ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

цільовим органом гормональної дії людського менопаузного гонадотропіну (лМГ) є яєчники і сім’яники; лМГ має гаметотрофний і стероїдогенний ефекти; за рахунок компонента ФСГ лМГ індукує посилення зростання фолікулів в яєчниках і стимулює їхній розвиток; ФСГ збільшує вироблення естрадіолу клітинами гранульози за рахунок реакції утворення ароматичних похідних андрогенів, які виділяються із клітин теки під дією компонента ЛГ; у сім’яниках ФСГ індукує трансформацію незрілих клітин Сертолі в зрілі клітини; він переважно впливає на дозрівання сім’яних канальців і розвиток сперматозоїдів; проте для цього необхідна наявність високих внутрішньотестикулярних концентрацій андрогенів, що потребує проведення попереднього лікування із застосуванням лХГ.

ПОКАЗАННЯ

лікування жіночого безпліддя за наявності таких клінічних показань: ановуляція, включаючи синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) у жінок, що не піддається лікуванню кломіфену; контрольована оваріальна гіперстимуляція з метою індукції розвитку множинних фолікулів у рамках проведення допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) (наприклад, запліднення in vitro/перенесення ембріона (IVF/ET), трансфер гамети у фаллопієву трубу (GIFT) та внутрішньоцитоплазматичне введення сперми (ICSI); у чоловіків: недостатність сперматогенезу, спричинена гіпогонадотропним гіпогонадизмом.

ЗАСТОСУВАННЯ

лікування починати під наглядом лікаря, який має досвід лікування безпліддя; препарат застосовують п/ш або в/м, вводять після розчинення у розчиннику, що міститься в упаковці препарату; при розчиненні уникати інтенсивного струшування; р-н не можна використовувати, якщо він непрозорий або містить частинки; режими дозування, описані нижче, аналогічні як при п/ш, так і при в/м введеннях; реакція яєчників на введення екзогенних гонадотропінів є індивідуальною, це призводить до того, що неможливо встановити одну універсальну схему дозування, отже, дозування препарату підбирати індивідуально згідно з оваріальною відповіддю; можна застосовувати у вигляді монотерапії або у комбінованій терапії сумісно з агоністом або антагоністом гонадотропін-рилізинг-гормона (Гн-РГ); рекомендовані дози та тривалість лікування залежать від застосовуваного протоколу лікування; жінки з ановуляцією (включаючи СПКЯ): метою терапії є розвиток одного Граафова фолікула, з якого після введення людського хоріонічного гонадотропіну (лХГ) вивільняється овоцит; терапію починати протягом перших 7 днів менструального циклу; рекомендована щоденна початкова доза становить від 75 до 150 МО; подальший режим лікування підбирати індивідуально відповідно до реакції яєчників та на підставі результатів клінічного контролю (який включає ультразвукові дослідження, можливо, у поєднанні з визначенням рівнів естрадіолу); дозу препарату не змінювати частіше ніж через 7-денні інтервали; рекомендоване покрокове збільшення дози становить 37,5 МО, при цьому воно не повинно перевищувати 75 МО; МДД не повинна перевищувати 225 МО; у випадку неналежної реакції пацієнтки після 4 тижнів лікування терапевтичний цикл припинити і розпочати новий цикл з вищої дози, порівняно з тією, яка застосовувалась у попередньому циклі; при досягненні оптимальної реакції — через 1 день після останньої ін’єкції зробити разову ін’єкцію лХГ у дозі від 5000 до 10000 МО; пацієнтці рекомендується мати статевий контакт у день введення лХГ і наступного дня; альтернативно може бути проведене внутрішньоматкове запліднення (IUI); якщо спостерігається надмірна реакція на застосування, курс лікування припинити та відмінити введення лХГ; пацієнтка повинна використовувати бар’єрний метод контрацепції або відмовитися від статевих контактів до початку наступної менструальної кровотечі; жінки, у яких проводять контрольовану оваріальну гіперстимуляцію з метою індукції розвитку множинних фолікулів у рамках проведення допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ): згідно з результатами клінічних випробувань застосування, що передбачає десенсибілізацію із застосуванням агоніста ГнРГ, терапію починати приблизно через 2 тижні після початку лікування агоністом; протягом щонайменше 5 перших днів лікування рекомендується у добовій дозі від 150 до 225 МО; відповідно до результатів клінічного контролю (що включає ультразвукові дослідження, можливо, у поєднанні з визначенням рівнів естрадіолу), в подальшому дозу підбирати індивідуально відповідно до реакції пацієнтки, при цьому крок збільшення дози не повинен перевищувати 150 МО; МДД не повинна перевищувати 450 МО; у більшості випадків не рекомендується продовжувати лікування більше 20 днів; при використанні протоколів, які не передбачають десенсибілізації із застосуванням агоністів ГнРГ, терапію починати на 2-й або 3-й день менструального циклу; рекомендується використати такі ж дозування і схему введення, що й для протоколів, які передбачають десенсибілізацію із застосуванням агоністів ГнРГ; при утворенні достатньої кількості фолікулів відповідного розміру для індукції кінцевого дозрівання фолікулів зробити разову ін’єкцію лХГ у дозі до 10000 МО; пацієнтка повинна перебувати під ретельним медичним спостереженням протягом не менше 2 тижнів після введення лХГ; якщо спостерігається надмірна реакція на застосування, курс лікування припинити та відмінити введення лХГ; пацієнтка повинна використовувати бар’єрний метод контрацепції або відмовитися від статевих контактів до початку наступної менструальної кровотечі; чоловіки: після нормалізації рівня тестостерону за рахунок введення протягом 4-6 місяців відповідної дози лХГ (наприклад від 1500 до 5000 МО 3 р/тиждень), слід вводити 3 р/тиждень у дозі від 75 до 150 МО у поєднанні з уведенням лХГ в рекомендованій дозі 1500 МО 3 р/тиждень; комбіноване лікування повинно тривати не менше 3-4 місяців до настання поліпшення сперматогенезу; якщо у пацієнта протягом цього періоду не спостерігається реакції на лікування, потрібне подальше проведення комбінованої терапії до досягнення сперматогенезу; сучасні клінічні дані показують, що для досягнення сперматогенезу необхідний 18-місячний курс лікування.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

