Даний засіб призначений для парентерального (внутрішньовенного) харчування хворих з різними патологіями, які супроводжуються підвищеною або нормальною потребою в білку (у випадках, коли ентеральне харчування неефективно або неможливо).

Входять до складу цього ліки амінокислоти – це фізіологічними компонентами. При парентеральному введенні вони включаються в пул вільних амінокислот, які беруть участь у всіх метаболічних процесах організму, зокрема в біосинтезі білків.

Склад і форма випуску

Випускається Аминовен 10% у вигляді розчину для інфузій у флаконі.

Склад:

L-лейцин – 7,4 г/л

L-ізолейцин – 5 г/л

L-лізин ацетат (відповідає L-лизину) – 9,31 (6,6) г/л

L-фенілаланін – 5,1 г/л

L-метіонін – 4,3 г/л

L-треонін – 4,4 г/л

L-валін – 6,2 г/л

L-триптофан – 2 г/л

L-аргінін 12 г/л

L-аланін – 14 г/л

Гліцин – 11 г/л

L-пролін – 11,2 г/л

L-гістидин 3 г/л

L-тирозин – 0,4 г/л

L-серин – 6,5 г/л

Таурин – 1 г/л

Допоміжні речовини: кислота оцтова крижана – 4,7–5,7 г/л, вода для ін'єкцій – до 1 л

Енергетична цінність – 1580 (400) кДж/л (ккал/л)

Зміст азоту (загальна) – 16,2 г/л

Тітруемая кислотність – 22 ммоль NaOH/л

Вміст амінокислот (загальна) – 100 г/л

Теоретична осмолярність – 990 мосм/л

Водневий показник (pH) – 5,5–6,3

Свідчення

Аминовен 10% застосовують для часткового парентерального живлення.

У поєднанні з жировими емульсіями, розчинами вуглеводів, препаратами електролітів, мікроелементів забезпечує повне парентеральне харчування.

Протипоказання

Не застосовують Аминовен 10%:

- при фенілкетонурії;

- при порушенні обміну амінокислот;

- при метаболічному ацидозі;

- при гіпергідратації;

- при алергії на компоненти;

- при шокових станах;

- при гіпоксії;

- при набряку легень;

- при декомпенсованій серцевій недостатності;

- при нирковій недостатності (при відсутності гемодіалізу/гемофільтрації);

- при тяжкій печінковій недостатності.

Застосування при вагітності і годуванні грудьми

Тільки за рекомендацією лікаря.

Спосіб застосування та дози

Аминовен 10% призначений для тривалого краплинного внутрішньовенного введення (переважно в центральні вени).

Середня добова доза – 10-20 мл/кг (1-2 г амінокислот на кг), що відповідає 700-1400 мл для пацієнта 70 кг.

Максимальна добова доза: 20 мл/кг/добу (2 г амінокислот на кг), що відповідає 1400 мл для пацієнта 70 кг.

Максимальна швидкість введення – 1 мл/кг/год (100 мг амінокислот на кг).

Аминовен 10% застосовують до тих пір, поки існує необхідність у парентеральному харчуванні.

Передозування

При перевищенні максимально дозволеної дози або швидкості введення розчину, як і при передозуванні інших розчинів амінокислот, можуть спостерігатися озноб, нудота, нирковий аминоацидоз, блювання. Занадто висока швидкість введення розчину може викликати перенасичення організму рідиною, порушення електролітного балансу. У такому разі введення розчину слід негайно припинити. Необхідний контроль біохімічних показників, відповідне лікування. Продовження терапії можливе з використанням низьких доз.

Побічні ефекти

При правильному застосуванні ліки не спостерігалися.

Можливо розвиток алергії.

При введенні розчину в периферичні вени можливий розвиток місцевих побічних реакцій: флебіту, гіперемії, тромбозу. У зв'язку з цим рекомендується щоденний контроль місця пункції.

Умови і терміни зберігання

Аминовен 10% слід зберігати при температурі в інтервалі від +15 до +25°С. Не заморожувати. Термін зберігання розчину — 2 роки.