ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

фармакодинамічні параметри. В основі механізму дії ацетилсаліцилової кислоти (АСК) лежить незворотне інгібування ЦОГ-1, внаслідок якого блокується синтез тромбоксану А2 та інгібується агрегація тромбоцитів. АСК незворотно блокує синтез простагландинів G та H, її вплив триваліший, ніж перебування в організмі.

Також АСК чинить протизапальну, знеболювальну, жарознижувальну дії.

Гідроксид магнію, що входить до складу Кардіомагнілу, захищає слизову оболонку травного тракту від дії АСК.

Фармакокінетичні параметри. Абсорбція Після прийому препарату per os АСК практично повністю абсорбується з травного тракту. Час досягнення Cmax в плазмі крові становить 1–2 год.

Біодоступність АСК ≈70%, але ця величина характеризується значною індивідуальною варіабельністю через наявність пресистемного гідролізу в слизовій оболонці травного тракту та в печінці з утворенням саліцилової кислоти. Біодоступність саліцилової кислоти = 80–100%.

Магнію гідроксид (в застосовуваних дозах) не впливає на біодоступність АСК.

Розподіл. Зв’язок АСК з білками плазми крові = 80–90%. Об’єм розподілу (Vd) АСК у дорослих = 170 мл/кг маси тіла. Саліцилати екскретуються в грудне молоко і можуть проникають через плацентарний бар’єр.

Метаболізм та екскреція. T1/2 = АСК ≈15 хв, тому що за участю ферментів вона швидко гідролізується в саліцилову кислоту. T1/2 саліцилової кислоти ≈3 год, але при застосуванні АСК у високих дозах (>3 г) цей показник може значно підвищуватися в результаті насичення ферментних систем.

ПОКАЗАННЯ

Кардіомагніл:

  • первинна профілактика тромбозів та серцево-судинних захворювань, таких як гострий коронарний синдром при наявності факторів ризику (наприклад цукровий діабет, гіперліпідемія, АГ, ожиріння, куріння, літній вік);
  • профілактика повторного інфаркту міокарда та тромбозу кровоносних судин;
  • нестабільна стенокардія, гострий коронарний синдром

.

Кардіомагніл Форте:

  • гостра та хронічна ІХС.

ЗАСТОСУВАННЯ

Кардіомагніл:

гостра та хронічна ІХС: рекомендована початкова доза становить 150 мг/добу, підтримувальна доза — 75 мг/добу;

нестабільна стенокардія, гострий коронарний синдром: рекомендована доза — 150–450 мг, застосовують якомога раніше після появи симптомів;

профілактика повторного інфаркту міокарда та тромбозу кровоносних судин: рекомендована початкова доза — 150 мг/добу, підтримувальна доза — 75 мг/добу;

первинна профілактика тромбозів та серцево-судинних захворювань, таких як гострий коронарний синдром, при наявності факторів ризику: рекомендована профілактична доза — 75 мг/добу.

Кардіомагніл Форте. Рекомендована доза для дорослих становить 150 мг (1 таблетка) на добу.

Таблетки ковтають цілими, запиваючи водою. Для забезпечення швидкої абсорбції таблетку можна розжувати або розчинити у воді.

Порушення функції печінки. Препарат не застосовують у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки. Пацієнтам з порушенням функції печінки може знадобитися корекція дози препарату.

Порушення функції нирок. Препарат не застосовують для лікування хворих з тяжкою нирковою недостатністю (швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) <10 мл/хв). Пацієнтам з порушенням функції нирок може знадобитися корекція дози препарату.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

  • підвищена чутливість до АСК, допоміжних речовин препарату та інших НПЗП, включаючи саліцилати;
  • гостра пептична виразка;
  • ерозивно-виразкові ураження травного тракту у фазі загострення;
  • шлунково-кишкова кровотеча;
  • БА, індукована прийомом саліцилатів та НПЗП;
  • ниркова недостатність тяжкого ступеня (ШКФ <10 мл/хв);
  • тяжке порушення функції печінки;
  • дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
  • тяжка серцева недостатність;
  • схильність до кровотеч (недостатність вітаміну К, тромбоцитопенія, геморагічний діатез);
  • крововилив у головний мозок;
  • одночасний прийом з метотрексатом (≥15 мг/тиж);
  • I та III триместр вагітності;
  • період лактації (годування грудьми);
  • дитячий та підлітковий вік до 18 років;

ПОБІЧНА ДІЯ

відповідно до медичного словника регуляторної діяльності MedDRA побічні ефекти розподілені за частотою таким чином: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до <1/10); нечасто (від ≥1/1000 до <1/100); рідко (від ≥1/10 000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10 000), включаючи окремі повідомлення; частота невідома (за наявними даними встановити частоту неможливо).

Алергічні реакції: часто — кропив’янка, набряк Квінке; нечасто — анафілактичні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк; частота невідома — шкірний висип, свербіж, риніт, набряк слизової оболонки носа, кардіореспіраторний дистрес-синдром, а також тяжкі реакції, включаючи анафілактичний шок.

З боку крові та лімфатичної системи: дуже часто — підвищена кровоточивість (гематоми, носові кровотечі, кровоточивість ясен, кровотечі із сечовивідних шляхів); рідко — анемія; дуже рідко — гіпопротромбінемія, тромбоцитопенія, нейтропенія, апластична анемія, еозинофілія, агранулоцитоз; частота невідома — лейкопенія.

Є повідомлення про серйозні випадки кровотеч, до яких належать шлунково-кишкові кровотечі та крововиливи в мозок (особливо у пацієнтів з АГ, які не досягли цільових значень АТ та/або отримують супутню терапію антикоагулянтами), які в окремих випадках можуть бути загрозливими для життя.

Кровотечі можуть призводити до розвитку гострої або хронічної постгеморагічної/залізодефіцитної анемії (наприклад внаслідок прихованої кровотечі) з відповідними клініко-лабораторними ознаками та симптомами (астенія, блідість, гіпоперфузія). Є повідомлення про випадки гемолізу та гемолітичної анемії у пацієнтів з тяжкими формами дефіциту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

З боку нервової системи: часто — головний біль, безсоння; нечасто — запаморочення, сонливість; рідко — шум у вухах, внутрішньомозковий крововилив; частота невідома — зниження слуху, що може бути ознакою передозування (див. ПЕРЕДОЗУВАННЯ).

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто — бронхоспазм.

З боку травної системи: дуже часто — печія; часто — нудота, блювання; нечасто — больові відчуття в ділянці живота, виразки слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, в тому числі перфоративні (рідко), шлунково-кишкові кровотечі; рідко — підвищення активності печінкових ферментів; дуже рідко — стоматит, езофагіт, ерозивні ураження верхніх відділів травного тракту, стриктури, синдром подразненого кишечнику, коліт; частота невідома — зниження апетиту, діарея.

З боку сечовидільної системи: частота невідома — порушення функції нирок, гостра ниркова недостатність.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ

Кардіомагніл/Кардіомагніл Форте слід застосовувати за призначенням лікаря.

АСК може провокувати бронхоспазм, а також спричиняти напади БА та інші реакції гіперчутливості. Факторами ризику є наявність БА в анамнезі, алергічних захворювань, сінної лихоманки, поліпозу носа, хронічних захворювань дихальної системи, а також алергічних реакцій на інші лікарські засоби (наприклад шкірні реакції, свербіж, кропив’янка).

АСК може спричинити кровотечу різного ступеня вираженості під час та після хірургічних втручань. За декілька днів до запланованого хірургічного втручання слід оцінити ризик розвитку кровотечі в порівнянні з ризиком розвитку ішемічних ускладнень у пацієнтів, що приймають АСК у низьких дозах. Якщо ризик кровотечі значний, прийом АСК повинен бути тимчасово припинений. Поєднання АСК з антикоагулянтами, тромболітичними та антитромбоцитарними лікарськими засобами супроводжується підвищеним ризиком розвитку кровотеч.

АСК в низьких дозах може спровокувати розвиток подагри у пацієнтів зі зниженням екскреції сечової кислоти. Слід дотримуватися обережності при застосуванні препарату Кардіомагніл/Кардіомагніл Форте у пацієнтів з печінковою (клас А за шкалою Чайлда — П’ю), нирковою (ШКФ >30 мл/хв) недостатністю.

Поєднання АСК з метотрексатом супроводжується підвищеною частотою розвитку побічних ефектів з боку органів кровотворення.

