CAS №: 137862-53-4 C24H29N5O3

USPDDN: N-(p-(o-1H-тетразол-5-ілфеніл)бензил)-N-валерил-L-валін.
MESH: L-валін, N-(1-оксопентіл)-N-((2′-(1H-тетразол-5-іл)(1,1′-біфенил)-4-іл)метил)-.

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

антигіпертензивна дія; активний, специфічний антагоніст рецепторів ангіотензину ІІ; діє вибірково на рецептори підтипу АТ1; не пригнічує АПФ, відомий також під назвою кінінази ІІ; максимальний терапевтичний ефект розвивається через 4 тижні від початку лікування і зберігається при тривалій терапії; при застосуванні з гідрохлортіазидом досягається достовірне додаткове зниження АТ; раптова відміна не супроводжується розвитком с-му відміни; при тривалому застосуванні у хворих із АГ не мав істотного впливу на рівень загального холестерину, сечової к-ти, а при дослідженнях натщесерце — на концентрацію тригліцеридів і глюкози в сироватці крові; призводить до зменшення випадків госпіталізації з приводу СН, уповільнення прогресування СН, збільшення фракції викиду, а також зменшення ознак і симптомів СН та покращення якості життя в порівнянні з плацебо.

ПОКАЗАННЯ

АГ; постінфарктний стан (лікування клінічно стабільних дорослих пацієнтів із симптоматичною СН або безсимптомною систолічною дисфункцією лівого шлуночка після нещодавно (12 год-10 діб) перенесеного ІМ); лікування симптоматичної СН у дорослих пацієнтів, коли не можна застосовувати інгібітори AПФ, або як допоміжна терапія з інгібіторами АПФ, коли не можна застосовувати β-блокатори; лікування АГ у дітей віком від 6 до 18 років.

ЗАСТОСУВАННЯ

АГ — рекомендована доза для дорослих 80 мг, можна підвищити до 160 мг 1 р/добу; антигіпертензивний ефект досягається протягом 2 тижнів, а максимальний ефект очевидний через 4 тижні; у пацієнтів з неконтрольованим АТ добова доза може бути підвищена до максимальної — 320 мг, можливе додаткове призначення діуретиків; можна призначати також сумісно з іншими антигіпертензивними засобами; СН — рекомендована початкова доза 40 мг 2 р/добу; підвищення дози від 80 мг і 160 мг 2 р/добу слід здійснювати з інтервалами не менше 2-х тижнів до найвищої дози від переносимості пацієнтом; МДД — 320 мг, розподілена на декілька прийомів; стан після перенесеного ІМ — лікування може бути розпочате вже через 12 год після ІМ; після початкової дози 20 мг 2 р/добу, дозу збільшувати до 40 мг, 80 мг і 160 мг 2 р/добу протягом наступних декількох тижнів; планова максимальна доза — 160 мг 2 р/добу; рекомендується, щоб пацієнти досягали рівня дози 80 мг 2 р/добу протягом 2 тижнів після початку лікування, і щоб планова максимальна доза була досягнута протягом 3 місяців; дитяча АГ — початкова доза 40 мг 1 р/добу для дітей з масою тіла менше 35 кг та 80 мг 1 р/добу для дітей з масою тіла 35 кг або більше; маса тіла від ≥18 кг до <35 кг — максимальна доза 80 мг, від ≥35 кг до <80 кг — максимальна доза 160 мг, від ≥ 80 кг до ≤160 кг — максимальна доза 320 мг.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

підвищена чутливість до валсартану чи до будь-якої допоміжної речовини; тяжка печінкова недостатність, біліарний цироз та холестаз; вагітні або жінки, які планують завагітніти; одночасне застосування антагоністів рецептора ангіотензину, або інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту з аліскіреном пацієнтам з ЦД або порушенням функції нирок (швидкість гломерулярної фільтрації (ШГФ) <60 мл/хв/1,73 м2).

ПОБІЧНА ДІЯ

зниження гемоглобіну, зниження гематокриту, нейтропенія, тромбоцитопенія; підвищена чутливість, включаючи сироваткову хворобу; підвищення калію у сироватці крові, гіпонатріємія; вертиго; васкуліт; кашель; біль у животі; підвищення показників функції печінки (підвищення рівня білірубіну у сироватці крові); ангіоневротичний набряк, висипання, свербіж; бульозний дерматит; міалгія; ниркова недостатність і порушення функції нирок, підвищення рівня креатиніну у сироватці крові; підвищена втомлюваність; артралгія, астенія, біль у спині, діарея, запаморочення, головний біль, безсоння, зниження лібідо, нудота, набряки, фарингіт, риніт, синусит, інфекції ВДШ, вірусні інфекції.