51 рік тому 27 березня 1968 року в авіакатастрофі загинув перший космонавт планети Юрій Гагарін. Він був найбільшим героєм, якого коли-небудь виплекав Радянський Союз.

До сьогодні причини і обставини катастрофи, в якій загинув Гагарін, залишаються нез'ясованими. Незважаючи на те, що урядова комісія, яка розслідувала причини катастрофи, зібрала 29 томів фактичного матеріалу, остаточної ясності у справі про смерть Гагаріна так і немає.

Інформацію про трагедію опублікували вже наступного дня: аварія сталася під час тренувального польоту на винищувачі УТІ-МіГ-15 в парі з полковником Володимиром Серьогіним.

Фахівці зібрали колосальну кількість матеріалу про той нещасливий політ, зібрали практично повністю, аж до найдрібніших частинок, корпус літака, який розбився, що дозволило точно визначити всі пошкодження.

Популярні новини зараз
Пенсіонерам видадуть сертифікати на 400 гривень 3 хвилини – правда чи міф? За скільки ракета "Циркон" може дістатися українських міст Жертвувати шлунком заради комуналки більше не доведеться: пенсіонерам призначать доплати Готуйте документи: "Укрпошта" розпочинає виплати до 3 тисяч гривень
Показати ще

Однак жодних останків Гагаріна і Серьогіна (крім деяких документів та частин одягу) представлено не було.

А вже через півроку після початку роботи комісії вольовим рішенням з Кремля "справу" про загибель Юрія Гагаріна і Володимира Серьогіна було закрито. Комісію розпустили, так і не давши їй зробити остаточних висновків.

Останки загиблих поспішили кремувати

Відсутність офіційної версії, породила величезну кількість чуток і припущень: про те, що Гагарін став жертвою змови КГБ, що літак першого космонавта зіштовхнувся з летючою тарілкою, що пілоти були п'яні і просто не впоралися з керуванням. Досі можна почути і таку версію: Гагарін і Серьогін не розбилися на літаку 27 березня 1968 року, а загинули на 18 днів раніше під час польоту навколо Місяця.

Дійсно, в ті дні на навколомісячну орбіту вийшов "Зонд-4", який незабаром зіштовхнувся з поверхнею Місяця. Керівництво космічною галуззю категорично стверджувало, що він був безпілотним. Тим не менш, ходять наполегливі чутки про те, що оскільки приховати загибель першого космонавта на Місяці було неможливо, довелося інсценувати аварію літака, який пілотували два льотчики-випробувачі, які катапультувалися з машини незадовго до її падіння.

Поживу для всіх цих чуток дає відсутність останків Гагаріна і Серьогіна. Крім того, кремація загиблих, вірніше, речей, які їм належали, відбулась вже на другий день після трагедії – 28 березня.

Така поспішність також наводить на деякі сумніви.

Але це всього лише припущення й емоції.

Що ж реально відомо на сьогоднішній день?

Колишній керівник групи аеродинаміки урядової комісії, доктор технічних наук, професор Арсеній Миронов вважає, що настав час поставити крапку в обговоренні причин загибелі Юрія Гагаріна і Володимира Серьогіна.

Він згадує:

"Вже 28 березня я був на місці аварії. З першого погляду стало зрозуміло, що літак падав з досить великою поступальною швидкістю. За уламкам верхівок дерев я прикинув кут пікірування - десь градусів 60 (ця цифра виявилася близькою до реальної). Потім команда фахівців збирала залишки літака, в основному великі. А коли зійшов сніг, рота солдатів просіювала ґрунт у пошуках найдрібніших деталей. Особливо довго збирали ліхтар кабіни, який розсипався при ударі об землю. Однією з перших була версія про те, що ліхтар почався руйнуватися вже в повітрі, і це нібито стало причиною трагедії. Знайшли 90 відсотків поверхні ліхтаря, і з'ясувалося, що він до моменту удару був цілий. Всі уламки звезли в інститут експлуатації і ремонту авіаційної техніки ВПС в Люберцях. Там у спеціальному ангарі на підлозі детально був викладений контур літака".

За залишками приладів встановили параметри польоту на момент удару літака об землю. Були проведені розрахунки можливих траєкторій літака з моменту останньої радіопередачі Гагаріна. Ці розрахунки показали таку послідовність подій: звалювання літака на висоті 4200 метрів в штопор до висоти 600 метрів, виведення зі штопора, а потім зі зниження, і через нестачу висоти, удар об землю.

Причини цього так і не були встановлені. Як і причини дострокового припинення завдання і рішення повертатися всього трохи більше 10 хвилин після зльоту. До того моменту Гагарін виконав лише два завдання з десяти.

На думку фахівця, через погану видимість Серьогін прийняв рішення повертатися на базу. При енергійному розвороті в напрямку на аеродром відбулося звалювання літака з переходом в штопор у хмарах. Виведення літака зі штопора почали після відновлення видимості землі на висоті 600 метрів. Екіпаж спробував вивести літак зі зниження, але їм не вистачило висоти.

Проте з цією думкою були згодні далеко не всі. Шукали птаха, який міг би потрапити в двигун, зонд, сторонній літак, чий аеродинамічний слід або звуковий удар вплинув на літак Гагаріна і тим самим викликав катастрофу.

Однак на уламках МіГа не виявлено слідів літак, так само як ознак метеозонду.

Миронов допускає, що 27 березня 1968 року в відповідному повітряному просторі перебували також два літаки "Су-15", проте вони не могли бути пов'язані з падінням літака Гагаріна, оскільки один літак приземлявся, коли "МіГ" Гагаріна лише набирав висоту, а інший злетів тільки після того, як "МіГ-15" зазнав аварії.

Фахівець вважає, що причиною катастрофи стали чисельні порушення безпеки:

"Моя точка зору була з самого початку така. До Гагаріна жодних претензій пред'являти не можна, оскільки він учень, що перевірявся інструктором. А щодо Серьогіна, командира полку, цього сказати не можна. У той день на землі і повітрі було допущено щонайменше 9 порушень інструкції з безпеки польотів. Екіпаж не дочекався розвідника погоди. Тим самим, була зірвана планова таблиця польотів. В сусідні зони були допущена відразу 4 літаки. Одночасно з Гагаріним в небі були два МіГи - 21, Ан - 24 і розвідник погоди. Радіолокатор не працював. Фотографування місця розташування не працювало. Бортовий самописець був не заправлений. У кабіні не було наддуву.

Звичайно, жодне з порушень саме по собі не могло спровокувати катастрофу, однак їхня комбінація свідчить про низьку дисципліну у полку. Адже "в авіації дрібниць не буває", і все це відбилося на безпеці польотів, а в той день призвело до катастрофи", - підсумував Миронов.

Сьогодні вже неможливо знайти якісь нові факти цієї трагедії, тому, швидше за все те, ми вже ніколи не дізнаємося, як загинув Юрій Гагарін.

Нагадаємо, радянський космонавт Олексій Леонов зробив гучну заяву про смерть Юрія Гагаріна.

Як повідомляв портал Знай.ua, на американському аукціоні Sotheby's продали спогади Гагаріна про перший політ у космос.

Також Знай.ua писав, стало відомо про причини смерті Гагаріна