Його називають ювеліром української пісні, Бахом у хоровій музиці, а музичний твір українця "Щедрик" став світовим символом різдвяних свят.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяМикола Леонтович – український композитор, хоровий диригент та громадський діяч. Він автор геніальних хорових мініатюр а його композиторське аранжування народних пісень здобуло славу у всьому світі.
У січні минуло 98 років з тих пір, як куля чекіста обірвала життя відомого українського композитора Миколи Леонтовича. Що ж сталося в ту трагічну ніч з 22 на 23 січня 1921 року і чому радянські спецслужби знищили видатного українського композитора, автора головного різдвяного хіта?
26 січня 1921 року на Вінничині сталася надзвичайна подія: правоохоронці по гарячих слідах затримують чоловіка, який посеред дня розстріляв міліціонера. Коли за ним гналися, він відстрілювався і поранив в живіт міліціонера Твердохліба, поранення виявилось смертельним.
Та вже під час допиту несподівано з'ясовується – убивця є співробітником радянських спецслужб. Більше того, напередодні затримання кілер здійснив ще одне зухвале вбивство – знищив автора різдвяного суперхіта "Щедрик" Миколу Леонтовича.
На той момент створені Леонтовичем пісні знали у всьому світі. Ноти "Щедрика" та інших творів Леонтовича взяв в роботу для свого колективу український хоровий диригент і композитор Олександр Кошиць. Він організував у Києві в 1919 році українську капелу і виїхав разом з нею на гастролі до країн Європи та Америки. У зв'язку з встановленням на українських землях більшовицької влади не повернувся на Батьківщину. Та далеко від дому він зачарував українською піснею весь світ. І саме завдяки йому український "Щедрик" став світовим символом різдвяних свят.
У юності Микола Леонтович планував стати духівником. Однак під час навчання в духовній семінарії юнак несподівано відкриває в собі унікальний талант – він успішно адаптує українські пісні для хорового співу та перетворює їх на світові суперхіти. На початку 20-х Леонтович береться за обробку народних пісень про січових стрільців, які героїно протистояли навалі більшовиків на Україну. Світові хіти, які прославляли українських захисників, загрожували поставити під сумнів легітимність комуністичного режиму.
За Леонтовичем слідкували. Стеження здійснювали представники НКВД. Під час чергового "таємного" обшуку чекісти з'ясували, що Леонтович планує еміграцію з СРСР, а друзі композитора вже навіть придбали йому квитки для від'їзду за кордон.
Спецслужби отримують наказ негайно ліквідувати Леонтовича. Для цього прислали групу Петроградського ЧК.
У період різдвяних свят по завершенні виступів Леонтови на кілька днів заїхав до батька в село Марківка Гайсинського повіту (нині Теплицького району Вінницької області), де той мав парафію.
Увечері 22 січня у двері його дому постукав молодик, який представився уповноваженим Гайсинського відділу повітчека Афанасієм Грищенком і попросився переночувати, назвавшись чекістом, що проводить боротьбу з бандитизмом. Хата була на дві кімнати, то ж в одній лягли спати батько Миколи Леонтовича, його сестра і донька, а в іншій - композитор і гість. Вранці усіх розбудив звук пострілу – Грищенко вбив Леонтовича пострілом в груди.
Щоб замаскувати вбивство під побутове пограбування, спецслужбовець викрадає цінні речі, а також одяг та взуття. Та росіянин не очікував на швидку реакцію українських міліціонерів, змушений тікати, він скоїв ще одне вбивство та потрапив до рук правоохоронців.
Була створена комісія по розслідуванню вбивства Миколи Леонтовича, але це не дало результату, тому що за офіційною версією його смерті, про яку газета "Вісті" сповістила лише 2 березня, він став випадковою жертвою невідомого грабіжника. Так чекісти замели сліди свого кривавого злочину.
Уже в 1990-х роках дослідники ледь не випадково вийшли на слід справжнього убивці Леонтовича.
Музикознавець Валетина Кузик першою опублікувала шокуючу правду щодо вбивства всесвітньо відомого українця радянськими спецслужбами. Працюючи в архівах, вона разом з колегами відшукала безцінний документ – його випадково пропустили чекісти, які ретельно підчистили усі архівні дані щодо смерті Леонтовича.
В рапорті начальника Гайсинської повітової міліції йшлося, що після загибелі міліціонера Твердохліба залишились дружина з дітьми-сиротами, і вони просять видати карточки на продукти. Саме в цьому документі "засвітився" вбивця Леонтовича:
"У ніч на 23 січня 1921 року агент повітчека Грищенко пострілом з рушниці убив жителя с. Марківка Кіблицької волості Миколу Леонтовича 43-х років, у якого Грищенко ночував, і 26 січня Грищенко, який скривався у м.Теплику, при переслідувані його чинами міліції вистрілом із рушниці в живіт убив міліціонера Твердохліба".
Українські дослідники виявили шокуючі факти – замість покарання радянська влада винагородила кілера, призначивши Афанасія Грищенка керівником районним відділком міліції.
Микола Леонтович став однією з перших жертв червоного терору, гаслом якого було: вбити, залякати, заморити голодом. Але не так сталося, як гадалося.
Близько двохсот його обробок народних пісень, хорових поем, творів релігійного змісту та опера “На Русалчин Великдень” принесли Миколі Леонтовичу заслужену світову славу. І ця слава примножується. Відомо, що тільки на американському континенті існує більше ста обробок та аранжувань його знаменитого "Щедрика", до того ж, не тільки для хору, але й для вокальних та інструментальних ансамблів і різноманітних музичних інструментів.
Нагадаємо, українського "Щедрика" заспівали в королівському замку Єлизавети II
Як повідомляв портал Знай.ua, знайшли перший запис відомої пісні "Щедрик"
Також Знай.ua писав, у Венеції хор заспівав Щедрика на головній площі
