CAS №: 56420-45-2 C27H29NO11

MESH, RTECS: 5,12-нафтацендион, 10-((3-аміно-2,3,6-тридеокси-β-L-арабіно-гексопіранозил)окси)-7,8,9,10-тетрагідро-6,8,11-тригідрокси-8-(гідроксиацетил)-1-метокси-, (8S-цис)-.

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

виявляє активність щодо широкого спектра експериментальних пухлин, включаючи лейкемії, саркоми (SA 180, солідні та асцитичні форми), меланому, рак молочної залози, рак легенів Lewis, рак товстої кишки.

ПОКАЗАННЯ

лікування широкого спектра новоутворень, включаючи рак молочної залози, злоякісні лімфоми, саркоми м’яких тканин, рак шлунка, рак печінки, підшлункової залози, прямої кишки, рак шийно-лицьової ділянки, рак легенів, рак яєчників, лейкемію; в/міхурове введення показане при лікуванні поверхневого раку сечового міхура (перехідноклітинний рак, карцинома in situ) та для профілактики рецидиву після трансуретральної резекції.

ЗАСТОСУВАННЯ

при стандартному дозуванні при монотерапії рекомендована доза для дорослих — 60-90 мг/м2 площі поверхні тіла, яка вводиться в/в протягом 5-10 хв. з інтервалами у 21 день, відповідно до стану крові/кісткового мозку; при монотерапії у високих дозах у пацієнтів, які раніше не отримували лікування, при дрібноклітинному раку легенів вводити 120 мг/м² в 1 день кожні 3 тижні; при недрібноклітинному раку легенів (епідермоїдний, сквамозний та аденокарцинома) — 135 мг/м² в 1 день або 45 мг/м² в 1, 2, 3 дні кожні 3 тижні; при ад’ювантній терапії раку молочної залози на початкових стадіях рекомендовані дози від 100 мг/м² до 120 мг/м² кожні 3-4 тижні, в/в ін’єкція протягом 5-10 хв. або в/в інфузія протягом не більше 30 хв.; застосування нижчих доз (60-75 мг/м² або 105-120 мг/м² у схемах дозування для високих доз) рекомендовано пацієнтам зі зниженим резервом кісткового мозку внаслідок попереднього лікування із застосуванням хіміотерапії та/або променевої терапії, пацієнтам літнього віку, пухлинною інфільтрацією кісткового мозку; загальну дозу на цикл можна розділити для прийому протягом 2-3 послідовних днів. При лікуванні перехідноклітинної папілярної карциноми рекомендовано проведення щотижневих в/міхурових інстиляцій по 50 мг, які повторюються протягом 8 тижнів; при розвитку місцевої токсичності знизити дозу до 30 мг; при лікуванні карциноми in situ дозу можна підвищити до 80 мг; для профілактики рецидиву після трансуретральної резекції поверхневих пухлин рекомендовано проведення щотижневих інстиляцій по 50 мг, протягом 4 тижнів, після чого інстиляція тієї ж дози 1 раз/місяць триває до повного року.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якої допоміжної речовини, інших антрациклінів та антраценедіонів; період годування груддю; активна депресія ф-ції кісткового мозку внаслідок раніше проведених курсів лікування із застосуванням інших протипухлинних засобів або радіотерапії; в/в введення протипоказано пацієнтам з: кардіоміопатіями, нещодавно перенесеним ІМ, тяжкою аритмією, нестабільною стенокардією, персистуючою мієлосупресією; тяжким порушенням ф-ції печінки; наявною г. генералізованою інфекцією; попереднім лікуванням максимальними кумулятивними дозами епірубіцину та/або іншими антрациклінами та антрацендіонами; внутрішньоміхурове введення протипоказано пацієнтам з інфекціями сечовивідних шляхів, інвазивною пухлиною, що проростає у сечовий міхур, запаленням сечового міхура та пацієнтам з гематурією; особлива увага потрібна у разі труднощів у проведенні катетеризації (зокрема, уретральна непрохідність, викликана значним внутрішньоміхуровим новоутворенням).

ПОБІЧНА ДІЯ

інфекції, г.лімфолейкоз, г.мієлолейкоз, лейкопенія, нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія, гіперурикемія, сепсис, септичний шок, гранулоцитопенія, геморагія, анорексія, гіпоксія тканин у результаті мієлосупресії, кон’юнктивіт, кератит, СН (задишка, набряк, гепатомегалія, асцит, набряк легень, випіт у плевральну порожнину, ритм галопу), кардіотоксичність (анормальні показники ЕКГ, аритмія, кардіоміопатія), вентрикулярна тахікардія, брадикардія, атріо-вентрикулярна блокада, блокада ніжок пучка Гіса, тромбоемболія, емболія легеневої артерії, пневмонія, утруднення дихання, нудота, блювання, мукозит, стоматит, діарея, езофагіт, алопеція, всипання, свербіж, зміна шкіри, аменорея, азооспермія, слабкість, запаморочення, зневоднення, астенія, гарячка, озноб, тремтіння, кропив’янка, безсимптомне зменшення фракції викиду лівого шлуночка, зміни рівнів трансаміназ, анафілактичний шок, флебіт, тромбофлебіт, біль або відчуття жару, ерозії, утворення виразок, кровотеча, гіперпігментація слизової оболонки ротової порожнини, еритема, гіперпігментація шкіри і нігтів, фоточутливість, гіперчутливість до опромінювання (реакція шкіри після опромінення), забарвлення сечі у червоний колір, геморагічний цистит, відчуття печіння, полакіурія.