жінкам з гіперчутливістю до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату; з пухлинами гіпофіза або гіпоталамуса; з карциномою яєчників, матки або молочних залоз; з гінекологічними кровотечами невстановленої етіології; з кістами яєчників або зі збільшеними яєчниками, що не пов’язано із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ); у період вагітності або годування груддю; при первинній недостатності яєчників; при деформації статевих органів, несумісних з вагітністю; при фіброїдних пухлинах матки, несумісних з вагітністю; у чоловіків: карцинома простати; пухлини яєчок; при первинній недостатності яєчок.

ПОБІЧНА ДІЯ

синдром гіперстимуляції яєчників (СГСЯ), головний біль, абдомінальний біль, здуття живота, реакції та біль у місці ін’єкції; легеневі та судинні ускладнення, гемоперітонеуму, збільшення яєчників, абдомінальної коліки, висипання, набряку та подразнень у місці ін’єкцій, тахікардії, ектопічної вагітності та вроджених аномалій розвитку, вагінальної кровотечі, інфекції; порушення зору; нудота, блювання, шлунково-кишковий дискомфорт, діарея; грипоподібні симптоми, пропасниця, втома, відчуття дискомфорту; реакції гіперчутливості; збільшення маси тіла; скелетно-м’язовий біль; запаморочення; тазовий біль, кіста яєчника, скарги щодо грудей, перекрут яєчника; акне; свербіж, кропив’янка, анафілаксія; припливи, тромбоемболія; асцит, гідроторакс, олігурія, артеріальна гіпотензія; чоловіки: гінекомастії, акне і збільшення маси тіла; у чоловіків можуть також виникати реакції в місці ін’єкції та гіперчутливість.