Дослідники з американського університету Меріленд, в Балтіморі, ще в 2013 році отримали в своє розпорядження одну цікаву річ – куб урану з ребром довжиною п'ять сантиметрів і вагою 2,2 кілограми.

Два ребра мають ретельно оброблені вручну отвори, щоб підвішувати куб на дроті. Після проведених тестів вчені з'ясували, що ізотопний склад куба ідентичний ізотопному складу природного урану. Також вдалося підтвердити, що куб не досягав критичності і не містив таких продуктів поділу як цезій-137.

Але не це приголомшило вчених, а записка, якою супроводжувався предмет.

Популярні новини зараз
Головне за ніч, 21 травня: освідчення в коханні Наді Дорофєєвої, плювок у склянку путіну, виплати в "ДіЯ" і новий кордон з Білоруссю У росії пригрозили своїм же громадянам розстрілом за поширення фейків: "Потрібно розвиватися" Слідом за бензином: на українських АЗС злетіли ціни на автогаз, у скільки обійдеться літр Воєнний стан в Україні: юрист Олександр Моргун пояснив, за яких умов його скасують
Показати ще

В ній було сказано наступне: "Взято з реактора, який намагався побудувати Гітлер. Подарунок від Неннінгера".

Варто відзначити, що фахівцям вдалося визначити на 100%: куб дійсно був частиною експериментального ядерного реактора, над якими працювали нацисти.

Дослідники дізналися, як куби з Німеччини потрапили в Америку. Так у 1944 році, коли союзні війська почали просуватися вглиб окупованої нацистами території, Леслі Гровс ініціював місію "Алсос", щодо збору інформації про стан німецьких наукових розробок, починаючи з мікроскопів і закінчуючи аеронавтикою.

Але не дивно, що найбільше його зацікавила розробка так званої надзброї – німецька уранова програма.

Американці з'ясували, що при наближенні союзних військ на південь Німеччини німці швидко розібрали експериментальний реактор, а куби поховали в найближчому полі, важку воду розлили у бочки, а деякі документи заховали у вбиральні.

Тільки уявіть собі, було викопано цілих 659 уранових кубів. Після їх відправили разом з важкою водою у Париж, а потім вже до США.

Вернер Гейзенберг

Не секрет, що одним із фізиків, що працювали над німецькою ядерною програмою, був теоретик Вернер Гейзенберг, творець квантової механіки, лауреат Нобелівської премії з фізики.

Взимку 1944 року, коли союзні війська почали вторгнення у Німеччину, Гейзенберг та інші відчайдушно і безуспішно намагалися домогтися критичності реактора.

Природно Німеччина розуміла, що війна практично програна, але сподівалися зберегти репутацію свого наукового співтовариства, домігшись самопідтримуваної ланцюгової ядерної реакції. При цьому вони не знали про значні успіхи Манхеттенського проекту, який був майже готовий до того часу.

Пізніше група вчених на чолі з Гейзенбергом перебралася на південь, де влаштувалася в печері під замком у місті Хайгерлох. Тут німці провели свій останній, восьмий експеримент B-VIII. Куб, який потрапив у Мерілендський університет, був одним з тих, що використовувався в експерименті B-VIII. На це вказують порожнечі на гранях, що залишилися від бульбашок під час лиття, що характерно для методів первинної обробки радіоактивного металу.

В кінці квітня 1945 року "Алсос" прибула у Хайгерлох. Німецькі фізики разом з Гейзенбергом були заарештовані і допитані. З часом Гейзенберг опише установку в своїй книзі "Ядерна фізика" 1953 року.

З'ясувалося, що ядерна установка складалася з 664 кубиків урану, які були підвішені на авіаційних кабелях. Вони поринали в колодязь з важкою водою зі стінками з графіту. Незважаючи на те, що створення установки було великим кроком вперед, на щастя, ядерникам, тих зловісних часів, не вдалося домогтися критичності.

На закінчення, незважаючи на те, що нацистам не вдалося створити працюючий ядерний реактор через недостатню кількість урану, дослідники натрапили на нещодавно розсекречені документи, де говорилося, що в розпорядженні Німеччини було набагато більше кубів. Більш того, якщо б німці помістили в реактор на 50 відсотків більше урану, то вони досягли б критичності.

Від успішного завершення нацистської ядерної програми світ вберегло те, що Німеччина поділяла свої ресурси, а не об'єднувала їх. Якимось дивом або за допомогою неймовірної випадковості німці не здогадалися і не встигли додати більше урану, хоча Гейзенберг припускав, що в іншому випадку його групу чекав би успіх. А світу, ймовірно, прийшов би кінець. Хто знає, яка країна або місто стали першими в страшному експерименті нацистських вчених.

Нагадаємо, знайдений той самий, "прощальний" документ Гітлера.

Як повідомляв портал "Знай.uа", на Нюрнберзькому процесі другим за значимістю пунктом звинувачення після євреїв стали медичні експерименти. Всі вони були спрямовані на поліпшення боєздатності армії.

Також "Знай.uа" писав, історію найжорстокішого лікаря-вбивціз Освенцима. Головним предметом інтересу Менгеле були близнюки і люди з різними генетичними аномаліями.