірш під назвою "Надія". Вона володіла українською, російською, болгарською, польською, латиною, давньогрецькою, німецькою, англійською, італійською та французькою мовами. Епіфаній заявив ,що рядки "Ні, я жива, я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!" можна вважати власним переконанням і гаслом поетеси з "Лісової пісні".

"А для нас, хто продовжує боротьбу за правду і краще майбутнє, нехай натхненням будуть також слова іншого її знаменитого твору-вірша "Без надії сподіваюся!": "Так! я буду крізь сльози сміятися, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватися, буду жити! Геть думи сумні! "Нехай пам'ять і приклад Лариси Косач-квітки живуть між нами і надихають нас на боротьбу і працю для добра ближніх і на славу України", - підсумував глава ПЦУ.