26 лютого 1994-го,  рівно 25 років тому Україна здобула свою першу золоту олімпійську медаль. Це було під час зимових ігор в Норвегії, куди наша команда вперше поїхала як представники незалежної держави.

Золото нашій збірній принесла 16-річна фігуристка Оксана Баюл. Тоді обставини складалися таким чином, що ця золота медаль стала справжнім дивом як для самої спортсменки так і усього світу.

Варто зазначити, що Національний олімпійський комітет України був заснований 22 грудня 1990 року і до його остаточного визнання у вересні 1993 року Міжнародним Олімпійським Комітетом українські спортсмени вперше взяли участь в Олімпійських іграх у складі Об'єднаної команди колишніх республік СРСР - у лютому 1992 року на XVI Зимових змаганнях у французькому Альбервілі.

І лише через два роки Україна отримала право виступати під власним прапором. У 1994 році нашу державу на XVII Олімпійських зимових іграх в норвезькому місті Ліллехаммер представляли 37 спорсменів, що брали участь у змаганнях з 10 видах спорту. Першим їхнім успіхом стала бронзова медаль у спринтерській гонці на 7,5 кілометри в біатлоні, завойована 23 лютого 1994 року житомирянкою Валентиною Цербе.

Популярні новини зараз

Гройсман втік з прямого ефіру після жорсткого питання Притули: відео

Від трьох тисяч кожному: пенсіонерам роздадуть додаткові гроші у липні

Зеленський за кермом Tesla терміново звернувся до українців: "Я не можу..."

Син депутата від БПП помочився на любов до України: "Я не зобов'язаний..."

Показати ще

Українка Валентина Цербе (крайня справа)
Українка Валентина Цербе (крайня справа)

Цього ж дня у місті Хамар розпочались змагання з одиночного фігурного катання серед жінок. Україну на них представляли три спорсменки - Людмила Іванова, Олена Ляшенко та Оксана Баюл.

Після виконання короткої програми у змаганнях лідирувала американка Ненсі Керріган, а на другому місці була українка Оксана Баюл. Уроженка Дніпра, вона у 13 років залишилась круглою сиротою і, не маючи близьких родичів, за порадою свого колишнього наставника переїхала до Одеси, де жила спочатку в гуртожитку, а згодом - у квартирі свого нового тренера Галини Змієвської, тещі Олімпійського чемпіона 1992 року і прапоронсця української збірної в Ліллехаммері Віктора Петренка. У січні 1993 року 15-річна Баюл дебютувала на чемпіонаті Європи в Гельсинкі, зайнявши друге місце, того ж року сенсаційно перемогла на чемпіонаті світу в Празі, а у січні 1994-го вдруге виборола срібну медаль на чемпіонаті Європи в Копенгагені.

Попри травму, отриману напередодні другого дня олімпійських змагань, через яку довелось накладати на гомілку три шви і виходити на лід під знеболюючим, Оксана відмінно виконала довільну програму і за підсумком двох етапів змагань 26 лютого 1994 року стала першою Олімпійською чемпіонкою незалежної України.

Її перемога стала великою несподіванкою для всіх, у тому числі й організаторів змагань, у яких не виявилось запису українського гімну. Це привело до 45-хвилинної затримки церемонії нагородження, доки керівник української делегації фігуристів Людмила Михайловська не привезла власний запис із олімпійського селища.

До 1998 року Оксана Баюл була наймолодшою у світі олімпійською чемпіонкою із зимових видів спорту, до 2014-го - єдиною олімпійською чемпіонкою незалежної України із зимових видів спорту й станом на 2019 рік залишається наймолодшою за всі роки українською олімпійською чемпіонкою.