Більшість знають, хто такі гладіатори, однак, мало кому відомо, що відчували ці люди, коли йшли на останній бій.

Ми спробуємо привідкрити завісу таємниці гладіаторських боїв і розповімо, як невільні бійці йшли з життя.

Існує стереотип про те, що всі гладіатори були рабами. Час розвіяти цей міф. Насправді,в  гладіатори могли прийняти всіх бажаючих, так що  серед бійців не рідко були звичайні римляни та інші вільні жителі імперії. Однак, якщо ти вийшов на арену, шляху назад немає.

Також перед тим, як стати гладіатором, необхідно було отримати всі відповідні навички. Для цього існували спеціальні школи, де бійців навчали вмінню володіти всіма видами зброї, вміння захищати себе щитом, а також сам процес шоу, щоб публіка була задоволена виступом.

До навчання не були допущені тільки засуджені до смертної кари, їх доля вже була вирішена.

Крім військових навичок, в школах навчали ще одному ремеслу, умінню правильно померти. Це навчання дозволяло гладіаторові гідно покинути світ, або давало шанс зберегти життя.

Якщо гладіатор після всіх отриманих у бою ран, тримався мужньо і не подавав виду, що рани приносять йому муки. Едитор, який судив поєдинки, міг віддати наказ зберегти життя мужньому бійцю.

Якщо гладіатор був переможений і не подавав ознак життя, його несли на ношах.

Ритуал зобов'язував проносити тіло через спеціально відведені для цього врата, які були названі на честь давньоримської богині поховання Лібітіни і носили назву Libitinensis.

В давньоримській міфології Лібітіна шанувалася як богиня похорону і мала священний гай, звідки виходило все необхідне для похоронних церемоній.

До речі, на ношах несли не всіх гладіаторів, а тільки тих, хто хоробро бився і не злякався померти. Всіх тих, хто благав про пощаду і дозволяв собі кричати від страху, виносили з арени за ноги.

Після того, як тіло гладіатора було доставлено у приміщення лікарів, його необхідно було обпалити розпеченим металом, робилося це для того, щоб напевно переконається, що гладіатор мертвий. Наступним етапом було зняття обладунків.

Римляни дуже ретельно перевіряли вбитих бійців, крім припікання розпеченим металом було ще багато різних процедур перевірки, однією з них був надріз в області шиї. Знаючи це бажаючих прикинутися мертвими просто не було.

Нагадаємо, ким були реальні гладіатори і як жилося невільним бійцям, що билися на забаву публіці.

Як повідомляв портал "Знай.uа", ці шокуючі факти про імператора Нерона не потраплять в підручник.

Також "Знай.uа" писав, про найбільш відомих отруйників і про гучні, які відомі людству, отруєння.