7 червня відзначають День пам'яті загиблих в'язнів Соловецького табору особливого призначення.

Соловки відомі за царських часів як місце заслання; за радянської влади - як перший концентраційний табір, куди засилали заручників і політв'язнів. Серед в'язнів на Соловках було чимало українців, більшість яких там і загинула.

Читай Знай.ua у оновленому чаті Viber! Приєднуйтесь!

Соловецьки концентраційний табір діяв у 1920-1930-х. За цей час там загинуло, за офіційними даними, близько 7,5 тис. осіб. Однак, самі в'язні свідчили, що  лише на залізничних роботах загинуло десятки тисяч політв'язнів.

В'язні працювали на лісозаготівлях, прокладали залізничні колії, будували Біломорканал.

Значну частину в'язнів складали українці. Спочатку діячі Української революції 1917-1921-го, згодом українська інтелігенція, якій чекісти "шили" справи про "буржуазний націоналізм".

Саме з соловецьким табором пов'язаний термін "Розстріляне відродження". Останні хвилини свого життя провели в таборі провідні українські письменники та митці: Микола Зеров, Михайло Драй-Хмара, Лесь Курбас, Микола Куліш, Валер'ян Підмогильний, Павло Филипович. На Соловках розстріляли й історика Матвія Яворського.