Дев'ять років назад під Смоленськом в Росії розбився літак з президентом Польщі на борту. Окрім глави держави та його дружини, у літаку перебувало ще 94 високопосадовців, громадських діячів і представників духовенства. Ніхто з них не вижив.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися10 квітня 2010 року о 9:54 за київським часом під Смоленськом сталась катастрофа польського президентського літака, внаслідок якої загинуло 96 осіб, включаючи президента Польщі Леха Качинського.
Делегація мала намір відвідати Катинське кладовище. Візит приурочили до 70-х роковин розстрілу поляків, які перебували у місцевій тюрмі.
Розслідування триває й досі. Однозначну причину трагедії встановити не вдається. Висновки польської та російської сторін суттєво різняться. Існує версія про причетність до катастрофи російських спецслужб, а також про вибух на борту за декілька секунд до трагедії.
Найбільша і найболючіша для поляків авіакатастрофа залишила багато запитань, на які відповідей немає досі.
1. Чому борт Качинського мав приземлитися на злітно-посадковій смузі військового а не цивыльного аеродрому?
Росіяни кажуть, що так було б "надійніше", "зручніше" і поблизу нічого не військового не знайшлося. Й наполягають, що з їхнього боку все було бездоганно, однак з огляду на туман та на зовсім незнайому їм місцевість польські пілоти "помилилися" й на швидкості врізалися у сусідню лісосмугу. У Москві також люблять наголошувати, що нібито в кабіні знаходився особисто пан Качинський, який буцімто безпосередньо керував тим, що і як робити.
Варшавська ж версія говорить про межуючу зі злим умислом непрофесійність російських диспетчерів.
2. Що спричинило грандіозний вибух?
Вибух був настільки сильний, що пошматований корпус літака перекинуло догори дриґом.
Комісія еск-міністра оборони Польщі Антонія Мацеревича не погодилася з узгодженою російською позицією про погодні умови, прикрий випадок, чиїсь помилки й фатальну березу, перечепившись об яку, й вибухнув літак. Комісія вважає, що вибух був, але насамперед не авіаційного пального, а тротилу, яким було наповнено критично важливі частини повітряного суда (в першу чергу - крила). А пальне здетонувало слідом.
3. Хто замінував літак?
Якщо версія з тротилом має право на існування, виходить, літак мінували на території Польщі. Хто це зробив - російські спецслужби чи конкуренти Качинського і його партії всередині країни? Чи діяла "третя сила", яка намагалася "пересварити" два "братніх народи" й завадити порозумінню навколо Катині-40 – у авторів з Росії можна й таке прочитати.
4. Як пояснити відмову Кремля надати польським слідчим фрагменти літака для проведення експертизи?
Російська сторона, всупереч міжнародному законодавству, досі не передала полякам зібрані на місці події уламки літака Ту-154, а також відмовила надати можливість провести реконструкцію лайнера з цих уламків, як того вимагає порядок проведення експертиз у випадках авіакатастроф.
Якщо з їхнього боку все "чисто", а "винні" туман, береза, пілоти й ледь не особисто покійний пан Качинський, то в чому ж тоді справа?
5. Розпад літака у повітрі
Чому у своєму першому інтерв’ю після трагедії російський міністр з надзвичайних ситуацій Сергій Шойгу говорить, що розпад літака почався ще у повітрі, але пізніше то не було узято до уваги?
6. Чому ніхто не вижив?
Висота падіння Ту-154 була менше 20 м. Навіть враховуючи все вищеозначене хтось із майже сотні людей на борту в таких випадках неодмінно би лишився живим.
Існує версія, що живих добивали російські силовики, виконуючи команду "зачистки".
На викладеній в YouTube аматорській відеозйомці, начебто нашвидкуруч записаній одним з місцевих мешканців в перші хвилини після катастрофи, можна розгледіти певні окремі силуети, почути звуки схожі на постріли та розібрати щось схоже на слова й вирази польською мовою, що в перекладі, зокрема, значать "В очі дивись", "Не вбивай!".
7. Чому забетонували місце катастрофи?
Хто розпорядився невдовзі після 10 квітня забетонувати безпосереднє місце падіння польського літака й влаштувати на ньому автостоянку?
8. Чому підмінили рештки загиблих?
У близькій до ПіС польській пресі стверджувалося про підміну решток загиблих. Йшлося про частини тіла від різних людей в одній труні. Чи про одне тіло, але зовсім інше, тобто не те, на яке було виписано документи.
Найгучніші скандали здійняли донька громадського діяча, представника Польської катинської федерації Анджея Саріуша-Сконпоського та родина генерала Броніслава Квятковського, якій з Росії прийшло те, що лишилося не від одного, а від восьми пасажирів.
Існує версія, що таким чином намагались приховати смертельні кульові поранення в ході "зачистки" чи пошкодження, отримані внаслідок незвичного вибуху.
9. Чому мобілки жертв катастрофи ще певний час були "в мережі"?
Коли стало відомо про падіння борту №1 поляки почали одразу телефонувати до тих, хто летів до Катині. У декого було чутно виклики. Траплялося й таке, що у відповідь на вхідні дзвінки з Польщі у Росії хтось брав слухавку. Але не балакав, скидав.
Загадкового тут, мабуть, нічого немає. Якийсь відсоток телефонних апаратів міг лишитися не ушкодженим або відносно не ушкодженим й потрапити до рук звичайних злодюжок, а їм потрібен був час на заміну SIM-карток. Ким би вони не працювали і які б зірочки не носили на погонах.
10. Підозрілі неприродні смерті та самогубства
Чим зумовлені підозрілі неприродні смерті та самогубства тих громадян Польщі, хто критикував слідство й мав свої міркування чи матеріали щодо трагедії?
Так, наклав на себе руки хорунжий Ремігіуш Муш, який прилетів до Смоленська раніше й готував прийом делегації. Він як авіатор за фахом знав і розумів чимало подробиць, виступав в якості свідка.
Загинув в автомобільній аварії перед виїздом до Смоленська професор Марек Дулініч, археолог-криміналіст, який збирався вивчати ґрунт й збережені у ньому докази.
Померли неприродною смертю телеоператор Кшиштоф Книж, пілот й інструктор з пілотування Даріуш Шпінета, засновник спецслужби ГРОМ (аналог українського УДО) генерал Славомір Пітелецький, керівник канцелярії прем’єра Гжегож Міхнєвіч.
Як повідомляв портал Знай.ua, екс-міністр оборони Польщі Мацеревич заявив, що екіпаж і пасажири президентського борту під Смоленськом загинули ще до того, як уламки літака впали на землю.
Також Знай.ua писав, Маріоль Карвета, вдова покійного командувача польського військового флоту, адмірала Анджея Карвета, який загинув 10 квітня 2010 року під час авіактастрофи президентського літака в Смоленську, повідомила, що в труні знаходились залишки восьми інших людей.
