Ніхто не любить бджіл і мед так, як кохають українці. Тому не дивно, що саме чернігівець Петро Прокопович у далекому 1814 році винайшов перший у світі рамковий вулик.

Винахід рамкового вулика послужив початком широкого вивчення медоносної бджоли і управлінню її життєдіяльністю в інтересах людини.

Розвитку в усьому світі рамкової системи бджільництва, призвело до нових не менш важливих винаходів світового значення - штучної вощини і медогонки, які разом узяті виробили в бджільництві справжню революцію.

Відомо, що знаменитий пасічник Петро Іванович Прокопович народився в 1775 році на Чернігівщині в с. Митченки Конотопського повіту в небагатій дворянській сім'ї.

Чоловік успішно закінчив Київську духовну академію, служив кадетом у кінному полку.

Але душа Петра не лежала до військової служби, незабаром вийшов у відставку. Повернувшись додому в 1798 році і побувавши на пасіці у свого молодшого брата, твердо вирішив присвятити життя бджільництву.

Через небажання Петра бути військовим батько позбавив його спадщини. Однак, Прокопович зумів придбати три десятини землі і отримав в борг трохи грошей, щоб влаштувати своє господарство, пасіку, а потім серйозно зайнятися улюбленою справою.

Бджоляр сам виготовляв вулики і випробовував їх, уважно спостерігаючи за поведінкою бджіл, працював над удосконаленням догляду за бджолами, вів щоденник, займався лікуванням комах і багатьма іншими питаннями.

Він був вірний своїй справі як ніхто інший. За лічені роки він став знаменитим бджолярем, створив найбільшу не тільки в Україні, але і в світі пасіку – більше 10 000 бджолиних сімей!

Відомо, що в ті часи, бджіл обкурювали (умертвляли), перш ніж забрати з вуликів мед. При цьому, знищенню підлягали кращі сім'ї бджіл, які збирали більше меду.

Економічні умови в країні вимагали нових методів у бджільництві, і Петро Прокопович шукав їх.

В 1814 році Прокопович винайшов такий вулик - розбірний рамковий, який назвав "Петербурзьким", найкращим чином пристосований до клімату в роботі бджоляра з бджолами, який оберігає бджіл при відборі меду.

В 1827 році Прокопович відкрив у своєму рідному селі першу в Російській імперії школу бджільництва, яку утримував на власні кошти.

У ній навчалися бджільництву багато селян з України, Білорусії, Башкірії, Грузії, Чехії, Угорщини, Італії, Німеччини. У школі навчалися також садівництву, городництву, виноградарству, квітникарству, письму, арифметиці і співу.

Нагадаємо, 11 березня 1863 народився наш земляк, видатний вчений, український ботанік, один з перших президентів Національної академії наук України Володимир Іполітович Липський.

Як повідомляв портал "Знай.uа", жінка-легенда - Ганна Музика народилася на Тернопільщині у містечку Теребовля і вчилася в польській гімназії.

Також "Знай.uа" писав, Володимир Вернадський – організатор і перший голова Української Академії наук. Видатний учений написав понад 400 наукових праць. Численні його роботи присвячені дослідженням атмосфери, гідросфери, земної кори, мінералів, проблем радіогеології.