2 квітня 1654 року царем Олексієм Михайловичем схвалено 11 пунктів так званих "Березневих статей", які разом із трьома грамотами, жалуваними через тиждень гетьману Богдану Хмельницькому і шляхті Гетьманщини, склали договір між московським урядом і козацькою старшиною, що регламентував політичне, правове, фінансове і військове становище Гетьманщини після Переяславської ради і включення України до складу Московського царства.

В ході переоворів між гетьманським урядом та Москвою українська сторона постійно добивалася від царя підтвердження прав та привілеїв Запорізького Війська, української шляхти, православного духовенства та міст. У відповідь царські посли запевняли гетьмана Богдана Хмельницького та старшину, що всі права та порядки, які існували в Україні, будуть збережені.

Однак вже в процесі безпосередньої підготовки та в ході Переяславської ради виникли непорозуміння між обома сторонами. Так, зокрема, московський посол, боярин Бутурлін, відмовився від будь-яких зобов'язань на користь України, у тому числі і від складення присяги від імені царя, про гарантування прав і привілеїв козацтва, шляхти, духовенства та міщан України. Такий хід подій стурбував Хмельницького та старшину, які вирішили добитися письмового підтвердження своїх прав.
З цією метою було розроблено вимоги до царя, що складалися з 23 пунктів, чи статей. Ці так званні "Просительні статті" гетьман доручив відвезти до Москви в посольство, яке очолювали генеральний суддя Війська Запорізького Богданович-Зарудний та переяславський полковник Тетеря.

У даному документі мова йшла про підтвердження прав, привілеїв та вольностей Війська Запорізького та української шляхти, укладення 60-тисячного козацького реєстру, платню старшині та кошти на утримання козацького війська, збереження місцевої адміністрації та збір нею податків , право Війська Запорізького обирати гетьмана, право стосунків гетьмана з іноземними державами , невтручання московських чиновників у справи України та ін.

Посли вирушили до Москви наприкінці лютого 1654 року і відразу ж після приїзду розпочалися інтенсивні переговори, які тривали шість днів. В результаті проект був значною мірою змінений і скорочений до 11 пунктів.

21 березня 1654 року "Березневі статті" були представлені на розгляд царя та Боярської думи і схвалені ними.

Частина вимог гетьмана Б.Хмельницького і українського уряду була розглянута царським урядом окремо, і деякі з них були підтверджені царськими указами 27.3.1654 р.

Згідно з "Березневими статтями" Україна зберігала значні права - мала власний адміністративно-територіальний устрій та управління, користувалася власним правом тощо.

Однак відчутним було обмеження її політичного та економічного суверенітету: гетьманське управління було підпорядковане московському уряду, заборонялось підтримувати дипломатичні відносини з сусідніми державами - Річчю Посполитою та Туреччиною, всі витрати на утримання козацького війська лягали на гетьманську скарбницю, яка повністю контролювалася царськими чиновниками.

"Березневі статті" були чинними лише протягом 5 років. У 1659 році між українським урядом і Москвою були укладені нові, так звані Переяславські статті, які ще більш обмежували суверенітет України.

Нагадаємо, обрання Хмельницького гетьманом стало початком повстання, під час якого Річ Посполита втратила контроль над більшою частиною українських земель

Як повідомляв портал Знай.ua, в 1708 році російські війська під командуванням Олександра Меншикова зруйнували гетьманську столицю Батурин, закатувавши понад 6 тисяч мирних жителів міста.

Популярні новини зараз
"Нафтогаз" попередив усіх: потрібно встигнути до 25 квітня Астролог побачив у травні "лихо" для України Два тарифи на воду: нові ціни встановили для мешканців багатоповерхівок та приватного сектору Це має робити кожен, хто має смартфон: чохол і скло на екран не захистять
Показати ще

Також Знай.ua писав про маловідомі факти з життя Івана Мазепи