Є протимікробним засобом широкого спектра дії для системного застосування, відноситься до цефалоспоринів III-го покоління, інших бета-лактамних антибіотиків.
Препарат на основі цефоподоксима, дія якого зумовлена здатністю пригнічувати синтез бактеріальних стінок мікроорганізмів.
Не знищується більшістю бета-лактамаз.
Склад і форма випуску
Основна діюча речовина – цефподоксиму проксетил. Також до складу входять допоміжні компоненти, що включають кукурудзяний крохмаль, сахарозу, лимонну кислоту, моногідрат, кремнію діоксид колоїдний безводний, симетикон, сахарин натрію, лимонний і ванільний ароматизатор, тощо. Таблетована форма в числі інших інгредієнтів містить поліетиленгліколь і лактозу.
Випускається у формі гранульованого порошку для суспензії, у дозуванні, що дозволяє виготовити 50 і 100 мл препарату. При цьому 5 мл розчину містить 40 мг основної діючої речовини, 1 мл – 8 мг речовини. Також препарат випускають у формі таблеток у дозі по 100 і 200 мг.
Свідчення
Застосовують для лікування захворювань, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами, зокрема проти інфекцій:
- ЛОР-органів (у тому числі запалення середнього вуха, синуситів, тонзилітів, фарингітів);
- нижніх дихальних шляхів (у тому числі гострої негоспітальної пневмонії);
- шкіри (у тому числі ран, виразок, імпетиго, абсцесів, флегмон, піодермії);
- неускладнених інфекцій сечовивідних шляхів.
Застосовується також для лікування гострої неускладненої гонореї.
Основна діюча речовина препарату – цефподоксиму – є добре абсорбованим ефіром III-го покоління. Це антибіотик, який застосовується перорально, володіє широким спектром дії.
Бактерицидна дія препарату зумовлена здатністю пригнічувати синтез бактеріальної стінки мікроорганізмів.
Активний відносно великої кількості грамнегативних, грампозитивних аеробних і анаеробних мікроорганізмів, у тому числі ефективний у боротьбі зі стафілококами (крім стійких до метициллинам), стрептококами, тощо.
Стійкість по відношенню до цефподоксиму виявляють ентеробактерії, клостридії, інші мікроорганізми.
Протипоказання
Не застосовують у разі, якщо є алергія на препарати групи цефалоспоринів, пеніцилінів.
Протипоказаний при непереносимості фруктози, галактози, лактазною недостатністю або недостатності цукрози-ізомальтази.
Таблетовану форму не застосовують в педіатрії.
Застосування при вагітності і годуванні грудьми
Немає даних про те, що застосування даного препарату абсолютно нешкідливо для вагітних жінок і плоду. Тому призначати його при виношуванні дитини допустиме лише тоді, коли можлива користь від застосування препарату вище можливої шкоди.
Під час грудного годування препарат надходить у грудне молоко в деякій кількості. Внаслідок чого на час лікувального процесу слід припинити лактацію.
Спосіб застосування та дози
Препарат приймають перорально разом з їжею, приймаючи добову дозу на 2 прийоми з різницею в 12 годин. При приготуванні суспензії керуються інструкцією.
Точне дозування і тривалість курсу лікування визначається лікарем, який керується тим, яка локалізація і тяжкість перебігу хвороби пацієнта, його фізичний стан, який тип бактерій, що викликали інфекцію.
Зазвичай Цефодокс у формі таблеток призначають у таких дозах:
- при синуситі – 400 мг на добу, приймають в 2 прийоми по 200 мг;
- при тонзиліті, фарингіті – 200 мг на добу, у 2 прийоми по 100 мг;
- інфекції нижніх дихальних шляхів, включаючи бронхіти, пневмонію – 200-400 мг, залежно від ступеня тяжкості хвороби, беруть в 2 прийоми;
- при пієлонефриті, неускладнених інфекціях сечовивідних шляхів – 400 мг у 2 прийоми, пі циститі – 200 мг;
- інфекції шкіри, абсцеси, фурункули, карбункули, виразки – 400 мг у 2 прийоми;
- неускладненому гонококковом уретриті – 200 мг, який приймаються одноразово.
Форма суспензії призначена для використання в педіатрії. Дітям призначають, починаючи з 6 місяців, в залежності від ваги тіла, із розрахунку 8 мг на 1 кг ваги на добу. Максимальна добова доза – 400 мг, максимальна разова - 200.
Немає необхідності коригувати дозу пацієнтам літнього віку, а також пацієнтам, страждаючим нирковою, печінковою недостатністю.
Передозування
При передозуванні спостерігається:
- нудота;
- блювання;
- біль у животі;
- діарея (пронос);
- енцефалопатія (особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю).
У цьому випадку рекомендується проведення гемодіалізу, перитонеального діалізу, симптоматичної терапії.
Побічні ефекти
Найчастіше застосування препаратів на основі цефподоксиму викликають побічні реакції у вигляді:
- діареї (проносу), нудоти, блювоти;
- головного болю, запаморочення, сонливість, безсоння.
У поодиноких випадках виникали реакції:
- кандидозу;
- лейкопенії, еозинофілії, тромбоцитопенії, тромбоцитозу, нейтропенії, агранулоцитозу;
- міалгії;
- алергічних реакцій у вигляді шкірних висипань. Були зафіксовані поодинокі випадки анафілаксії.
Умови і терміни зберігання
Порошок для приготування суспензії зберігають до 2 років при температурі до 30°С. Готову суспензію зберігають не довше 14 днів, слід зберігати у холодильнику.
Таблетки зберігають 3 роки при температурі 30°С.