І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування препарату

ГІДРОКСИСЕЧОВИНА МЕДАК

(HYDROXYUREA МЕDАС)

Склад

діюча речовина: гідроксикарбамід (hydroxycarbamid);

1 капсула містить 500 мг гідроксикарбаміду (гідроксисечовини);

допоміжні речовини: кальцію цитрат, натрію цитрат, магнію стеарат, лактози моногідрат; желатин і титану діоксид (Е 171) у складі капсули.

Лікарська форма

Капсули.

Фармакотерапевтична група

Антинеопластичні засоби. Гідроксикарбамід.

Код АТС L01Х Х05.

Клінічні характеристики

Показання

Мієлолейкоз у хронічній або прогресуючій стадії хвороби. Есенціальна тромбоцитемія або поліцитемія з високим ризиком тромбоемболічних ускладнень.

Протипоказання

Гіперчутливість до гідроксисечовини або до будь-якого іншого компонента. Пригнічення функцій кісткового мозку (вміст лейкоцитів менше 2,5’109/л, тромбоцитів менше 100’109/л). Тяжка форма анемії. Вагітність і період годування груддю.

Спосіб застосування та дози

Застосовують внутрішньо. Капсули слід ковтати цілими, не розжовуючи.

Всі схеми дозування препарату повинні ґрунтуватися на фактичній або ідеальній масі тіла хворого (залежно від того, яка з них є меншою).

Терапію повинен проводити лікар, який має досвід роботи в онкології та гематології.

Лікування препаратом можуть комбінувати з променевою терапією.

Лікування хронічного мієлолейкозу. Гідроксисечовину зазвичай призначають у дозі

40 мг/кг на деньвраховуючи рівень лейкоцитів в крові. Дозу зменшують удвічі (20 мг/кг на день), коли рівень лейкоцитів знижується нижче 20×109/л. Потім дозування коректується індивідуально для підтримання кількості лейкоцитів на рівні 5–109/л. Дозу гідроксисечовини зменшують, якщо кількість лейкоцитів у крові є меншою за 5×109/л та збільшують, якщо кількість лейкоцитів у крові є більшою за 20×109/л. Якщо рівень лейкоцитів падає нижче 2,5×109/л або ж кількість тромбоцитів менше 100×109/л, терапію слід припинити до встановлення нормальних показників крові.

Достатній період для досягнення антинеопластичного ефекту — 6 тижнів.

У випадку, коли відмічається прогресування захворювання, застосування препарату потрібно негайно припинити. Якщо спостерігається відповідний терапевтичний ефект, лікування продовжують на необмежений термін.

У випадку первинної тромбоцитопенії початковою дозою гідпроксисечовини є 15 мг/кг/добу, яку коригують для підтримання кількості тромбоцитів у крові на рівні 600×109/л, слідкуючи, щоб рівень лейкоцитів був не нижче за 4×109/л.

Лікування поліцитемії. Гідроксисечовину починають призначати у дозі 15–20 мг/кг/день. Далі дозування підбирають індивідуально для підтримання гемокриту на рівні нижче 45% та тромбоцитів нижче 400×109/л. У більшості пацієнтів це досягається постійним прийомом гідроксисечовини у дозі 500–1000 мг щодня.

Якщо рівень гемокриту та кількість тромбоцитів у крові успішно контролюються, терапію продовжують на необмежений термін.

Люди літнього віку: оскільки літні люди чутливіші до гідроксисечовини, вони потребують зменшення дозування індивідуально.

Дозування для пацієнтів з нирковою та печінковою недостатністю: не вивчене. Немає ніяких рекомендацій щодо режиму дозування для цієї групи пацієнтів.

Побічні реакції

З боку системи кровотворення: пригнічення функції кісткового мозку (лейкопенія, анемія, епізодично — тромбоцитопенія). Аномалії картини еритроцитів: на ранніх стадіях лікування гідроксикарбамідом часто спостерігається мегалобластичний еритропоез, що має помірний характер. Морфологічні зміни при цьому нагадують злоякісну анемію, однак вони не пов’язані з дефіцитом вітаміну В12 або фолієвої кислоти.

Препарат може також знижувати кліренс заліза з плазми і знижувати ефективність утилізації заліза еритроцитами, але не впливає на тривалість життя еритроцитів.

З боку травної системи: стоматит, анорексія, нудота, блювання, пронос або запор, які минають, якщо тимчасово припинити прийом препарату. Лише в окремих випадках було необхідне тимчасове припинення опромінення.

З боку шкіри та м’яких тканин: макуло-папульозні висипання, еритема обличчя і периферична еритема. В окремих випадках відзначається алопеція. У ряді випадків у результаті щоденного застосування препарату протягом декількох років у хворих спостерігалися гіперпігментація, еритема, атрофія шкіри і нігтів, лущення, папули фіолетового кольору.

З боку нервової системи та психіки: застосування великих доз препарату може призводити до помірної сонливості. Неврологічні порушення відзначалися в окремих випадках і обмежувалися головним болем, запамороченням, дезорієнтацією, галюцинаціями і судомами.

З боку сечовидільної системи: препарат епізодично може спричинювати тимчасове порушення функції ниркових канальців, що супроводжується збільшенням вмісту сечової кислоти в сироватці, азоту сечовини крові (АСК) і креатиніну. В окремих випадках відмічається дизурія.

Інші. Больове відчуття або дискомфорт внаслідок запалення слизових оболонок у місці опромінення (мукозити) зазвичай можна купірувати застосуванням місцевих анестетиків або пероральних аналгетиків. Якщо реакція має тяжкий характер, лікування препаратом слід тимчасово припинити; якщо ефект є винятково тяжким, може знадобитися тимчасове припинення також і променевої терапії. Однак необхідність припинення обох цих форм лікування спостерігалося лише іноді.

