Як відомо, у суботу, 23 листопада, по всій Україні та світі вшановують пам'ять жертв Голодомору. А відтак, з'явилися жахливі подробиці того, на що були змушені йти люди, аби вижити у ті страшні часи.

Зауважимо, що все розпочалося з серпня 1932 року. Саме тоді кремлівською владою було оголошено перший план хлібозаготівлі, з яким переважна частина українського селянства впоралася. Вже в жовтні, був продиктований другий план здачі, який становив 50% основної норми. Після цього, в січні 1933 року, оголосили і про третій план хлібоздавання – який тривав до весни та винищив велику кількість людей.

Майже повне вилучення органами влади харчів змусило українського селянина вишукувати різноманітні замінники їжі, як часто "викошували" ціли родини.

Відтак, люди харчувалися всім, що можна і не можна було їсти:

  • Їли коріння трави, листя та бруньки. Вживали в їжу кульбабу, реп’яхи, проліски, іван-чай, амарант, кропиву, липу, акацію, щавель, шпориш, льон, молочай, калачики. Щоправда, від такого раціону люди діставали водянку, пухли й масово вмирали.
  • Шукали та їли зерно, які ховали у свої норах ховрахи – вони їх розкопували.
  • Варили і їли сирими квіти акації, зелену лободу змішували з товченими качанами, облущеними від кукурудзи. Від такої їжі розпухали ноги, тріскалася шкіра.
  • Облущені качани кукурудзи, лушпиння з проса селяни сушили, товкли, перетирали з бур’янами і варили супи, пекли млинці. Такі страви неможливо було розжувати, тому в людей  боліли животи.
  • Селяни кришили солому на дрібненьку січку і разом із просяною та гречаною половою, корою з дерева товкли в ступі. Все це змішували з лушпинням від картоплі та їли. Від такого вони дуже труїлися
  • Колгоспники  крали кормові буряки, ховаючи їх у халяви чобіт. Дехто  готував з них узвар, інші терли на тертку, домішували "кользи" і пекли коржі.

Пошук хліба в одному з українських сіл під час Голодомору
Пошук хліба в одному з українських сіл під час Голодомору

  • Колгоспники, пересіваючи полову, приносили додому по пів відра всякої всячини, переважно насіння бур’яну. Перемелювали цю суміш  на жорнах, додавали до тертих буряків і готували "плесканчики", які були колючі та гіркі на смак.
  • Найгірше доводилось новонародженим дітям, адже в матерів не було грудного молока. Відтак, мати давала дитині напій з маківки, і вона засинала на днів три.
  • Споживалися в їжу також продукти тваринного походження - селі, розташованому за 30 км на південь від Києва, мешканці поїли всіх котів і собак.
  • Пізніше в їжу пішли миші, щури, жаби, їжаки, вужі, жуки, мурашки, хробаки, тобто те, що входило до харчових заборон і обмежень і ніколи до цього не вживалися людьми.
  • У деяких місцевостях варили слимаків, юшку споживали, а хрящове м’ясо подрібнювали та перемішували з листям. Це запобігало набряканню тіла і сприяло виживанню.
  • Виловлювали пуголовків, жаб, ящірок, черепах, молюсків. Варили їх, трохи присолюючи, якщо була сіль. Якщо солі не вистачало, люди шукали на полях місця, де колись була селітра, збирали її по крупицях, відварювали і тим солили.Хто мешкав поблизу шкірзаводів, обмінювали свої речі на шматок гнилої просоленої шкіри, з якої в річці вимивали шматочки солі.
  • Масово почалося вживання кінського м’яса, яке ще з часів Київської Русі вважалося нечистим, не гідним для споживання і було відсутнім у харчовому раціоні українців.

Голодомор
Голодомор

  • Люди вночі добували зі скотомогильників здохлу конину, з неї робили холодець і засолювали про запас. Здохлих коней для дезінфекції поливали карболкою або навіть смолою, але це не зупиняло людей, які билися за такий кусок конини, вимочували її і споживали.
  • Також селяни їли тварин, які гинули від недоїдання та через різні інфекційні хвороби. Люди мусили харчуватися здохлими курми, собаками, а інколи навіть викопували людські останки.
  • Голодуючі ловили журавлів, лелек, чапель, яких в Україні споконвіку оберігали, ніколи не руйнували їхні гнізда. За народними віруваннями, споживання лелечого м’яса прирівнювалось до людожерства. 
  • Вкрай виснажені люди шукали і смажили воронячі та сорочачі яйця, ловили диких птахів, забирали з гнізд пташенят.

Людей, які пережили Голодомор, і дотепер не покидає страх, чимало з них завжди мають про запас мішечок борошна чи сухарі.

Нагадаємо, Штат Огайо визнав Голодомор 1932-33 року геноцидом українського народу.

Як повідомляв портал "Знай.uа", 337 незрячих кобзарів – саме стільки зібрав у грудні 1930 року "З'їзд народних співців Радянської України".

Також "Знай.uа" писав, в Миколаївській області знайшлася школа, музей яка більше нагадує комуністичний рай: поки вся країна позбавляється від "червоного" минулого, тут його старанно бережуть.