Даний лікарський препарат входить до групи бета-лактамних антибіотиків - протимікробних засобів, що застосовуються системно.
Меропенем, що є основною активною речовиною препарату, справляє потужний бактерицидний ефект завдяки своїй здатності з великою легкістю проникати крізь стінки клітин бактерій.
Незвичайна легкість подолання стінок бактерій і висока стійкість відносно бета-лактамаз (більшості бета-лактамаз), а також помітне прояв афінності щодо білків, що зв'язують пеніцилін – всі перераховані фактори пояснюють таку надзвичайно потужну бактерицидну ефективність по відношенню до широкого спектру бактерій-аеробів і бактерій-анаеробів.
Також препарат ефективний відносно як грампозитивних, так і грамнегативних бактеріальних штамів.
Меропенем ефективно бореться, зокрема, з корінебактеріями, ентерококами (різними штамами), лестериа, лактобактеріями, стафілококами (різними штамами), стрептококами (різними штамами), родококками, ацинетобактериями, мікроорганізмами, що викликають гемофильную інфекцію, сальмонелу, геликобактериями, шигеллами, клостридиями, пептострептококками, іншими аеробами та анаеробами.
Склад і форма випуску
Основна активна діюча речовина: меропенем.
Допоміжні речовини: натрію карбонат безводний.
Препарат виробляється у формі лиофилизата (порошку для приготування внутрішньовенного розчину) в дозуванні по 500 і по 1 тис. мг меропенему.
Свідчення
Даний лікарський препарат призначають для лікування інфекцій, які спричинені мікроорганізмами, чутливими до меропенему.
Зокрема, для лікування:
- запалення легенів, інфекції нижніх дихальних шляхів (кістозного фіброзу, пневмонії, в тому числі госпітальної, хронічних інфекцій);
- урогенітальних інфекцій, інфекцій сечовивідних шляхів;
- інтраабдомінальних інфекцій;
- гінекологічних інфекцій (у т. ч. ендометриту, післяпологових ускладнень);
- інфекцій шкіри і м'яких тканин;
- бактеріального менінгіту, септицемії.
Протипоказання
Даний препарат не застосовують, якщо у пацієнта є алергія на один з вхідних в його склад препаратів, включаючи допоміжні.
До протипоказань можна віднести небезпека застосування у дітей, які страждають нирковою або печінковою недостатністю.
Для лікування дітей можна застосовувати з 3-річного віку.
Застосування при вагітності і годуванні грудьми
Даний препарат можна застосовувати для лікування вагітних жінок лише за умови загрози їх життю і при ретельному зважуванні лікарем співвідношення користь/шкоду.
Лактацію на час лікування даним препаратом припиняють.
Спосіб застосування та дози
Розмір дозування, так і тривалість лікувального процесу визначає лікар, залежно від того, як протікає захворювання і як почуває себе пацієнт.
Препарат вводять за допомогою внутрішньовенної ін'єкції (не менше 5 хвилин) або внутрішньовенної інфузії (15-30 хвилин). Часовий інтервал між внутрішньовенними введеннями – 8 годин.
Рекомендовані внутрішньовенні дозування при:
- інфекціях і станах середнього ступеня тяжкості (пневмонії, сечостатеві інфекції, ендометрит) призначають 500 мг;
- при інфекціях і станах високого ступеня тяжкості (госпітальна пневмонія, перитоніт, септицемія) призначають по 1 тис мг меропенему;
- кістозному фіброзі – 2 тис мг меропенему;
- фебрильної нейтропенії – 1 тис мг;
- менінгіті – 2 тис мг меропенему.
При порушеннях роботи нирок дозування знижується.
Літні пацієнти та пацієнти з порушеннями роботи печінки не потребують коригування дози.
Дитячу дозу розраховують при вазі менше 50 кг, із розрахунку від 25 до 40 мг меропенему на 1 кг ваги пацієнта, залежно від типу інфекції і стану пацієнта.
Меропенем повинен вводитися у вигляді внутрішньовенних ін'єкцій протягом 5 хвилин або внутрішньовенних інфузій – від 15 до 30 хвилин.
Для розведення препарату використовують глюкозу, натрію хлорид, калію хлорид, бікарбонат, манітол.
При введенні не слід змішувати з іншими лікарськими засобами в одному флаконі.
Готовий розчин слід струсити безпосередньо перед застосуванням.
Передозування
Передозування цим препаратом можуть викликати посилення побічних ефектів. Найчастіше побічні ефекти бувають у пацієнтів з порушеннями роботи нирок.
Рекомендується застосувати симптоматичне лікування.
Гемодіаліз допоможе у виведенні надлишків препарату з організму.
Побічні ефекти
Препарат може викликати побічні реакції у формі:
- головного болю, судом, парестезії;
- болі в черевній порожнині, нудоти, блювоти, діареї, псевдомембранозного коліту;
- транзиторного зростання концентрацій білірубіну, трансаміназ, лужної фосфатази і лактатдегідрогенази в сироватці крові;
- ангіоневротичного набряку, симптомів анафілаксії;
- висипу, свербежу, алергічної кропив'янки, мільтиформної еритеми, синдрому Стівенса-Джонсона і токсичного епідермального некролізу;
- болю, запалення у вигляді флебіту, тромбофлебіту в місці введення препарату;
- вагінального кандидозу, кандидозу слизової оболонки порожнини рота.
Умови і терміни зберігання
Термін придатності - 2 роки.
Температура зберігання не повинна перевищувати 25°С.
Необхідно стежити, щоб препарат не піддавався заморожування!