Високі дози АСК чинять гіпоглікемічну дію, що необхідно мати на увазі при призначенні її пацієнтам з цукровим діабетом, які отримують гіпоглікемічні лікарські засоби для прийому per os (похідні сульфонілсечовини) та інсулін.

При одночасному застосуванні системних ГКС та саліцилатів слід пам’ятати, що під час лікування концентрація саліцилатів у крові знижена, а після відміни терапії системними ГКС можливе передозування саліцилатів.

Не рекомендується застосування АСК разом з ібупрофеном у пацієнтів з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань, при одночасному застосуванні з ібупрофеном відзначається зниження антиагрегантної дії АСК в дозах до 300 мг, що призводить до зниження кардіопротективних ефектів АСК.

Слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні препарату Кардіомагніл/Кардіомагніл Форте з наркотичними анальгетиками, НПЗП та похідними саліцилової кислоти у високих дозах.

Підвищення дози АСК понад терапевтичну пов’язане з ризиком шлунково-кишкової кровотечі.

Слід дотримуватися обережності при застосуванні препарату Кардіомагніл/Кардіомагніл Форте при наявності в анамнезі виразкових уражень травного тракту або шлунково-кишкових кровотеч.

При тривалому прийомі АСК в низьких дозах в якості антиагрегантної терапії необхідно дотримуватися обережності у пацієнтів літнього віку у зв’язку з ризиком розвитку шлунково-кишкової кровотечі.

Слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні препарату Кардіомагніл/Кардіомагніл Форте з дигоксином (внаслідок зниження його ниркової екскреції), вальпроєвої кислотою (за рахунок її витіснення зі зв’язку з білками плазми крові), препаратами літію (внаслідок підвищення їх концентрації в плазмі крові), сульфаніламідами, інгібіторами карбоангідрази, селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну.

При одночасному прийомі АСК з алкоголем існує підвищений ризик пошкодження слизової оболонки травного тракту та подовження часу кровотечі.

При тривалому застосуванні препарату Кардіомагніл/Кардіомагніл Форте слід періодично робити загальний аналіз крові та аналіз калу на приховану кров.

Застосування в період вагітності та годування грудьми. Застосування АСК, саліцилатів у високих дозах в I триместр вагітності асоціюється з підвищеною частотою дефектів розвитку плода. У II триместр вагітності саліцилати можна призначати лише з урахуванням оцінки користі для матері та ризику для плода. У III триместрі вагітності високі дози АСК (саліцилатів) (>300 мг/добу) спричиняють гальмування пологової діяльності, передчасне закриття артеріальної протоки у плода, підвищену кровоточивість у матері та плода, а призначення безпосередньо перед пологами може викликати внутрішньочерепні крововиливи, особливо у недоношених дітей. Призначення АСК та саліцилатів у III триместр вагітності протипоказано.

Наявних клінічних даних недостатньо для встановлення можливості або неможливості застосування препарату в період грудного вигодовування. Перед призначенням АСК в період грудного вигодовування слід оцінити потенційну користь терапії препаратом в порівнянні з потенційним ризиком для дітей грудного віку.

Діти. У дітей (вік до 18 років) АСК не застосовують.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та роботу з іншими механізмами. Не впливає.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

при одночасному застосуванні АСК посилює дію таких лікарських засобів:

метотрексату — за рахунок зниження ниркового кліренсу та витіснення його зі зв’язку з білками плазми крові, поєднання АСК з метотрексатом супроводжується підвищенням частоти розвитку побічних ефектів з боку органів кровотворення;

наркотичних анальгетиків, інших НПЗП;

гепарину та непрямих антикоагулянтів за рахунок порушення функції тромбоцитів та витіснення непрямих антикоагулянтів зі зв’язку з білками плазми;

тромболітичних, антиагрегантних та антикоагулянтних лікарських засобів;

дигоксину — внаслідок зниження його ниркової екскреції;

гіпоглікемічних лікарських засобів для прийому всередину (похідні сульфонілсечовини) та інсуліну — за рахунок гіпоглікемічних властивостей самої АСК у високих дозах та витіснення похідних сульфонілсечовини зі зв’язку з білками плазми крові;

вальпроєвої кислоти — за рахунок витіснення її зі зв’язку з білками плазми крові.

Одночасне застосування АСК з ібупрофеном призводить до зниження кардіопротективних ефектів АСК.

Поєднання АСК з антикоагулянтами, тромболітиками та антиагрегантами супроводжується підвищенням ризику розвитку кровотечі.

Одночасний прийом з АСК підвищує концентрацію барбітуратів та солей літію в плазмі крові.

Посилюючи елімінацію саліцилатів, системні ГКС послаблюють їхню дію.

ГКС, етанол та етанолвмісні лікарські засоби посилюють негативний вплив на слизову оболонку травного тракту та підвищують ризик розвитку шлунково-кишкових кровотеч.

При одночасному прийомі АСК з етанолом спостерігається посилення токсичної дії етанолу на ЦНС.

АСК послаблює дію пробеніциду (зниження урикозуричного ефекту внаслідок конкурентного інгібування ниркової канальцевої екскреції сечової кислоти), інгібіторів АПФ (спостерігається дозозалежне зниження ШКФ внаслідок інгібування АСК синтезу простагландинів, що чинять вазодилатуючу дію, та, відповідно, послаблення гіпотензивної дії), діуретиків.

Антациди та холестирамін знижують всмоктування АСК.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ

може виникнути після однократного прийому високої дози або при тривалому застосуванні препарату. Якщо одноразова доза АСК <150 мг/кг — гостре отруєння вважають легким, 150–300 мг/кг — середнього ступеня тяжкості та при прийомі більш високих доз — важким.

Передозування від легкого до середнього ступеня тяжкості

Симптоми: запаморочення, шум у вухах, погіршення слуху, порушення зору, підвищене потовиділення, нудота, блювання, головний біль, сплутаність свідомості, тахіпное, гіпервентиляція, респіраторний алкалоз.

Терапія: провокація блювання, багаторазовий прийом активованого вугілля, форсований лужний діурез, відновлення водно-електролітного балансу та кислотно-лужного стану.

Передозування від середнього до тяжкого ступеня

Симптоми: респіраторний алкалоз з компенсаторним метаболічним ацидозом, гіперпірексія, порушення дихання — гіпервентиляція, некардіогенний набряк легенів, пригнічення дихання, асфіксія; порушення з боку серцево-судинної системи — порушення ритму серця, зниження АТ, пригнічення серцевої діяльності, колапс; порушення водно-електролітного балансу — дегідратація, порушення функції нирок — від олігурії аж до розвитку ниркової недостатності; порушення метаболізму глюкози — гіперглікемія, гіпоглікемія (особливо у дітей), кетоацидоз; шум у вухах, глухота; шлунково-кишкові кровотечі; гематологічні порушення від пригнічення агрегації тромбоцитів до коагулопатії, подовження протромбінового часу, гіпопротромбінемія; неврологічні порушення — токсична енцефалопатія та пригнічення функції ЦНС (сонливість, сплутаність свідомості, кома, судоми).

Терапія: негайна госпіталізація у відділення реанімації та інтенсивної терапії з метою проведення екстреного лікування, промивання шлунка, багаторазовий прийом активованого вугілля та проносних лікарських засобів, залужнення сечі (показано за концентрації саліцилатів ≥500 мг/л, забезпечується в/в інфузією натрію гідрокарбонату — 88 мЕкв в 1 л 5% розчину глюкози, зі швидкістю 10–15 мл/кг/год), відновлення ОЦК та індукція діурезу (досягається введенням гідрокарбонату натрію в тій же дозі і розведенні, повторюють 2–3 рази). Слід мати на увазі, що інтенсивна інфузія рідини пацієнтам літнього віку може призвести до набряку легенів. Не рекомендується застосування ацетазоламіду для залужнення сечі (може спричинити ацидемію та посилити токсичну дію саліцилатів). При проведенні лужного діурезу необхідно досягнути значення pH сечі 7,5–8. Гемодіаліз показаний при рівні саліцилатів в плазмі крові ≥1000 мг/л, а у хворих з хронічним отруєнням — ≤500 мгл за наявності показань (рефрактерний ацидоз, прогресуюче погіршення стану, тяжке ураження ЦНС, набряк легень та ниркова недостатність). При набряку легенів показана штучна вентиляція легенів сумішшю, збагаченою киснем, в режимі позитивного тиску в кінці видиху; для лікування набряку мозку застосовують гіпервентиляцію та осмотичний діурез. Найвищий ризик розвитку хронічної інтоксикації спостерігається в осіб похилого віку при прийомі АСК протягом декількох діб >100 мг/кг/добу. У дітей та пацієнтів похилого віку початкові ознаки саліцилізму (нудота, блювання, шум у вухах, порушення зору, запаморочення, головний біль, загальне нездужання) не завжди помітні, тому доцільно періодично визначати вміст саліцилатів у плазмі крові.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ

при температурі не вище 25 °С.

