Це противиразковий засіб. Діє шляхом пригнічення роботи протонного насоса H+/K+-Атфази. При попаданні ліків у просвіт канальця парієтальних клітин з кислим середовищем активні молекули окислюється, перетворюючись в активну форму. B такому вигляді вони пов'язують SH-групи H+/K+-Атфази, необоротно блокуючи цей фермент. Це призводить до порушення утворення HCl (соляної кислоти) — основного компонента шлункового соку.
Склад і форма випуску
Діюча речовина: езомепразол.
Випускається Эзомапс у формі таблеток (20 мг або 40 мг).
Свідчення
Призначається Эзомапс:
- при гастроезофагеальної рефлюксної хвороби;
- при НПЗЗ-асоційованої гастропатії — зміну стінок шлунка, викликаних прийомом нестероїдних протизапальних фармпрепаратів;
- при гіперсекреторних станах (стресовій виразці, полиэндокринномаденоматозе, системному мастоцитозе, синдромі Золлингер-Еллісона);
- при гострому панкреатиті (для виключення секреторної активності залози);
- при виразковій хворобі 12-палої кишки, шлунка (лікування та попередження рецидивів);
- у схемі ерадикації Helіcobacter pylori.
Протипоказання
Не можна призначати Эзомапс:
- при непереносимості компонентів ліків;
- при одночасному застосуванні нелфінавіру, атазанавіру.
Застосування при вагітності і годуванні грудьми
Під час вагітності Эзомапс застосовують з обережністю.
У період годування груддю дане ліки не застосовують.
Спосіб застосування та дози
Эзомапс застосовують внутрішньо.
Препарат призначають у дозі 40 мг один раз на добу. При необхідності її підвищують.
Для попередження загострення виразкової хвороби — 20 мг один раз на добу 2 — 4 тижні двічі на рік або безперервно.
При НПЗП-гастропатії, ГЕРХ — 20 мг один раз на добу 4 — 8 тижнів.
При загостренні виразкової хвороби призначають 20 мг один раз на добу 2 — 4 тижні.
При інфекції Helіcobacter pylorі — 40 мг один раз на добу — 7 — 14 днів (залежно від схеми ерадикації).
При синдромі Золлингер-Еллісона дозу підбирають залежно від рівня шлункової секреції. Зазвичай починають 40 мг двічі на добу, при необхідності дозу підвищують.
Передозування
Можливі симптоми передозування: диспепсія, слабкість.
Заходи допомоги при передозуванні включають припинення лікування, симптоматичну і підтримуючу терапію.
Побічні ефекти
Зміни крові: лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія.
Неврологічні розлади: нечіткість зору, головний біль, безсоння, парестезії, запаморочення, сонливість, ажитація, депресія, агресія, сплутаність свідомості, галюцинації.
Травні розлади: метеоризм, біль у животі, діарея/запор, нудота/блювання, сухість у роті, порушення смаку, кандидоз ШКТ, стоматит, мікроскопічний коліт, підвищення активності трансаміназ печінки, гепатит з/без жовтяниці, недостатність печінки, печінкова енцефалопатія.
Дихальні розлади: бронхоспазм.
Дерматологічні розлади: дерматит, кропив'янка, свербіж, висип, мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, алопеція, фоточутливість, синдром Стівенса-Джонсона, підгострий шкірний червоний вовчак.
Опорно-рухові розлади: переломи шийки стегна, перелом кісток зап'ястя, перелом хребців, артралгія, міастенія, міалгія.
Сечостатеві розлади: інтерстиціальний нефрит, ниркова недостатність, гінекомастія.
Імунні розлади: реакції гіперчутливості (у т. ч. пропасниця, анафілактична реакція/шок, ангіоневротичний набряк).
Порушення обміну речовин: периферичні набряки, гіпонатріємія, важка гіпомагніємія.
Загальні розлади: нездужання, пітливість.
Умови і терміни зберігання
При 15-25°С. Термін придатності Эзомапс – три роки.