В минулі століття просторі спальні з великими ліжками і м'якими перинами могли дозволити собі тільки королі. Простий люд задовольнявся малим.

Так величезний зал середньовічного будинку перетворювався в спальню для всієї родини. На його земляній або кам'яній підлозі влаштовувалися хто як міг. Збереглися описи побуту бретонських фермерів XIX століття: вся родина і прислуга сплять в одному великому ліжку, залишаючи в ній місце і гостям. В одній з книг того часу автор описує, як влаштувати ліжко – три метри завширшки! – для кількох людей.

А звичка спати за місцем роботи взагалі нікого не дивувала. Праля дрімала біля корита, а опалювач у теплій печі. Звичка спати покотом протрималася практично до двадцятого століття.

Деякі джерела стверджують, що раннє християнство наказувало людям спати не більше 6 годин на добу. Це було необхідно, тому що, людина уві сні ставала більш вразливою для нечисті: уві сні до неї міг прийти спокусник, що пропонує продати душу дияволу.

Популярні новини зараз
Почекайте з покупками: виплати пенсій затримають Подорожчання майже на 40%: українців чекає "сюрприз" у платіжках Два тарифи на воду: нові ціни встановили для мешканців багатоповерхівок та приватного сектору Як в інших країнах звикли підтирати попу і чому на нас дивляться, як на дурнів: вся справа в культурі
Показати ще

Вважалося, що під час сну людина втрачала зв'язок з Богом, тому деякі ченці практикували сон, що чергується з неспанням і ніколи не спали по багато годин поспіль.

В Середні століття в Північній Європі люди спали також напівсидячи, підклавши під спину подушки, і в спеціальних шафах. По‑перше, в шафі було тепліше спати. По‑друге, не треба було прибирати постіль. Закрив дверцята шафи – і ось уже кімната перетворилася в контору, де можна приймати відвідувачів, або в лавку.

Напівсидяче положення увісні, тому що вважали, що в горизонтальному положенні можуть перебувати тільки мерці. Тому і ліжка у той час були хоч і широкі, але короткі.

Вже в XIX столітті було трохи краще. Збереглися відомості, як на курорті мінеральних вод в XVII столітті в Німеччині відпочиваючі спали по черзі.

Французький розмовник для мандрівників того часу включав фрази: "Ти тягнеш на себе ковдру", "З тобою незручно спати", "Ти штовхаєшся уві сні".

А, приміром, так влаштовувалась на ніч велика ірландська родина: подалі від дверей, біля самої стіни, – старша дочка, за нею інші дівчатка, посередині ліжка – мати з батьком, далі сини, а вже з самого краю – гості будинку.

До Речі, будова ліжка пройшла всі етапи від простого - матрацу, набитого соломою або опалим листям, до дуже складного – ліжка на стовпчиках у спадок від батьків, кілька простирадл, вовняні ковдри пухові ковдри, перини.

Нагадаємо, як спалося первісним людям.

Як повідомляв портал "Знай.uа", цей жіночий предмет гардероба XIX століття вражає аморальністю.

Також "Знай.uа" писав, як напій з Азії змінив життя європейців.