ІНСТРУКЦІЯ МОЗ

КАРДІОМАГНІЛ  таблетки, вкриті плівковою оболонкою   75 мг

КАРДІОМАГНІЛ (CARDIOMAGNYL®)

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування лікарського засобу

Затверджено МОЗ Украiни від 2015-01-15 р. № 11. Р.п. № UA/10141/01/01

Склад

діюча речовина:

1 таблетка містить 75 мг кислоти ацетилсаліцилової;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний; магнію гідроксид; целюлоза мікрокристалічна; магнію стеарат; крохмаль картопляний; гіпромелоза; пропіленгліколь; тальк.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору, вкриті плівковою оболонкою, у формі стилізованого «серця».

Фармакотерапевтична група

Антитромботичні засоби. Інгібітори агрегації тромбоцитів, за винятком гепарину.

Код АТX

В01А С06.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Ацетилсаліцилова кислота є аналгетичним, протизапальним та жарознижувальним і антиагрегантним засобом. Антиагрегантні властивості збільшують час кровотечі.

Основний фармакологічний ефект –– інгібування утворення простагландинів і тромбоксанів. Знеболювальний ефект є додатковим ефектом, який спричинений інгібуванням ферменту циклооксигенази. Протизапальний ефект пов'язаний зі зменшеним кровотоком, спричиненим інгібуванням синтезу PGE2.

Ацетилсаліцилова кислота необоротно інгібує синтез простагландинів G/H, її вплив на тромбоцити триває довше, ніж ацетилсаліцилова кислота знаходиться в організмі. Вплив ацетилсаліцилової кислоти на біосинтез тромбоксану у тромбоцитах та на час кровотечі продовжується тривалий час після припинення лікування. Дія припиняється тільки після появи нових тромбоцитів у плазмі крові.

Саліцилова кислота (активний метаболіт ацетилсаліцилової кислоти) має протизапальну дію, а також здійснює вплив на процеси дихання, стан кислотно-лужного балансу та слизову оболонку шлунка. Саліцилати стимулюють дихання, головним чином здійснюючи пряму дію на кістковий мозок. Саліцилати здійснюють непрямий вплив на слизову оболонку шлунка шляхом інгібування її вазодилататорних та цитопротекторних простагландинів та підвищують ризик виникнення виразок.

Фармакокінетика.

Абсорбція. Після прийому внутрішньо ацетилсаліцилова кислота швидко всмоктується з травного тракту. Після перорального прийому абсорбція неіонізованої форми ацетилсаліцилової кислоти відбувається у шлунку та кишечнику. Швидкість абсорбції знижується з прийомом їжі та у пацієнтів із приступами мігрені, збільшується — у пацієнтів з ахлоргідрією або у пацієнтів, які приймають полісорбати або антациди. Максимальна концентрація у сироватці крові досягається через 1–2 години.

Розподіл. Зв'язування ацетилсаліцилової кислоти з білками плазми крові становить 80–90%. Об'єм розподілу для дорослих становить 170 мл/кг маси тіла. При підвищенні концентрації у плазмі крові відбувається насичення активних центрів білків, що призводить до збільшення об'єму розподілу. Саліцилати екстенсивно зв'язуються із білками плазми крові і швидко розповсюджуються по організму. Саліцилати проникають у грудне молоко та можуть проникати через плацентарний бар'єр.

Метаболізм. Ацетилсаліцилова кислота гідролізується до активного метаболіту — саліцилової кислоти в стінці шлунка. Після абсорбції ацетилсаліцилова кислота швидко перетворюється у саліцилову кислоту, але протягом перших 20 хвилин після перорального прийому є домінуючою у плазмі крові.

Виведення. Саліцилова кислота зазнає метаболізму переважно в печінці. Таким чином, рівноважна концентрація саліцилової кислоти в плазмі крові збільшується непропорційно прийнятій внутрішньо дозі. У дозі 325 мг ацетилсаліцилової кислоти виведення відбувається за участі кінетики реакції першого порядку. Період напіввиведення складає 2–3 години. При високій дозі ацетилсаліцилової кислоти період напіввиведення збільшується до 15–30 годин. Саліцилова кислота також виводиться у незміненому вигляді з сечею. Виведений об'єм саліцилової кислоти залежить від рівня дози та рН сечі. Приблизно 30% саліцилової кислоти дози виводиться із сечею, якщо реакція сечі лужна, тільки 2% –– якщо кисла. Виведення через нирки відбувається завдяки процесам клубочкової фільтрації, активної секреції ниркових канальців та пасивної трубчастої реабсорбції.

Клінічні характеристики

Показання

  • Гостра та хронічна ішемічна хвороба серця.
  • Профілактика повторного тромбоутворення.
  • Первинна профілактика тромбозів, серцево-судинних захворювань, таких як гострий коронарний синдром у пацієнтів віком від 50 років, у яких присутні фактори ризику розвитку захворювань серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, гіперхолестеринемія, цукровий діабет, ожиріння (індекс маси тіла > 30), спадковий анамнез (інфаркт міокарда у пацієнтів віком до 55 років принаймні у одного з батьків або брата чи сестри).

Протипоказання

  • Гіперчутливість до ацетилсаліцилової кислоти, інших саліцилатів або до будь-якого компонента препарату.
  • Астма, спричинена застосуванням саліцилатів або речовин з подібною дією, особливо НПЗП, в анамнезі.
  • Гострі пептичні виразки.
  • Геморагічний діатез.
  • Ниркова недостатність тяжкого ступеня.
  • Печінкова недостатність тяжкого ступеня.
  • Серцева недостатність тяжкого ступеня.
  • Комбінація з метотрексатом у дозуванні 15 мг/тиждень або більше (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Протипоказання для одночасного застосування.

Метотрексат. Застосування ацетилсаліцилової кислоти та метотрексату в дозах 15 мг/тиждень і більше підвищує гематологічну токсичність метотрексату (зниження ниркового кліренсу метотрексату протизапальними агентами і витіснення саліцилатами метотрексату зі зв'язку з протеїнами плазми крові).

Інгібітори АПФ. Інгібітори ангіотензинперетворюючих ферментів у комбінації з високими дозами ацетилсаліцилової кислоти спричиняють зниження фільтрації в клубочках внаслідок інгібування вазодилататорного ефекту простагландинів та зниження антигіпертензивного ефекту.

Ацетазоламід. Можливе збільшення концентрації ацетазоламіду може призвести до проникнення саліцилатів з плазми крові в тканину та спричинити токсичність ацетазоламіду (втома, млявість, сонливість, сплутаність свідомості, гіперхлоремічний метаболічний ацидоз) і токсичність саліцилатів (блювання, тахікардія, гіперпное, сплутаність свідомості).

Пробенецид, сульфінпіразон. При застосуванні пробенециду і високих доз саліцилатів ( > 500 мг) пригнічується метаболізм один одного та може знижуватись екскреція сечової кислоти.

Комбінації, які потрібно застосовувати з обережністю.

Метотрексат. При застосуванні ацетилсаліцилової кислоти та метотрексату в дозах менше ніж 15 мг/тиждень підвищується гематологічна токсичність метотрексату (зниження ниркового кліренсу метотрексату протизапальними агентами і витіснення саліцилатами метотрексату зі зв'язку з протеїнами плазми крові).

Клопідогрель, тиклопідин. Комбіноване застосування клопідогрелю і ацетилсаліцилової кислоти має синергічний ефект. Таке комбіноване застосування проводять з обережністю, оскільки це підвищує ризик виникнення кровотечі.

Антикоагулянти (варфарин, фенпрокумон). Можливе зменшення продукції тромбіну, в результаті чого здійснюється непрямий вплив на зниження активності тромбоцитів (антагоніст вітаміну К) та підвищується ризик виникнення кровотеч.

Абсиксимаб, тирофібан, ептифібатид. Можливе інгібування глікопротеїн IIb/IIIa-рецепторів на тромбоцитах, що призводить до підвищення ризику виникнення кровотеч.

Гепарин. Можливе зменшення продукції тромбіну, в результаті чого здійснюється непрямий вплив на зниження активності тромбоцитів, що призводить до підвищення ризику виникнення кровотеч.

