Будь-яка війна - це, безумовно, трагедія. Не буває війн без смерті, крові та руйнувань. Але так само не буває і худа без добра, як каже старе прислів'я. Військові зазвичай знаходяться на вістрі технічного прогресу, і багато їх розробок згодом проникають і в мирне життя. Різні речі, які щодня полегшують наше існування, були винайдені саме для війни. Але стали нам настільки звичні, що зараз ми вже над цим і не замислюємось.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПательня
Не лякайтеся, пательні самі по собі завжди були мирної кухонним приладдям. А ось тефлон, він же політетрафторетилен, яким їх зараз покривають, щоб їжа не пригорала, широко почали застосовувати саме військові.
Тефлон винайшов американець Рой Планкетт 6 квітня 1938 року. Винахід здавався неймовірно корисним. Матеріал був термостійкий, майже не піддавався впливам хімічних речовин і мав вкрай малий коефіцієнт тертя. Але чомусь виробники посуду не звернули уваги на нього. А ось військові їм дуже зацікавилися. Тефлоном покривали антени радарів, використовували при виробництві різноманітної високочастотної техніки. І тільки до кінця 50-х він нарешті з'явився на пательнях
Мікрохвильова піч
Ще одна річ, яка є майже на кожній кухні, має військове походження. Принцип дії мікрохвильової печі був винайдений в роки Другої світової війни. Американський інженер Персі Спенсер працював над проектом для Міністерства оборони. Він повинен був створити випромінювач надвисокочастотних хвиль для радарів ППО. Коли Спенсер стояв біля моделі такого випромінювача, в його кишені раптово розтанула шоколадка. Інженер не розгубився, і приніс кілька кукурудзяних зерен, які тут же стали поп-корном.
Відразу після війни Персі Спенсер запатентував свій винахід і налагодив випуск. Щоправда, перша мікрохвильова піч була два метри у висоту і важила більше трьохсот кілограм, так що покупців було небагато. Але вже через двадцять років моделі НВЧ-печей зменшилися до звичних нам розмірів. До речі, військові використовують принцип дії мікрохвильовки досі. Наприклад, щоб збивати зі шляху самонавідні ракети.
Окуляри-авіатори
Класична форма сонцезахисних окулярів. Такі окуляри колись випускалися виключно для пілотів військової авіації. Коли компанія Bausch & Lomb випустила першу партію в 1936 році, то форма окулярів була спеціально зроблена такою, щоб блокувати до 80% світла. Таким чином льотчикам-винищувачам було зручніше прицілюватися в сонячну погоду. До того пілоти пользовали громіздкими і незручними окулярами, які швидше нагадували маску.
Зате «авіатори» виявилися ще й дуже стильними. А остаточно в світ моди їх ввів генерал Дуглас Макартур, який був саме в таких окулярах під час висадки на Філіппіни у 1944 році. Фотограф тоді зробив кілька вдалих кадрів з генералом, які з'явилися в газетах і журналах усього світу.
Автомобілі
Звичайно, мова не про авто, як такі. Військові якраз досить пізно оцінили перевагу залізних коней над кіньми звичайними. Але сучасні автомобілі наповнені військовими технологіями, як казарма - призовниками. Наприклад, синтетичне моторне масло, яке використовують всі водії, було розроблене паралельно в США і Третьому Рейху для потреб авіації.
Ламіноване скло вперше з'явилося під час Першої світової, ось тільки використовувалися не в машинах, а в конструкції протигазів. Вуглецеве волокно, яке зараз використовується в усіх автомобілях через свою легкість і міцність було розроблено на замовлення Міністерства оборони Великобританії ще в 1960-х. Будь-які радари і GPS, само собою, теж винаходили у військових цілях.
Інтернет і віртуальна реальність
Його Величність Інтернет, без якого уявити наше життя вже неможливо, теж розроблявся для військових потреб. В його основі лежить ідея вченого Джозефа Ліклайдера, яку він назвав Intergalactic Computing Network. Ця ідея стала основою проекту ARPANET, який дозволяв комп'ютерам обмінюватися даними.
У 1969 році ідею Ліклайдера дуже оцінив Пентагон, який і налагодив першу мережу. Тільки через два десятиліття інтернет поступово став надбанням громадськості.
Аналогічна історія сталася і з віртуальною реальністю. Перший проект в цій сфері був розроблений американським військовим агентством Defense Advanced Research Projects Agency. За допомогою окулярів віртуальної реальності проводилися тренінги солдатів, льотчиків та інших військових фахівців.
