Тривалий час перший день травня мав "комуністичне забарвлення". Однак є в історії "першотравня в Україні радянських часів один "націоналістичний спалах".

В святковий день 1 травня 1966 року над столицею замайорів жовто-блакитний прапор. Його вночі на даху головного корпусу Київського інституту народного господарства встановили студент Георгій Москаленко і робітник Віктор Кукса.

Місце було обране з огляду на те, що в тому районі вранці формувалися колони демонстрантів. Жовто-блакитний прапор був пошитий з двох жіночих шарфів. Національний герб вирізали з чорної матерії і нашили на прапор. Чорнилом на прапорі було дописано друкованими літерами: "Ще не вмерла Україна, Ще її не вбито. ДПУ".

Під час встановлення українського прапора Георгій Москаленко стояв на сторожі біля пожежної драбини з самопалом, а Віктор Кукса виліз на дах, зрізав кухонним ножем червону ганчірку і натомість прив’язав синьо-жовтий стяг. Коли Віктор спустився, Георгій побризкав асфальт авіагасом, щоб міліцейський собака не взяв сліду, і друзі вирушили пішки до гуртожитку.

Популярні новини зараз
Пенсіонерам дадуть знижку на продукти 20%: що потрібно взяти в магазин Нова війна, тепер космічна: астрономи розповіли, як НЛО прилетять боротися за воду Які електроприлади "тягнуть" найбільше - зараз це дуже важливо знати Оля Полякова дізналася, що вагітна після розлучення: як насправді з'явився Буряковський
Показати ще

Уже о 7-й годині ранку біля "нархозу" метушилися сполохані міліціонери та кадебісти. Але прапор боялися знімали, оскільки думали, що він замінований. Поки викликали саперів, поки ті приїхали і виявили, що небезпеки нема, минуло ще кілька годин. Урешті жовто-блакитний стяг зняли.

Ніколи раніше в червоному Києві такого не було. Про цю виняткову подію голова КДБ УРСР Віталій Нікітченко 3 травня доповів ЦК КПУ в спеціальному повідомленні № 225/н із грифом "таємно". "Приняты меры к розыску преступника", – повідомив він.

Так КДБ УРСР розпочав слідство у резонансній справі, про яку ще довго перешіптувалися люди, і яка злякала радянську керівну верхівку республіки.

Відчайдушних хлопців шукали дев’ять місяців. Кадебісти мали єдину зачіпку – напис на прапорі. Весь інститут перевіряли за почерками. Робили це непомітно, під виглядом необхідності заповнити якісь документи.

Наприклад, Георгія Москаленка викликали до військкомату і попросили заповнити анкету для виїзду за кордон - обов’язково друкованими літерами. Георгій здивувався, бо ніхто його в зарубіжжя не відряджав. Але анкету заповнив – і попався.

Георгія та Віктора заарештували 21 лютого 1967 року. Їм інкримінували частину 1 статті 62 Кримінального кодексу УРСР ("антирадянська агітація і пропаганда"), а також статтю 222 (незаконне носіння холодної та вогнепальної зброї). Зброєю вважали кухонний ніж, яким Кукса зрізав червоний прапор, та самопал, яким Москаленко мав подати сигнал товаришу в разі небезпеки.

Рішення Київського обласного суду, ухвалене на закритому засіданні 31 травня 1967 року, не відрізнялося логікою. Віктор, який вивішував прапор, отримав два роки, а Георгій, який лише прикривав друга, – три.

Покарання вони відбували у таборі суворого режиму №11 у селищі Явас в Мордовії.

Сміливців реабілітували лише після розвалу СРСР. А 18 серпня 2006 року – через 40 років після вчинку – їх нагородили орденами "За мужність" І ступеня.

На корпусі Національного економічного університету імені Вадима Гетьмана встановили бронзову дошку, яка нагадує про легендарну подію, що відбулася тут у ніч на 1 травня 1966 року.

Нагадаємо, раніше ми розповідали про історію і традиції святкування 1 Травня у різних країнах

Як повідомляв портал Знай.ua, відомий дисидент Степан Хмара жорстко пройшовся по київським чиновникам.

Також Знай.ua писав, у Києві помер відомий український дисидент Юрій Бадзьо.