CAS №: 15825-70-4 C6H8N6O18

USPDDN: гексанітрат D-манитолу.

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

чинить виражену діуретичну дію за рахунок підвищення осмотичного тиску плазми і фільтрації без наступної канальцевої реабсорбції, призводить до утримання води в канальцях і збільшення об’єму сечі, підвищуючи осмолярність плазми, спричиняє переміщення рідини з тканин у судинне русло; сприяє швидкому виведенню рідини із судинного русла, підвищує нирковий кровотік, завдяки чому зменшується гіпоксія ниркової тканини; знижує реабсорбцію води, збільшує об’єм циркулюючої крові, чинить сечогінну дію, знижує ВЧТ; спричиняє підвищення об’єм циркулюючої крові (через зростання осмотичного тиску в судинному руслі).

ПОКАЗАННЯ

набряк мозку, церебральна гіпертензія, інтенсивна терапія судомного статусу, асцит; г. печінкова або ниркова недостатність зі збереженою фільтраційною здатністю нирок та інші стани, які потребують посилення діурезу (епілептичний статус, г. напад глаукоми, операції із застосуванням екстракорпорального кровообігу, посттрансфузійні ускладнення після введення несумісної крові, отруєння барбітуратами та інші отруєння).

ЗАСТОСУВАННЯ

вводити в/в краплинно або повільно струминно; дорослим вводити 50-100 г манітолу зі швидкістю, що забезпечує рівень діурезу не менше 30-50 мл/год.; при набряку мозку, підвищеному ВЧТ або глаукомі — інфузія з розрахунку 0,25 — 1 г/кг протягом 30-60 хв, у пацієнтів з низькою масою тіла або знесилених хворих достатньою є доза 0,5 г/кг; при отруєннях — 50-180 г зі швидкістю інфузії, що забезпечує діурез на рівні 100 — 500 мл/год., МДД для дорослих — 140 — 180 г протягом 24 год; дітям як діуретичний засіб вводити в/в краплинно з розрахунку 0,25-1 г/кг або 30 г на 1 м2 поверхні тіла протягом 2-6 год, при набряку мозку, підвищеному ВЧТ або глаукомі — 0,5 — 1 г/кг або 15 — 30 г на 1 м2 поверхні тіла протягом 30-60 хв, у дітей з низькою масою тіла або знесилених пацієнтів достатньою є доза 0,5 г/кг; при отруєннях у дітей проводять в/в інфузію в дозі до 2 г/кг або 60 г на 1 м2 поверхні тіла; при нирковій недостатності з олігурією вводять 0,2 г/кг протягом 3 — 5 хв, далі спостерігати за діурезом упродовж 1-2 год; якщо він становить понад 30 мл/год або підвищиться на 50%, продовжують введення манітолу в/в повільно так, щоб діурез утримувався на рівні 40 мл/год.; пробна доза: пацієнтам з олігурією або при підозрі на наявність порушення вивідної функції нирок вводити контрольну дозу манітолу: для дорослих звичайна контрольна доза становить 0,2 г/кг; для дітей — 0,2 г/кг або 6 г/м2 поверхні тіла; контрольна доза вводиться протягом 3-5 хв, діурез повинен збільшитися до 30-50 мл/год протягом 2-3 год, якщо діурез не збільшився, може бути введена повторна контрольна доза.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

підвищена чутливість до манітолу; тяжка СН; тяжкі форми дегідратації; гіперосмолярний стан, ниркова недостатність з порушенням фільтраційної функції нирок; ГНН з тривалістю анурії понад 12 год; геморагічний інсульт; субарахноїдальний крововилив; гіпонатріємія; гіпохлоремія; гіпокаліємія; ураження головного мозку, що супроводжуються порушенням цілісності гематоенцефалічного бар’єра; коматозні стани.

ПОБІЧНА ДІЯ

зневоднення організму, порушення водно-сольового балансу, гіпонатріємія, гіпокаліємія; сухість шкіри, шкірні висипання, свербіж; тахікардія, біль за грудиною, зниження та підвищення АТ; судоми, галюцинації, головний біль; диспепсія, сухість у роті, спрага; м’язова слабкість, флебіт, набряк обличчя.