12 березня 2003 року у Мюнхені (Німеччина) померла Ярослава Стецько (Ганна Музика), дружина Ярослава Стецька, співорганізаторка Червоного Хреста УПА, жіночої мережі ОУН, Антибільшовицького блоку народів, голова ОУН(б) у 1991-2001 роках.

Жінка-легенда - Ганна Музика (дівоче ім'я Слави Стецько) народилась на Тернопільщині у містечку Теребовля і вчилася у польській гімназії. Згадувала, як у школі їм забороняли говорити українською, тоді 12-річною вона гордо заявила: "я - українка".

У 18 років Ганна стала членом ОУН.

Два роки вчителювала у сільській школі. Вищу освіту здобула у Львівській політехніці та Школі політичних наук у Мюнхені. Володіла сімома іноземними мовами.

Зі створенням УПА взяла активну участь у розгортанні медичної мережі. Співорганізатор Червоного Хреста УПА, жіночої мережі ОУН.

ʺЖіноцтво відіграло велику роль в часі створення УПА, в часи боїв УПА, а дуже часто жінки брали участь в боях,. Навіть тоді, коли УПА відсилала відділи на захід через кілька кордонів, жінки ішли в одностроях із зброєю в руках, щоби переконати захід, що Україна не зложила зброї, що Україна воює далі проти большовизму, проти російської окупації, щоб був розголос про ту боротьбу, бо світ тоді мовчавʺ– згадувала Ярослава Стецько.

У 1943 Слва Стецько була ув'язнена німцями у Львові, а з 1944 по 1991 жилав емігарції. Більша частина її життя пройшла в екзилі. 47 років перебувала в еміграції у Німеччині, куди потрапила під час ІІ Світової війни.

Взяла участь у звільненні з лікарні в чеському місті Штайнгофф головного ідеолога ОУН Ярослава Стецька, який проголосив акт незалежності України у Львові 30 червня 1941 року.

В 1946-му вони уклали шлюб і прожили разом чотири десятиліття. Пані Слава завжди віддано допомагала своєму чоловікові. Редагувала журнал ʺУкраїнський поглядʺ і друкований орган Антибільшовицького блоку народів ʺАБН – Кореспонденціяʺ. Організовувала конференції АБН по всьому світу.

Після здобуття Україною незалежності 1991-го повернулася на Батьківщину. Депутат трьох скликань Верховної Ради України. Почесна громадянка Львова. Нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ-го ступеня (2000).

Попри суворий голос і строгу дисципліну Ярослава Стецько не була типовою "залізною леді", згадують однодумці.

Так, зв'язкова Романа Шухевича Дарка Гусяк каже, що Стецько не так боялись, як поважали. Їй легко вдалось організувати роботу Конгресу по всій Україні. Навіть в Одесі та Луганську, де їй вдалось працювати з громадськістю, не було ніяких провокацій чи виступів.

У 2002-му, як найстарший член парламенту, вона проголошувала текст присяги нового депутатського складу.

Слава Стецько мала хворе серце, але не погодилась на операцію за кордоном. В заключенні лікарі написали: "Пацієнтка відмовилась від оперативного втручання через невідкладні справи на Батьківщині".

Слава Стецько померла незадовгодо 83-го дня народження. Її пронесли на руках через центр Києва. З нею прощалась вся Україна.