Також повідомлялося про пропасницю, озноб, відчуття нездужання і збільшення активності ферментів печінки. В окремих випадках були описані гострі реакції з боку дихальної системи, включаючи дифузну інфільтрацію легень, гарячку і задишку, що пов’язані із застосуванням препарату.

Застосування препарату в комбінації з променевою терапією. Побічні ефекти, що спостерігалися при комбінованому лікуванні препаратом та опромінюванні, подібні до тих, що описані при монотерапії препаратом: головним чином — пригнічення функції кісткового мозку (анемія і лейкопенія) та подразнення стінок шлунка. У разі одночасного застосування препарату з променевою терапією лейкопенія спостерігалася майже в усіх хворих. Іноді (і тільки за наявності вираженої лейкопенії) відзначалося зменшення вмісту тромбоцитів до значень менше 100 000/мм3. Під час лікування препаратом можуть посилюватися деякі побічні реакції, що зустрічаються в разі проведення однієї променевої терапії (наприклад, порушення функції шлунка і мукозити).

Передозування

У хворих, які застосовували препарат у дозах, що в декілька разів перевищували звичайні рекомендовані, спостерігалися болючість, фіолетова еритема, набряк долонь рук і ступнів ніг із подальшим лущенням шкіри рук і ніг, інтенсивна генералізована гіперпігментація шкіри та тяжкий гострий стоматит. У цих випадках потрібно тимчасово припинити прийом препарату. Лікування симптоматичне та підтримуюче.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

У випадку застосування препарату під час вагітності або в разі настання вагітності під час лікування препаратом хвору треба попередити про потенційну небезпеку для плода. Жінкам дітородного віку рекомендується уникати настання вагітності під час лікування препаратом.

Препарат потрапляє у грудне молоко. Тому, враховуючи важливість лікування для матері, необхідно прийняти рішення про припинення годування дитини груддю.

Діти. Безпека та ефективність лікування препаратом дітей не встановлені.

Особливості застосування

Препарат треба з обережністю застосовувати хворим, які нещодавно одержували інтенсивну променеву терапію або хіміотерапію іншими цитотоксичними препаратами. У хворих, які в минулому одержували променеву терапію, може загострюватися післярадіаційна еритема.

Лікування препаратом слід проводити під наглядом лікаря. Перед початком і періодично під час лікування препаратом необхідно перевіряти функції кісткового мозку, нирок і печінки. Визначення гемоглобіну, лейкоцитів і тромбоцитів повинно проводитися принаймні щотижня, протягом усього періоду лікування препаратом. При зменшенні вмісту лейкоцитів до рівня менше 2,5’109/л або тромбоцитів до рівня менше 100’109/л лікування слід припинити, доки вміст їх не відновиться до норми. Якщо хворий висловлює відповідне бажання, або якщо він відчуває утруднення в проковтуванні капсул, вміст капсули можна розчинити в склянці води і негайно випити. При цьому деякі водонерозчинні допоміжні речовини вмісту капсул можуть плавати на поверхні розчину. Під час застосування препарату необхідно вживати досить велику кількість рідини.

У разі пропущення прийому препарату наступну дозу слід приймати після консультації з лікарем.

Досвід лікування хворих з порушеннями функції нирок або печінки обмежений. Тому лікування таких хворих проводять з обережністю та під постійним наглядом, особливо на початку лікування.

Гідроксисечовина є генотоксичною, тому чоловікам під час терапії та протягом ще 3 місяців після закінчення терапії необхідно користуватися надійними протизаплідними засобами.

Є доцільною перевірка стану шкіри протягом курсу лікування препаратом, оскільки був зареєстрований один випадок карциноми шкіри.

Гідроксисечовина може індукувати розвиток болючих виразок ніг, що зазвичай погано лікуються та потребують припинення лікування Гідроксисечовиною. Після припинення лікування виразки поступово загоюються протягом декількох тижнів.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. На період лікування слід утримуватися від занять, що потребують підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

У разі одночасного застосування препарату з іншими мієлосупресивними препаратами або променевою терапією, ступінь пригнічення функцій кісткового мозку або розвиток інших побічних ефектів може зростати.

Оскільки є вірогідність того, що застосування препарату призведе до збільшення вмісту сечової кислоти в крові, може знадобитися коригування дози урикозуричних препаратів (препарати, що підвищують виділення сечової кислоти з організму).

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Гідроксикарбамід — протипухлинний засіб алкілуючої дії. Точний механізм протипухлинної дії препарату не з¢ясований, але вважається, що протипухлинна дія препарату пов¢язана з пригніченням синтезу ДНК, при цьому препарат не впливає на синтез РНК та білка.

Фармакокінетика. Препарат добре всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація в сироватці крові досягається через 2 години після прийому, а через 24 години у сироватці практично не виявляється. Компоненти препарату проникають через гематоенцефалічний бар¢єр.

Період напіввиведення препарату становить 3–4 години. Приблизно 80% препарату виводиться з організму із сечею протягом 12 годин (50% — у незміненому стані).

Фармацевтичні характеристики

Основні фізико-хімічні властивості: желатинові капсули, які містять майже білий порошок.

Термін придатності

4 роки з дати виготовлення «in bulk».

Умови зберігання

Зберігати в недоступному для дітей та захищеному від світла місці при температурі не вище 25 0С.

Упаковка

По 10 капсул у блістері, по 10 блістерів у пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ТОВ «ЛЮМ’ЄР ФАРМА».

Місцезнаходження

Україна, 03069, м. Київ, вул. Кіровоградська, 100-Б.