Якщо дві або більше з вищезазначених речовин застосовуються разом із ацетилсаліциловою кислотою, це може призвести до синергічного ефекту посилення інгібування активності тромбоцитів і, як результат, посилення геморагічного діатезу.

НПЗП та інгібітори ЦОГ-2 (целекоксиб). Сумісне застосування збільшує ризик виникнення шлунково-кишкових розладів, що може призвести до шлунково-кишкових кровотеч.

Ібупрофен. Одночасне застосування ібупрофену інгібує незворотною агрегацію тромбоцитів, зумовлену дією ацетилсаліцилової кислоти. Лікування ібупрофеном у пацієнтів із підвищеним ризиком впливу на серцево-судинну систему може обмежувати кардіопротекторну дію ацетилсаліцилової кислоти.

Пацієнти, які приймають ацетилсаліцилову кислоту 1 раз на добу з метою профілактики серцево-судинних захворювань та час від часу приймають ібупрофен, повинні приймати ацетилсаліцилову кислоту принаймні за 2 години до прийому ібупрофену.

Фуросемід. Можливе інгібування проксимальної канальцевої елімінації фуросеміду, що призводить до зниження сечогінного ефекту фуросеміду.

Хінідин. Можливий аддитивний вплив на тромбоцити, що призводить до подовження тривалості кровотечі.

Спіронолактон. Можливий модифікований ефект реніну, що призводить до зниження ефективності спіронолактону.

Селективні інгібітори зворотного захвату серотоніну. Сумісне застосування збільшує ризик виникнення шлунково-кишкових розладів, що може призвести до шлунково-кишкових кровотеч.

Вальпроат. При одночасному застосуванні з вальпроатом ацетилсаліцилова кислота витісняє його зі зв'язку з протеїнами плазми крові, підвищуючи токсичність останньої (пригнічення центральної нервової системи, розлади шлунково-кишкового тракту).

Системні глюкокортикостероїди (виключаючи гідрокортизон, який застосовують для замісної терапії при хворобі Адисона) знижують рівень саліцилатів у крові та підвищують ризик передозування після закінчення лікування.

Протидіабетичні препарати. Одночасне застосування ацетилсаліцилової кислоти та протидіабетичних препаратів збільшує ризик виникнення гіпоглікемії.

Антациди. Можливе збільшення ниркового кліренсу і зниження ниркової абсорбції (у зв'язку з підвищенням рН сечі), що призводить до зниження ефекту ацетилсаліцилової кислоти.

Вакцина проти вітряної віспи. Сумісне застосування збільшує ризик розвитку синдрому Рея.

Гінкго білоба. Сумісне застосування з гінкго білоба перешкоджає агрегації тромбоцитів, що призводить до підвищення ризику кровотеч.

Дигоксин. При одночасному застосуванні з дигоксином концентрація останнього в плазмі крові підвищується внаслідок зниження ниркової екскреції.

Алкоголь сприяє пошкодженню слизової оболонки шлунково-кишкового тракту і пролонгує час кровотечі внаслідок синергізму ацетилсаліцилової кислоти і алкоголю.

Особливості застосування

Препарат Кардіомагніл застосовують з обережністю у наступних ситуаціях:

  • гіперчутливість до аналгетичних, протизапальних, протиревматичних засобів, а також за наявності алергії на інші речовини;
  • виразки шлунково-кишкового тракту, включаючи хронічні та рекурентні виразкові хвороби або шлунково-кишкові кровотечі в анамнезі;
  • одночасне застосування антикоагулянтів;
  • у пацієнтів з порушеннями функції нирок або хворих з порушеннями серцево-судинного кровообігу (наприклад, патологія судин нирки, застійна серцева недостатність, гіповолемія, обширні операції, сепсис або сильні кровотечі), оскільки ацетилсаліцилова кислота може також збільшити ризик порушення функції нирок та гострої ниркової недостатності;
  • у пацієнтів з тяжкою недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази ацетилсаліцилова кислота може викликати гемоліз або гемолітичну анемію. Особливо за наявності факторів, які можуть збільшити ризик гемолізу, наприклад високі дози препарату, гарячка або гострий інфекційний процес;
  • порушення функції печінки.

Ібупрофен може зменшити інгібіторний ефект ацетилсаліцилової кислоти щодо агрегації тромбоцитів. У разі застосування препарату Кардіомагніл перед початком прийому ібупрофену як знеболювального засобу пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем.

Ацетилсаліцилова кислота може обумовлювати розвиток бронхоспазму або нападу бронхіальної астми чи інші реакції підвищеної чутливості. Фактори ризику включають астму в анамнезі, сінну лихоманку, поліпоз носа або хронічне респіраторне захворювання, алергічні реакції (наприклад шкірні реакції, свербіж, кропив'янку) на інші речовини в анамнезі.

Через інгібіторний ефект ацетилсаліцилової кислоти щодо агрегації тромбоцитів, який зберігається упродовж кількох днів після прийому, застосування препаратів, які містять ацетилсаліцилову кислоту, може підвищити ймовірність/посилення кровотечі при хірургічних операціях (включаючи незначні хірургічні втручання, наприклад видалення зуба).

При застосуванні малих доз ацетилсаліцилової кислоти може знижуватися виведення сечової кислоти. Це може призвести до нападу подагри у схильних до неї пацієнтів.

Не слід застосовувати препарати, які містять ацетилсаліцилову кислоту, дітям та підліткам із гострою респіраторною вірусною інфекцією (ГРВІ), яка супроводжується або не супроводжується підвищенням температури тіла, без консультації з лікарем. При деяких вірусних захворюваннях, особливо при грипі А, грипі В і вітряній віспі, існує ризик розвитку синдрому Рея, який є дуже рідкісною, але небезпечною для життя хворобою, що потребує невідкладного медичного втручання. Ризик може бути підвищеним, якщо ацетилсаліцилова кислота застосовується як супутній лікарський засіб, проте причинно-наслідковий зв'язок у цьому випадку не доведений. Якщо вказані стани супроводжуються постійним блюванням, це може бути проявом синдрому Рея.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Пригнічення синтезу простагландинів може негативно вплинути на вагітність та/або ембріональний/внутрішньоутробний розвиток. Наявні дані епідеміологічних досліджень вказують на ризик викидня та вад розвитку плода після застосування інгібіторів синтезу простагландинів на початку вагітності. Ризик підвищується залежно від збільшення дози та тривалості терапії. Згідно з наявними даними зв'язок між прийомом ацетилсаліцилової кислоти і підвищеним ризиком викидня не підтверджено.

Наявні епідеміологічні дані щодо виникнення вад розвитку не є послідовними, проте підвищений ризик гастрошизису не може бути виключений при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти. Результати проспективного дослідження впливу у ранній термін вагітності (1–4-й місяць) за участі приблизно 14800 пар жінка-дитина не вказують на будь-який зв'язок із підвищеним ризиком розвитку мальформацій.

Дослідження на тваринах вказують на репродуктивну токсичність.

Під час І і ІІ триместру вагітності препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не слід призначати без чіткої клінічної необхідності. У жінок, які ймовірно можуть бути вагітними або під час І і ІІ триместру вагітності доза препаратів, які містять ацетилсаліцилову кислоту, повинна бути якомога нижчою, а тривалість лікування якомога коротшою.

Під час ІІІ триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть впливати на плід наступним чином:

  • серцево-легенева токсичність (із передчасним закриттям артеріальної протоки і легеневою гіпертензією);
  • порушення функцій нирок з можливим наступним розвитком ниркової недостатності з олігогідроамніозом;

на жінку і дитину в кінці вагітності інгібітори синтезу простагландинів можуть впливати наступним чином:

  • можливість подовження часу кровотечі, антиагрегантний ефект, який може виникнути навіть після дуже низьких доз;
  • гальмування скорочень матки, що може призвести до затримки або подовження тривалості пологів.

Зважаючи на це, ацетилсаліцилова кислота протипоказана під час ІІІ триместру вагітності.

Саліцилати і їх метаболіти проникають у грудне молоко в невеликих кількостях.

Оскільки не було виявлено шкідливого впливу препарату на дитину після прийому жінками у період лактації, переривати годування груддю, як правило, не потрібно. Однак у випадках регулярного застосування або при застосуванні високих доз годування груддю необхідно припинити на ранніх етапах.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Не впливає.

Спосіб застосування та дози

Гостра та хронічна ішемічна хвороба серця.

