Кальциєва сіль деполімеризованого гепарину з Mm= 4000–5000 Да.

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

являє собою глікозаміноглікан із середньою молекулярною масою 4300 дальтон; виявляє високий рівень зв’язування з білком плазми антитромбіном ІІІ, що зумовлює прискорену інгібіцію Ха-фактора, і є головним внеском у його високу антитромботичну активність, стимулює інгібітор шляху тканинного фактора, активує фібриноліз шляхом прямого вивільнення тканинного активатора плазміногена з клітин ендотелію, модифікує гемореологічні параметри; має високий рівень співвідношення між анти-Ха- і анти-ІІа- активністю; чинить негайну і пролонговану антитромботичну дію; порівняно з нефракціонованим гепарином меншою мірою впливає на функцію і агрегацію тромбоцитів і дуже мало впливає на первинний гемостаз.

ПОКАЗАННЯ

профілактика тромбоемболічних ускладнень при загальних або ортопедичних хірургічних втручаннях у пацієнтів із високим ризиком виникнення тромбоемболічних ускладнень; лікування тромбозу глибоких вен; лікування тромбоемболічних ускладнень; профілактика згортання крові при гемодіалізі; лікування нестабільної стенокардії та ІМ без патологічного зубця Q на ЕКГ у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою.

ЗАСТОСУВАННЯ

п/ш; профілактика тромбоемболічних ускладнень: загальні хірургічні втручання — 0,3 мл (2850 МО анти-Ха-факторної активності) п/ш за 2 год до хірургічного втручання, подальші дози вводити 1 р/добу протягом наступних днів; ортопедичні хірургічні втручання — п/ш у дозах, що залежать від маси тіла пацієнта з розрахунку 38 МО анти-Ха-факторної активності/кг та 57 МО анти-Ха-факторної активності/кг з 4-го післяопераційного дня; початкову дозу вводити за 12 год до операції, другу дозу — ч/з 12 год після операції, наступні дози вводять 1 р/добу протягом усього періоду ризику та до переведення хворого на амбулаторне лікування; максимальна тривалість лікування при загальних хірургічних втручаннях 10 діб; лікування тромбозу глибоких вен: п/ш 2 р/добу (кожні 12 год), доза розраховується згідно з масою тіла хворого з розрахунку 0,01 мл (85 МО анти-Ха-факторної активності)/кг; дозування для пацієнтів, маса тіла яких більше 100 кг або менше 40 кг, не досліджувалося; профілактика згортання крові при ГД: у вигляді одноразового болюсного інтраваскулярного введення в артеріальний шунт екстракорпорального контуру на початку кожного сеансу ГД, початкова доза 65 МО анти-Ха-факторної активності/кг; для пацієнтів без підвищеного ризику виникнення кровотеч початкова доза розраховується згідно з масою тіла і є достатньою для сеансу ГД тривалістю до 4 год; лікування нестабільної стенокардії та ІМ без патологічного зубця Q на ЕКГ: п/ш 2 р/добу (кожні 12 год.) у комбінації з кислотою ацетилсаліциловою (рекомендоване дозування: 75-325 мг p/os після мінімальної початкової навантажувальної дози 160 мг); зазвичай тривалість лікування — 6 діб до клінічної стабілізації; початкову дозу вводити у вигляді в/в болюсної ін’єкції, наступні дози вводити п/ш (з розрахунку 86 МО анти-Ха-факторної активності/кг).

ПРОТИПОКАЗАННЯ

гіперчутливість до препарату, гепарину, або інших низькомолекулярних гепаринів; тромбоцитопенія, пов’язана із застосуванням надропарину в анамнезі; ознаки кровотечі або підвищений ризик кровотеч, пов’язаних із порушенням гемостазу, за винятком ДВС-синдрому, не спричиненого гепарином; органічні ураження зі схильністю до кровоточивості (наприклад, г. виразкова хвороба шлунка або ДПК); геморагічні цереброваскулярні травми; г. інфекційний ендокардит; діабетична або геморагічна ретинопатія; тяжка НН (КлКр <30 мл/хв) у хворих при лікуванні тромбоемболічних ускладнень; тяжка НН (КлКр <30 мл/хв) у хворих при лікуванні нестабільної стенокардії та ІМ без патологічного зубця Q на ЕКГ; вагітність, годування груддю; дитячій вік (до 18 років).

ПОБІЧНА ДІЯ

кровотечі різних локалізацій, що виникають частіше у пацієнтів із факторами ризику; тромбоцитопенія (включаючи гепариніндуковану тромбоцитопенію), тромбоцитоз; еозинофілія, оборотна при припиненні лікування; р-ції гіперчутливості (включаючи ангіоневротичний набряк і шкірні р-ції), анафілактоїдна р-ція; оборотна гіперкаліємія, пов’язана з гепариніндукованим пригніченням альдостерону; підвищення рівня трансаміназ; висипання, кропив’янка, еритема, свербіж; некроз шкіри; невеликі гематоми, кальциноз у місці введення; пріапізм.