Грінпіс є однією з найбільших і найвідоміших організацій в світі.

До складу Грінпісу входять сотні тисяч активних людей, а мільйони людей по всьому світу підтримують їх і більше 3 мільйонів з них вносять пожертви.

Так, 15 вересня Грінпіс відзначає свій день народження!
На честь свята рятувальників нашої планети ми пропонуємо побачити дивовижні знімки.

Ці кадри облетіли світ і допомогли змінити його на краще.

Популярні новини зараз
Подорожчає одна з критично важливих комунальних послуг: який тариф хочуть встановити Закочуйте рукави – ще доведеться попрацювати: кого з українців не відпустять на пенсію у 2024 році Подорожчання майже на 40%: українців чекає "сюрприз" у платіжках Доведеться платити по 8,79 грн за кВт: енергетики попередили всіх споживачів
Показати ще

Перша фотографія зроблена Робертом Кізайром в 1971 році, під час першої експедиції Грінпіс. Маленька група активістів, натхнених мрією про світ без війни і насильства, вирушила з Ванкувера в плавання до острова Амчитка на Алясці, в районі якого уряд США збиралося проводити ядерні випробування.

Так маленький, але рішучий екіпаж прийняв рішення назвати свою команду: Green + Peace = Greenpeace.

Завдяки акціям, таким як ця, ховати радіоактивні відходи в море сьогодні заборонено. Дві величезні бочки були скинуті прямо на човен з активістами, він перекинувся, її водій - Вільям Гроінер - серйозно постраждав.

Під час цієї акції загинув фотограф Грінпіс Фернандо Перейра. У 1985 році екіпаж корабля Грінпіс "Воїн веселки" (Rainbow Warrior) протестував в Окленді проти атомних випробувань, що проводяться Францією в Тихому океані. Агенти французьких спецслужб підірвали корабель напередодні акції. Про вибух корабля повідомила вся світова преса, громадськість усвідомила силу тих, проти кого виступав Грінпіс.

Завдяки силі волі Грінпіс Антарктида була визнана природним заповідником, призначеним для світу і науки.

На знімку розгортання бази міжнародного природного парку. Грінпісовці вели моніторинг забруднення регіону, пов'язаного з базами Нової Зеландії і США. Так в місцях гніздування пінгвінів вони вели будівельні і вибухові роботи.

1995 рік, команда Грінпіс блокують роботу платформи Brent Spar в Північному морі, щоб домогтися заборони на скидання відходів у воду з прибережних споруд. Акція тривала цілих 2 місяці. Завдяки їх стійкості, сьогодні скидання токсичних речовин в Північному морі заборонено.

У 1982 році Грінпіс домігся розгляду Міжнародної китобійної комісією мораторію на комерційне полювання на китів, який з 1986 року набув чинності. На фото активісти готові були буквально висіти на гачку японського китобійного судна, поки мертвого кита піднімають на борт. Вперше в історії китобійної індустрії мисливці на китів зіткнулися з протистоянням їх жорстокому промислу.

Маленька дитина, яка сидить навколо електронного сміття в Китаї. Цей знімок вразив весь світ. Фото допомогло розповісти про вплив електронних відходів на життя місцевого населення.

Фотографія облетіла світ як ілюстрація тих небезпек, з якими стикаються люди і природа в результаті роботи нафтової промисловості. У 2010 році в тому ж Китаї стався розлив нафти в портовому місті Далянь. Ліквідувати його довелося всім: рибалкам, місцевим жителям, пожежним, державним службовцям.

На цьому фото робочі, які намагалися відремонтувати підводний насос, потрапили в в'язку нафтову пляму, один з них загинув.

Це знімок з Міжнародного науково-дослідного центру Форт Джексон. У Мексиканській затоці в 2010 році відбулася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства. Нещасні пелікани в спеціальному загоні чекають, коли волонтери центру очистять їх від нафти.

Цей знімок став ілюстрацією до десятків новин, отримав Інтернет-премію "Ринда року". Влітку 2010 року у Волгоградській області цей стовп побачив співробітник Грінпіс Росії Ігор Підгорний. Стовп згорів від трав'яних пожеж. Після пожеж 2010 президент під тиском громадськості дав доручення про заборону підпалів трави.

Нагадаємо, 10 доріг, від краси яких перехоплює дух.

Як повідомляв портал "Знай.uа", ці місця виявилися для людини менш доступним, ніж космос.

Також "Знай.uа" писав, чи існувало місто скарбів інків насправді.