Рекомендована початкова доза — 150 мг на добу. Підтримуюча доза — 75 мг на добу.

Гострий інфаркт міокарда. Нестабільна стенокардія.

Рекомендована доза становить 150–450 мг, застосовувати якомога швидше після появи симптомів.

Профілактика повторного тромбоутворення.

Рекомендована початкова доза — 150 мг на добу. Підтримуюча доза — 75 мг на добу.

Первинна профілактика тромбозів, серцево-судинних захворювань, таких як гострий коронарний синдром у пацієнтів, у яких присутні фактори розвитку серцево-судинних захворювань.

Рекомендована профілактична доза — 75 мг на добу.

Таблетки ковтають цілими, за необхідності запивають водою. Для забезпечення швидкого поглинання, таблетку можна розжувати або розчинити в воді.

Порушення функцій печінки. Препарат не застосовують пацієнтам із тяжкими порушеннями функцій печінки. Корекція дозування може бути необхідною пацієнтам із порушенням функцій печінки.

Порушення функцій нирок. Препарат не застосовувати для лікування хворих із тяжкою нирковою недостатністю (рівень клубочкової фільтрації < 0,2 мл/с (10 мл/хв)). Корекція дозування може бути необхідною пацієнтам із порушенням функцій нирок.

Діти. Згідно з показаннями (див. розділ «Спосіб застосування та дози») препарат Кардіомагніл не застосовувати дітям.

Застосування ацетилсаліцилової кислоти дітям віком до 15 років може спричинити тяжкі побічні ефекти (у тому числі синдром Рея, одною з ознак якого є постійне блювання).

Передозування

Токсичність.

Небезпечна доза. Дорослі: 300 мг/кг маси тіла.

Хронічне отруєння саліцилатами може мати прихований характер, оскільки ознаки і симптоми його неспецифічні. Помірна хронічна інтоксикація, спричинена саліцилатами, або саліцилізм зустрічається, як правило, тільки після повторних прийомів великих доз.

Симптоми хронічного отруєння середнього ступеня (результат тривалого застосування високих доз препарату): запаморочення, вертиго, глухота, посилене потовиділення, гарячка, прискорене дихання, шум у вухах, респіраторний алкалоз, метаболічний ацидоз, млявість, помірне зневоднення, головний біль, сплутаність свідомості, нудота і блювання.

Про гостру інтоксикацію свідчить виражена зміна кислотно-лужного балансу, який може відрізнятися залежно від віку і тяжкості інтоксикації. Найчастішим його проявом у дітей є метаболічний ацидоз. Тяжкість стану не може бути оцінена лише на підставі концентрації саліцилатів у плазмі крові. Абсорбція ацетилсаліцилової кислоти може уповільнюватися у зв'язку із затримкою шлункового вивільнення, формуванням конкрементів у шлунку або в разі прийому препарату у формі таблеток, вкритих кишково-розчинною оболонкою.

Симптоми тяжкого та гострого отруєння (внаслідок передозування): гіпоглікемія (переважно у дітей), енцефалопатія, кома, гіпотензія, набряк легенів, судоми, коагулопатія, набряк головного мозку, порушення серцевого ритму.

Більш виражений токсичний ефект спостерігається у пацієнтів із хронічним передозуванням або зловживанням лікарським препаратом, а також у пацієнтів літнього віку або дітей.

Лікування. У випадку гострого передозування необхідне промивання шлунка та прийом активованого вугілля. При підозрі вживання дози більшої ніж 120 мг/кг маси тіла, застосовувати активоване вугілля повторно.

Рівень саліцилату в сироватці крові повинен вимірюватися принаймні кожні 2 години після прийому дози, поки рівень саліцилату буде незмінно знижений та відновлений кислотно-лужний баланс.

Протромбіновий час і/або МНІ (міжнародний нормалізований індекс) повинні бути перевірені, зокрема, якщо є підозра на кровотечу.

Необхідно відновити баланс рідини та електролітів. Ефективними методами видалення саліцилату з плазми крові є лужний діурез та гемодіаліз. Гемодіаліз слід застосовувати у випадку тяжкої інтоксикації, так як цей метод значно прискорює виведення саліцилату та відновлює кислотно-лужний та водно-сольовий баланси.

Через комплексні патофізіологічні ефекти отруєння саліцилатами прояви і симптоми/результати аналізів можуть включати:

Прояви і симптоми

Результати аналізів

Терапевтичні заходи

Інтоксикація легкого або середнього ступеня

 

Промивання шлунка, повторне введення активованого вугілля, форсований лужний діурез

Тахіпное, гіпервентиляція, респіраторний алкалоз

Алкалемія, алкалурія

Відновлення електролітного і кислотно-лужного балансу

Діафорез (посилене потовиділення)

 

 

Нудота, блювання

 

 

Інтоксикація середнього або тяжкого ступеня

 

Промивання шлунка, повторне введення активованого вугілля, форсований лужний діурез, гемодіаліз у тяжких випадках

Респіраторний алкалоз із компенсаторним метаболічним ацидозом

Ацидемія, ацидурія

Відновлення електролітного і кислотно-лужного балансу

Гіперпірексія

 

Відновлення електролітного і кислотно-лужного балансу

Респіраторні: гіпервентиляція,               некардіогенний набряк легенів, дихальна недостатність, асфіксія

 

 

Серцево-судинні: дизаритмії, артеріальна гіпотензія, серцево-судинна недостатність

Наприклад, зміни артеріального тиску, ЕКГ

 

Втрата рідини та електролітів: дегідратація, олігурія, ниркова недостатність

Наприклад, гіпокаліємія, гіпернатріємія, гіпонатріємія, зміни ниркової функції

Відновлення електролітного і кислотно-лужного балансу

Порушення метаболізму глюкози, кетоацидоз

Гіперглікемія, гіпоглікемія (особливо у дітей).

Підвищений рівень кетонових тіл

 

Дзвін у вухах, глухота

 

 

Шлунково-кишкові: кровотеча у ШКТ

 

 

Гематологічні: інгібування тромбоцитів, коагулопатія

Наприклад, пролонгація PT, гіпопротромбінемія

 

Неврологічні: токсична енцефалопатія та пригнічення ЦНС з такими проявами, як летаргія, сплутаність свідомості, кома і судоми

 

 

 

Побічні реакції

Наведена інформація про побічні реакції базується на спонтанних постмаркетингових повідомленнях про побічні реакції під час застосування всіх лікарських форм та дозувань ацетилсаліцилової кислоти (включаючи пероральне застосування упродовж короткого та тривалого курсу лікування). Зважаючи на це, класифікація побічних реакцій за категоріями частоти CIOMS III не проводилася.

Шлунково-кишкові розлади: часті прояви та симптоми диспепсії, біль в епігастральній ділянці та абдомінальний біль; в окремих випадках — запалення шлунково-кишкового тракту, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, які потенційно можуть у поодиноких випадках спричинити шлунково-кишкові геморагії і перфорації з відповідними лабораторними показниками та клінічними проявами.

Внаслідок антиагрегантної дії на тромбоцити ацетилсаліцилова кислота може асоціюватися з ризиком розвитку кровотеч, подовженням часу кровотечі. Спостерігались такі кровотечі, як періопераційні геморагії, гематоми, кровотечі з органів сечостатевої системи, носові кровотечі, кровотечі з ясен; рідко або дуже рідко — серйозні кровотечі, такі як геморагії шлунково-кишкового тракту, церебральні геморагії (особливо в пацієнтів із неконтрольованою гіпертензією та/або при одночасному застосуванні антигемостатичних засобів), які в поодиноких випадках могли потенційно загрожувати життю.

Геморагії можуть призвести до гострої і хронічної постгеморагічної анемії/залізодефіцитної анемії (внаслідок так званої прихованої мікрокровотечі) з відповідними лабораторними проявами і клінічними симптомами, такими як астенія, блідість шкірного покриву, гіпоперфузія.

У пацієнтів з тяжкими формами недостатності глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази спостерігалися гемоліз та гемолітична анемія.

Повідомлялося про порушення функції нирок та розвиток гострої ниркової недостатності.

Реакції підвищеної чутливості з відповідними лабораторними та клінічними проявами включаючи астматичний стан, шкірні реакції легкого або середнього ступеня, а також з боку респіраторного тракту, шлунково-кишкового тракту та серцево-судинної системи, включаючи такі симптоми, як висипання, кропив'янка, набряк, свербіж, риніт, закладення носа, серцево-дихальна недостатність і дуже рідко — тяжкі реакції, включаючи анафілактичний шок.

