Даний засіб призначений для парентерального (внутрішньовенного) харчування пацієнтів з різною патологією, які супроводжуються підвищеною або нормальною потребою в білку (у разі, якщо ентеральне харчування неефективно або неможливо).

Входять до складу цього ліки амінокислоти – це фізіологічними компонентами. При парентеральному введенні вони активно включаються в пул вільних амінокислот, які беруть участь у всіх метаболічних процесах організму, зокрема в біосинтезі білків.

Склад і форма випуску

Випускається Аминовен 15% у вигляді розчину для інфузій (у флаконі 500 мл).

Склад: L-лейцин – 8,9 г/л, L-ізолейцин – 5,2 г/л, L-лізин ацетат (L-лізин) – 15,655 г (11,1) г/л, гліцин – 18,5 г/л, L-пролін – 17 г/л, L-тирозин – 0,4 г/л, L-гістидин – 7,3 г/л, L-метіонін – 3,8 г/л, L-аланін – 25 г/л, L-фенілаланін – 5,5 г/л, L-треонін – 8,6 г/л, L-триптофан – 1,6 г/л, L-серин – 9,6 г/л, Таурин – 2 г/л, L-аргінін – 20 г/л, L-валін – 5,5 г/л.

Допоміжні речовини: яблучна кислота – 4,9–6,1, оцтова кислота льодяна – 4,45 г/л, вода для ін'єкцій.

Теоретична осмолярність – 1505 мосм/л

Зміст азоту (загальна) – 25,7 г/л

Тітруемая кислотність – 44 ммоль NaOH/л

Вміст амінокислот (загальна) – 150 г/л

Енергетична цінність – 600 ккал/л або 2520 кДж/л

Водневий показник (pH) – 5,5–6,3

Свідчення

Аминовен 15% застосовують для часткового парентерального живлення.

У поєднанні з препаратами електролітів, мікроелементів, вітамінів жировими емульсіями, розчинами вуглеводів, забезпечує повне парентеральне харчування.

Протипоказання

Не застосовують Аминовен 15%:

- при фенілкетонурії;

- при порушенні обміну амінокислот;

- при гіпергідратації;

- при алергії на компоненти;

- при шокових станах;

- при гіпоксії;

- при набряку легень;

- при декомпенсованої недостатності серця;

- при недостатності нирок (при відсутності гемодіалізу/гемофільтрації);

- при метаболічному ацидозі;

- при тяжкій недостатності печінки.

Застосування при вагітності і годуванні грудьми

Тільки за рекомендацією лікаря.

Спосіб застосування та дози

Аминовен 15% призначений для тривалого краплинного внутрішньовенного введення (переважно в центральні вени).

Дорослим: середня доза — 6,7–13,3 мл/кг/добу (або 1-2 г амінокислот на кг), що відповідає кількості розчину 470-930 мл для пацієнта 70 кг.

Максимальна доза — 13,3 мл/кг/добу (2 г/кг), що відповідає кількості розчину 930 мл для пацієнта 70 кг.

Максимальна швидкість інфузії — 0,67 мл/кг/год (0,1 г/кг/годину).

Аминовен 15% застосовують до тих пір, поки існує необхідність у парентеральному харчуванні.

Передозування

При перевищенні максимально дозволеної дози або швидкості введення розчину, як і при передозуванні будь-яких розчинів амінокислот, можуть спостерігатися озноб, нудота, нирковий аминоацидоз, блювання. Занадто висока швидкість введення розчину може викликати перенасичення організму рідиною, порушення електролітного балансу. У такому разі введення розчину слід негайно припинити. Необхідний контроль біохімічних показників, відповідне лікування. Продовження терапії можливе з використанням низьких доз.

Побічні ефекти

При правильному застосуванні ліки не спостерігалися.

Можливо розвиток алергії.

При введенні розчину в периферичні вени можуть спостерігатися місцеві побічні реакції: флебіт, гіперемія (почервоніння), тромбоз. У зв'язку з цим рекомендується щоденний контроль місця пункції.

Умови і терміни зберігання

Аминовен 15% слід зберігати при температурі в інтервалі від +15 до +25°С. Не заморожувати. Термін зберігання розчину — 2 роки.