CAS №: 155213-67-5 C37H48N6O5S2

NLM: 5-триазолілметил ((αS)-α-((1S,3S-1-гідрокси-3-((2S)-2-(3-((2-изопропіл-4-тиазоліл)метил)-3-метилуреідо)-3-метилбутирамідо)-4-фенілбутил)фенетил)карбамат.

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

пептидоміметичний інгібітор ВІЛ-1 та ВІЛ-2 аспартилпротеаз для перорального застосування; гальмування ВІЛ-протеази робить цей фермент нездатним до обробки попередника gag pol поліпротеїну, що призводить до утворення морфологічно незрілих ВІЛ-часток, нездатних до ініціювання нових циклів інфекції; ритонавір має селективну спорідненість з ВІЛ-протеазою і низьку інгібіторну активність проти людських аспартил-протеаз; ритонавір має активність проти всіх штамів ВІЛ, випробуваних в різних трансформованих та первинних клітинних лініях людини; концентрація препарату, яка гальмує in vitro 50% і 90% реплікації вірусу, становить приблизно 0,02 мкмоль та 0,11 мкмоль відповідно; аналогічну дію було виявлено як із AЗT-(азидотимідин) чутливими, так і з АЗТ-резистентними штамами ВІЛ.

ПОКАЗАННЯ

ВІЛ-1 інфіковані дорослі і діти старше 2 років у комбінації з іншими антиретровірусними препаратами.

ЗАСТОСУВАННЯ

рекомендована p/os доза — 600 мг 2р/день (сумарна денна доза — 1200 мг) поступове збільшення дози ритонавіру на початку курсу може сприяти кращій його переносимості; початкова доза має становити не менше 300 мг 2 р/добу і збільшуватись по 100 мг 2 р/добу до 600 мг 2 р/добу протягом періоду не довше 14 днів; не слід продовжувати лікування у дозі 300 мг 2 р/добу більше, ніж 3 дні; дітям ритонавір слід застосовувати разом з іншими антивірусними препаратами, рекомендована доза — 350 мг/м² p/os 2р/день, але не більше 600 мг 2р/добу; прийом починати з 250 мг/м² і збільшувати по 50 мг/м² 2р/день з інтервалом 2-3 дні; якщо пацієнти не переносять максимальну щоденну дозу через негативні ефекти, необхідно використовувати для терапії максимальну дозу, що переноситься, в комбінації із іншими антиретровірусними препаратами; одночасне застосування з ритонавіром як фармакокінетичним підсилювачем рекомендоване для нижчезазначених інгібіторів протеази у вказаних дозах: ампренавір 600 мг 2р/день з ритонавіром 100 мг 2р/день, атазанавір 300 мг 1 р/день з ритонавіром 100 мг 1 р/день, фосампренавір 700 мг 2р/день з ритонавіром 100 мг 2р/день, лопінавір у складі комбінованого з ритонавіром ЛЗ (лопінавір/ритонавір) 400 мг/100 мг або 800 мг/200 мг, саквінавір 1000 мг 2р/день з ритонавіром 100 мг 2р/день, типранавір 500 мг 2р/день з ритонавіром 200 мг 2р/день, дарунавір 600 мг 2р/день з ритонавіром 100 мг 2р/день для пацієнтів, які отримували раніше антиретровірусну терапію (АРТ), дарунавір 800 мг 1 р/день з ритонавіром 100 мг 1 р/день для пацієнтів, які раніше не отримували АРТ.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

гіперчутливість до компонентів препарату; дитячий вік до 2 р.; некомпенсовані захворювання печінки; протипоказане одночасне застосування з: альфузозином, петидином, піроксикамом, пропоксифеном, аміодароном, бепридилом, енкаїнідом, флеканідом, пропафеноном, квінідином, фусидовою кислотою, вориконазолом, астемізолом, терфенадином, рифабутином, клозапіном, блонансерином, пімозидом, дигідроерготаміном, ергоновіном, ерготаміном, метилергоновіном, цизапридом, ловастатином, симвастатином, сальметеролом, силденафілом, клоразепатом, діазепамом, етазоламом, флуразепамом, мідазоламом перорально й триазоламом, звіробоєм дірчастим.

ПОБІЧНА ДІЯ

дуже часті явища: розлади з боку ШКТ (у тому числі діарея, нудота, блювання, болі у верхній та нижній частині живота), неврологічні порушення (включаючи парестезію та парестезію слизової оболонки ротової порожнини), втома/астенія, запаморочення, дисгевзія, парестезії (включаючи парестезію слизової оболонки ротової порожнини), периферична нейропатія, головний біль, відчуття припливів, відчуття жару, кашель, біль у ротоглотці, фарингіт, біль у животі (у верхній та нижній частині), діарея, включаючи тяжку, з електролітним дисбалансом, диспепсія, нудота, блювання, свербіж, висипання (в тому числі еритематозне і макулопапульозне), артралгія та біль у спині, стомлюваність, включаючи астенію, припливи, відчуття жару; часті явища: набряк і периферичні набряки, подагра, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, набута ліподистрофія; дегідратація, зниження рівня лейкоцитів, Hb, нейтрофілів, підвищення рівня еозинофілів, тромбоцитопенія, підвищена чутливість, у тому числі кропив’янка і набряк обличчя, синкопе, безсоння, сплутаність свідомості, неуважність, занепокоєння, судоми, затуманений зір, АГ, артеріальна гіпотензія, у тому числі ортостатична гіпотензія, відчуття холоду на периферії, метеоризм, шлунково-кишкова кровотеча, ГЕРХ; анорексія, виразки в ротовій порожнині, панкреатит, підвищення білірубіну в крові (в тому числі жовтяниця), гепатит (у тому числі підвищення АСТ, АЛТ, ГГТ), акне, міопатія/підвищення креатинфосфокінази, міалгія, міозит, рабдоміоліз, збільшення частоти сечовипускання, НН (наприклад олігурія, підвищення рівня креатиніну крові), менорагія, гарячка, втрата маси тіла, підвищення рівня амілази крові, зниження рівня вільного та загального тироксину, анемія; нечасті явища: ЦД, підвищення рівня нейтрофілів, ІМ, ГНН, підвищення рівня глюкози, магнію, лужної фосфатази; поодинокі явища: гіперглікемія, анафілаксія, с-м Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (ТЕН).