Дуже рідко повідомлялося про транзиторну печінкову недостатність із підвищенням рівня трансаміназ та лужної фосфатази сироватки крові.

Спостерігались запаморочення і дзвін у вухах, що може свідчити про передозування.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці!

Упаковка

По 100 таблеток у флаконі; по 1 флакону у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Такеда ГмбХ, місце виробництва Оранієнбург, Німеччина/Takeda GmbH Betriebsstаtte Oranienburg, Germany.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Леніцштрассе 70–98, 16515 Оранієнбург, Німеччина/Lehnitzstrasse 70–98, 16515 Oranienburg, Germany.

КАРДІОМАГНІЛ ФОРТЕ  таблетки, вкриті плівковою оболонкою   150 мг

КАРДІОМАГНІЛ ФОРТЕ (CARDIOMAGNYL® FORTE)

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування лікарського засобу

Затверджено МОЗ Украiни від 2015-01-15 р. № 11. Р.п. № UA/10141/01/02

Склад

діюча речовина:

1 таблетка містить 150 мг кислоти ацетилсаліцилової;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний; магнію гідроксид; целюлоза мікрокристалічна; магнію стеарат; крохмаль картопляний; гіпромелоза; пропіленгліколь; тальк.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, білого кольору, овальної форми з рискою на одній стороні.

Фармакотерапевтична група

Антитромботичні засоби. Інгібітори агрегації тромбоцитів, за винятком гепарину.

Код АТX

В01А С06.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Ацетилсаліцилова кислота є аналгетичним, протизапальним та жарознижувальним і антиагрегантним засобом. Антиагрегантні властивості збільшують час кровотечі.

Основний фармакологічний ефект –– інгібування утворення простагландинів і тромбоксанів. Знеболювальний ефект є додатковим ефектом, який спричинений інгібуванням ферменту циклооксигенази. Протизапальний ефект пов'язаний зі зменшеним кровотоком, спричиненим інгібуванням синтезу PGE2.

Ацетилсаліцилова кислота необоротно інгібує синтез простагландинів G/H, її вплив на тромбоцити триває довше, ніж ацетилсаліцилова кислота знаходиться в організмі. Вплив ацетилсаліцилової кислоти на біосинтез тромбоксану у тромбоцитах та на час кровотечі продовжується тривалий час після припинення лікування. Дія припиняється тільки після появи нових тромбоцитів у плазмі крові.

Саліцилова кислота (активний метаболіт ацетилсаліцилової кислоти) має протизапальну дію, а також здійснює вплив на процеси дихання, стан кислотно-лужного балансу та слизову оболонку шлунка. Саліцилати стимулюють дихання, головним чином здійснюючи пряму дію на кістковий мозок. Саліцилати здійснюють непрямий вплив на слизову оболонку шлунка шляхом інгібування її вазодилататорних та цитопротекторних простагландинів та підвищують ризик виникнення виразок.

Фармакокінетика.

Абсорбція. Після перорального прийому ацетилсаліцилова кислота швидко всмоктується з травного тракту. Після перорального прийому абсорбція неіонізованої форми ацетилсаліцилової кислоти відбувається у шлунку та кишечнику. Швидкість абсорбції знижується з прийомом їжі та у пацієнтів з приступами мігрені, збільшується — у пацієнтів з ахлоргідрією або у пацієнтів, які приймають полісорбати або антациди. Максимальна концентрація у сироватці крові досягається через 1–2 години.

Розподіл. Зв'язування ацетилсаліцилової кислоти з білками плазми крові становить 80–90%. Об'єм розподілу для дорослих становить 170 мл/кг маси тіла. При підвищенні концентрації у плазмі крові відбувається насичення активних центрів білків, що призводить до збільшення об'єму розподілу. Саліцилати екстенсивно зв'язуються із білками плазми крові і швидко розповсюджуються по організму. Саліцилати проникають у грудне молоко та можуть проникати через плацентарний бар'єр.

Метаболізм. Ацетилсаліцилова кислота гідролізується до активного метаболіту — саліцилової кислоти в стінці шлунка. Після абсорбції ацетилсаліцилова кислота швидко перетворюється у саліцилову кислоту, але протягом перших 20 хвилин після перорального прийому є домінуючою у плазмі крові.

Виведення. Саліцилова кислота зазнає метаболізму переважно в печінці. Таким чином, рівноважна концентрація саліцилату в плазмі крові збільшується непропорційно прийнятій внутрішньо дозі. У дозі 325 мг ацетилсаліцилової кислоти, виведення відбувається за участі кінетики реакції першого порядку. Період напіввиведення складає 2–3 години. При високій дозі ацетилсаліцилової кислоти період напіввиведення збільшується до 15–30 годин. Саліцилова кислота також виводиться у незміненому вигляді з сечею. Виведений об'єм саліцилової кислоти залежить від рівня дози та рН сечі. Приблизно 30% саліцилової кислоти дози виводиться із сечею, якщо реакція сечі лужна, тільки 2% –– якщо кисла. Виведення через нирки відбувається завдяки процесам клубочкової фільтрації, активної секреції ниркових канальців та пасивної трубчастої реабсорбції.

Клінічні характеристики

Показання

Гостра та хронічна ішемічна хвороба серця.

Протипоказання

  • Гіперчутливість до ацетилсаліцилової кислоти, інших саліцилатів або до будь-якого компонента препарату.
  • Астма, спричинена застосуванням саліцилатів або речовин з подібною дією, особливо НПЗП, в анамнезі.
  • Гострі пептичні виразки.
  • Геморагічний діатез.
  • Ниркова недостатність тяжкого ступеня.
  • Печінкова недостатність тяжкого ступеня.
  • Серцева недостатність тяжкого ступеня.
  • Комбінація з метотрексатом у дозуванні 15 мг/тиждень або більше (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Протипоказання для одночасного застосування.

Метотрексат. Застосування ацетилсаліцилової кислоти та метотрексату в дозах 15 мг/тиждень і більше підвищує гематологічну токсичність метотрексату (зниження ниркового кліренсу метотрексату протизапальними агентами і витіснення саліцилатами метотрексату зі зв'язку з протеїнами плазми крові).

Інгібітори АПФ. Інгібітори ангіотензинперетворюючих ферментів у комбінації з високими дозами ацетилсаліцилової кислоти спричиняють зниження фільтрації в клубочках внаслідок інгібування вазодилататорного ефекту простагландинів та зниження антигіпертензивного ефекту.

Ацетазоламід. Можливе збільшення концентрації ацетазоламіду може призвести до проникнення саліцилатів з плазми крові в тканину та спричинити токсичність ацетазоламіду (втома, млявість, сонливість, сплутаність свідомості, гіперхлоремічний метаболічний ацидоз) і токсичність саліцилатів (блювання, тахікардія, гіперпное, сплутаність свідомості).

Пробенецид, сульфінпіразон. При застосуванні пробенециду і високих доз саліцилатів ( > 500 мг) пригнічується метаболізм один одного та може знижуватись екскреція сечової кислоти.

Комбінації, які потрібно застосовувати з обережністю.

Метотрексат. При застосуванні ацетилсаліцилової кислоти та метотрексату в дозах менше ніж 15 мг/тиждень підвищується гематологічна токсичність метотрексату (зниження ниркового кліренсу метотрексату протизапальними агентами і витіснення саліцилатами метотрексату зі зв'язку з протеїнами плазми крові).

Клопідогрель, тиклопідин. Комбіноване застосування клопідогрелю і ацетилсаліцилової кислоти має синергічний ефект. Таке комбіноване застосування проводять з обережністю, оскільки це підвищує ризик виникнення кровотечі.

Антикоагулянти (варфарин, фенпрокумон). Можливе зменшення продукції тромбіну, в результаті чого здійснюється непрямий вплив на зниження активності тромбоцитів (антагоніст вітаміну К) та підвищується ризик виникнення кровотеч.

Абсиксимаб, тирофібан, ептифібатид. Можливе інгібування глікопротеїн IIb/IIIa-рецепторів на тромбоцитах, що призводить до підвищення ризику виникнення кровотеч.

Гепарин. Можливе зменшення продукції тромбіну, в результаті чого здійснюється непрямий вплив на зниження активності тромбоцитів, що призводить до підвищення ризику виникнення кровотеч.

Якщо дві або більше з вищезазначених речовин застосовуються разом з ацетилсаліциловою кислотою, це може призвести до синергічного ефекту посилення інгібування активності тромбоцитів і, як результат, посилення геморагічного діатезу.

НПЗП та інгібітори ЦОГ-2 (целекоксиб). Сумісне застосування збільшує ризик виникнення шлунково-кишкових розладів, що може призвести до шлунково-кишкових кровотеч.

Ібупрофен. Одночасне застосування ібупрофену інгібує незворотною агрегацію тромбоцитів, зумовлену дією ацетилсаліцилової кислоти. Лікування ібупрофеном у пацієнтів із підвищеним ризиком впливу на серцево-судинну систему може обмежувати кардіопротекторну дію ацетилсаліцилової кислоти.

Пацієнти, які приймають ацетилсаліцилову кислоту 1 раз на добу з метою профілактики серцево-судинних захворювань та час від часу приймають ібупрофен, повинні приймати ацетилсаліцилову кислоту принаймні за 2 години до прийому ібупрофену.

Фуросемід. Можливе інгібування проксимальної канальцевої елімінації фуросеміду, що призводить до зниження сечогінного ефекту фуросеміду.

Хінідин. Можливий аддитивний вплив на тромбоцити, що призводить до подовження тривалості кровотечі.

Спіронолактон. Можливий модифікований ефект реніну, що призводить до зниження ефективності спіронолактону.

Селективні інгібітори зворотного захвату серотоніну. Сумісне застосування збільшує ризик виникнення шлунково-кишкових розладів, що може призвести до шлунково-кишкових кровотеч.

Вальпроат. При одночасному застосуванні з вальпроатом ацетилсаліцилова кислота витісняє його зі зв'язку з протеїнами плазми крові, підвищуючи токсичність останньої (пригнічення центральної нервової системи, розлади шлунково-кишкового тракту).

Системні глюкокортикостероїди (виключаючи гідрокортизон, який застосовують для замісної терапії при хворобі Адисона) знижують рівень саліцилатів у крові та підвищують ризик передозування після закінчення лікування.

Протидіабетичні препарати. Одночасне застосування ацетилсаліцилової кислоти та протидіабетичних препаратів збільшує ризик виникнення гіпоглікемії.

Антациди. Можливе збільшення ниркового кліренсу і зниження ниркової абсорбції (у зв'язку з підвищенням рН сечі), що призводить до зниження ефекту ацетилсаліцилової кислоти.

Вакцина проти вітряної віспи. Сумісне застосування збільшує ризик розвитку синдрому Рея.

Гінкго білоба. Сумісне застосування з гінкго білоба перешкоджає агрегації тромбоцитів, що призводить до підвищення ризику кровотеч.

Дигоксин. При одночасному застосуванні з дигоксином концентрація останнього в плазмі крові підвищується внаслідок зниження ниркової екскреції.

Алкоголь сприяє пошкодженню слизової оболонки шлунково-кишкового тракту і пролонгує час кровотечі внаслідок синергізму ацетилсаліцилової кислоти і алкоголю.

Особливості застосування

Препарат Кардіомагніл Форте застосовують з обережністю у наступних ситуаціях:

  • гіперчутливість до аналгетичних, протизапальних, протиревматичних засобів, а також за наявності алергії на інші речовини;
  • виразки шлунково-кишкового тракту, включаючи хронічні та рекурентні виразкові хвороби або шлунково-кишкові кровотечі в анамнезі;
  • одночасне застосування антикоагулянтів;
  • у пацієнтів з порушеннями функції нирок або хворих з порушеннями серцево-судинного кровообігу (наприклад, патологія судин нирки, застійна серцева недостатність, гіповолемія, обширні операції, сепсис або сильні кровотечі), оскільки ацетилсаліцилова кислота може також збільшити ризик порушення функції нирок та гострої ниркової недостатності;
  • у пацієнтів з тяжкою недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази ацетилсаліцилова кислота може викликати гемоліз або гемолітичну анемію. Особливо за наявності факторів, які можуть збільшити ризик гемолізу, наприклад високі дози препарату, гарячка або гострий інфекційний процес;
  • порушення функції печінки.

Ібупрофен може зменшити інгібіторний ефект ацетилсаліцилової кислоти щодо агрегації тромбоцитів. У разі застосування препарату Кардіомагніл Форте перед початком прийому ібупрофену як знеболювального засобу пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем.

Ацетилсаліцилова кислота може обумовлювати розвиток бронхоспазму або нападу бронхіальної астми чи інші реакції підвищеної чутливості. Фактори ризику включають астму в анамнезі, сінну лихоманку, поліпоз носа або хронічне респіраторне захворювання, алергічні реакції (наприклад шкірні реакції, свербіж, кропив'янку) на інші речовини в анамнезі.

Через інгібіторний ефект ацетилсаліцилової кислоти щодо агрегації тромбоцитів, який зберігається упродовж кількох днів після прийому, застосування препаратів, які містять ацетилсаліцилову кислоту, може підвищити ймовірність/посилення кровотечі при хірургічних операціях (включаючи незначні хірургічні втручання, наприклад видалення зуба).

При застосуванні малих доз ацетилсаліцилової кислоти може знижуватися виведення сечової кислоти. Це може призвести до нападу подагри у схильних до неї пацієнтів.

Не слід застосовувати препарати, які містять ацетилсаліцилову кислоту, дітям та підліткам із гострою респіраторною вірусною інфекцією (ГРВІ), яка супроводжується або не супроводжується підвищенням температури тіла, без консультації з лікарем. При деяких вірусних захворюваннях, особливо при грипі А, грипі В і вітряній віспі, існує ризик розвитку синдрому Рея, який є дуже рідкісною, але небезпечною для життя хворобою, що потребує невідкладного медичного втручання. Ризик може бути підвищеним, якщо ацетилсаліцилова кислота застосовується як супутній лікарський засіб, проте причинно-наслідковий зв'язок у цьому випадку не доведений. Якщо вказані стани супроводжуються постійним блюванням, це може бути проявом синдрому Рея.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Пригнічення синтезу простагландинів може негативно вплинути на вагітність та/або ембріональний/внутрішньоутробний розвиток. Наявні дані епідеміологічних досліджень вказують на ризик викидня та вад розвитку плода після застосування інгібіторів синтезу простагландинів на початку вагітності. Ризик підвищується залежно від збільшення дози та тривалості терапії. Згідно з наявними даними зв'язок між прийомом ацетилсаліцилової кислоти і підвищеним ризиком викидня не підтверджено.

Наявні епідеміологічні дані щодо виникнення вад розвитку не є послідовними, проте підвищений ризик гастрошизису не може бути виключений при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти. Результати проспективного дослідження впливу у ранній термін вагітності (1–4-й місяць) за участі приблизно 14800 пар жінка-дитина не вказують на будь-який зв'язок із підвищеним ризиком розвитку мальформацій.

Дослідження на тваринах вказують на репродуктивну токсичність.

Під час І і ІІ триместру вагітності препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не слід призначати без чіткої клінічної необхідності. У жінок, які ймовірно можуть бути вагітними або під час І і ІІ триместру вагітності доза препаратів, які містять ацетилсаліцилову кислоту, повинна бути якомога нижчою, а тривалість лікування якомога коротшою.

Під час ІІІ триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть впливати на плід наступним чином:

  • серцево-легенева токсичність (із передчасним закриттям артеріальної протоки і легеневою гіпертензією);
  • порушення функцій нирок з можливим наступним розвитком ниркової недостатності з олігогідроамніозом;

на жінку і дитину в кінці вагітності інгібітори синтезу простагландинів можуть впливати наступним чином:

  • можливість подовження часу кровотечі, антиагрегантний ефект, який може виникнути навіть після дуже низьких доз;
  • гальмування скорочень матки, що може призвести до затримки або подовження тривалості пологів.

Зважаючи на це, ацетилсаліцилова кислота протипоказана під час ІІІ триместру вагітності.

Саліцилати і їх метаболіти проникають у грудне молоко в невеликих кількостях.

Оскільки не було виявлено шкідливого впливу препарату на дитину після прийому жінками у період лактації, переривати годування груддю, як правило, не потрібно. Однак у випадках регулярного застосування або при застосуванні високих доз годування груддю необхідно припинити на ранніх етапах.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом іншими механізмами. Не впливає.

Спосіб застосування та дози

Рекомендована доза для дорослих становить 150 мг (1 таблетка) на добу.

Таблетки ковтають цілими, за необхідності запивати водою. Для забезпечення швидкого поглинання таблетку можна розжувати або розчинити у воді.

Порушення функцій печінки. Препарат не застосовувати пацієнтам із тяжкими порушеннями функцій печінки. Корекція дозування може бути необхідною пацієнтам із порушенням функцій печінки.

Порушення функцій нирок. Препарат не застосовувати для лікування хворих із тяжкою нирковою недостатністю (рівень клубочкової фільтрації < 0,2 мл/с (10 мл/хв)). Корекція дозування може бути необхідною пацієнтам із порушенням функцій нирок.

Діти. Згідно з показаннями (див. розділ «Спосіб застосування та дози») препарат Кардіомагніл Форте не застосовувати дітям.

Застосування ацетилсаліцилової кислоти дітям віком до 15 років може спричинити тяжкі побічні ефекти (у тому числі синдром Рея, одною з ознак якого є постійне блювання).

Передозування

Токсичність.

Небезпечна доза. Дорослі: 300 мг/кг маси тіла.

Хронічне отруєння саліцилатами може мати прихований характер, оскільки ознаки і симптоми його неспецифічні. Помірна хронічна інтоксикація, спричинена саліцилатами, або саліцилізм зустрічається, як правило, тільки після повторних прийомів великих доз.

Симптоми хронічного отруєння середнього ступеня (результат тривалого застосування високих доз препарату): запаморочення, вертиго, глухота, посилене потовиділення, гарячка, прискорене дихання, шум у вухах, респіраторний алкалоз, метаболічний ацидоз, млявість, помірне зневоднення, головний біль, сплутаність свідомості, нудота і блювання.

Про гостру інтоксикацію свідчить виражена зміна кислотно-лужного балансу, який може відрізнятися залежно від віку і тяжкості інтоксикації. Найчастішим його проявом у дітей є метаболічний ацидоз. Тяжкість стану не може бути оцінена лише на підставі концентрації саліцилатів у плазмі крові. Абсорбція ацетилсаліцилової кислоти може уповільнюватися у зв'язку із затримкою шлункового вивільнення, формуванням конкрементів у шлунку або в разі прийому препарату у формі таблеток, вкритих кишково-розчинною оболонкою.

Симптоми тяжкого та гострого отруєння (внаслідок передозування): гіпоглікемія (переважно у дітей), енцефалопатія, кома, гіпотензія, набряк легенів, судоми, коагулопатія, набряк головного мозку, порушення серцевого ритму.

Більш виражений токсичний ефект спостерігається у пацієнтів із хронічним передозуванням або зловживанням лікарським препаратом, а також у пацієнтів літнього віку або дітей.

Лікування. У випадку гострого передозування необхідне промивання шлунка та прийом активованого вугілля. При підозрі вживання дози більшої ніж 120 мг/кг маси тіла, застосовувати активоване вугілля повторно.

Рівень саліцилату в сироватці крові повинен вимірюватися принаймні кожні 2 години після прийому дози, поки рівень саліцилату буде незмінно знижений та відновлений кислотно-лужний баланс.

Протромбіновий час і/або МНІ (міжнародний нормалізований індекс) повинні бути перевірені, зокрема, якщо є підозра на кровотечу.

Необхідно відновити баланс рідини та електролітів. Ефективними методами видалення саліцилату з плазми крові є лужний діурез та гемодіаліз. Гемодіаліз слід застосовувати у випадку тяжкої інтоксикації, так як цей метод значно прискорює виведення саліцилату та відновлює кислотно-лужний та водно-сольовий баланси.

Через комплексні патофізіологічні ефекти отруєння саліцилатами прояви і симптоми/результати аналізів можуть включати:

Прояви і симптоми

Результати аналізів

Терапевтичні заходи

Інтоксикація легкого або середнього ступеня

 

Промивання шлунка, повторне введення активованого вугілля, форсований лужний діурез

Тахіпное, гіпервентиляція, респіраторний алкалоз

Алкалемія, алкалурія

Відновлення електролітного і кислотно-лужного балансу

Діафорез (посилене потовиділення)

 

 

Нудота, блювання

 

 

Інтоксикація середнього або тяжкого ступеня

 

Промивання шлунка, повторне введення активованого вугілля, форсований лужний діурез, гемодіаліз у тяжких випадках

Респіраторний алкалоз із компенсаторним метаболічним ацидозом

Ацидемія, ацидурія

Відновлення електролітного і кислотно-лужного балансу

Гіперпірексія

 

Відновлення електролітного і кислотно-лужного балансу

Респіраторні: гіпервентиляція,               некардіогенний набряк легенів, дихальна недостатність, асфіксія

 

 

Серцево-судинні: дизаритмії, артеріальна гіпотензія, серцево-судинна недостатність

Наприклад, зміни артеріального тиску, ЕКГ

 

Втрата рідини та електролітів: дегідратація, олігурія, ниркова недостатність

Наприклад, гіпокаліємія, гіпернатріємія, гіпонатріємія, зміни ниркової функції

Відновлення електролітного і кислотно-лужного балансу

Порушення метаболізму глюкози, кетоацидоз

Гіперглікемія, гіпоглікемія (особливо у дітей).

Підвищений рівень кетонових тіл

 

Дзвін у вухах, глухота

 

 

Шлунково-кишкові: кровотеча у ШКТ

 

 

Гематологічні: інгібування тромбоцитів, коагулопатія

Наприклад, пролонгація PT, гіпопротромбінемія

 

Неврологічні: токсична енцефалопатія та пригнічення ЦНС з такими проявами, як летаргія, сплутаність свідомості, кома і судоми

 

 

 

Побічні реакції

Наведена інформація про побічні реакції базується на спонтанних постмаркетингових повідомленнях про побічні реакції під час застосування всіх лікарських форм та дозувань ацетилсаліцилової кислоти (включаючи пероральне застосування упродовж короткого та тривалого курсу лікування). Зважаючи на це, класифікація побічних реакцій за категоріями частоти CIOMS III не проводилася.

Шлунково-кишкові розлади: часті прояви та симптоми диспепсії, біль в епігастральній ділянці та абдомінальний біль; в окремих випадках — запалення шлунково-кишкового тракту, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, які потенційно можуть у поодиноких випадках спричинити шлунково-кишкові геморагії і перфорації з відповідними лабораторними показниками та клінічними проявами.

Внаслідок антиагрегантної дії на тромбоцити ацетилсаліцилова кислота може асоціюватися з ризиком розвитку кровотеч, подовженням часу кровотечі. Спостерігались такі кровотечі, як периопераційні геморагії, гематоми, кровотечі з органів сечостатевої системи, носові кровотечі, кровотечі з ясен; рідко або дуже рідко — серйозні кровотечі, такі як геморагії шлунково-кишкового тракту, церебральні геморагії (особливо в пацієнтів із неконтрольованою гіпертензією та/або при одночасному застосуванні антигемостатичних засобів), які в поодиноких випадках могли потенційно загрожувати життю.

Геморагії можуть призвести до гострої і хронічної постгеморагічної анемії/залізодефіцитної анемії (внаслідок так званої прихованої мікрокровотечі) з відповідними лабораторними проявами і клінічними симптомами, такими як астенія, блідість шкірного покриву, гіпоперфузія.

У пацієнтів з тяжкими формами недостатності глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази спостерігалися гемоліз та гемолітична анемія.

Повідомлялося про порушення функції нирок та розвиток гострої ниркової недостатності.

Реакції підвищеної чутливості з відповідними лабораторними та клінічними проявами включаючи астматичний стан, шкірні реакції легкого або середнього ступеня, а також з боку респіраторного тракту, шлунково-кишкового тракту та серцево-судинної системи, включаючи такі симптоми, як висипання, кропив'янка, набряк, свербіж, риніт, закладення носа, серцево-дихальна недостатність і дуже рідко — тяжкі реакції, включаючи анафілактичний шок.

Дуже рідко повідомлялося про транзиторну печінкову недостатність із підвищенням рівня трансаміназ та лужної фосфатази сироватки крові.

Спостерігались запаморочення і дзвін у вухах, що може свідчити про передозування.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці!

Упаковка

По 30 або по 100 таблеток у флаконі; по 1 флакону у картонній коробці.

Категорія відпуску

Без рецепта — 30 таблеток. За рецептом — 100 таблеток.

Виробник

Такеда ГмбХ, місце виробництва Оранієнбург, Німеччина/Takeda GmbH Betriebsstаtte Oranienburg, Germany.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Леніцштрассе 70–98, 16515 Оранієнбург, Німеччина/Lehnitzstrasse 70–98, 16515 Oranienburg, Germany.