Рік, як утилізували маніяка Моторолу: що відомо про вбивцю-автомийника

Рік тому на окупованому Донбасі ліквідували одного із найбільш жорстоких терористів "ДНР" – Арсена Павлова, більш відомого як Моторола. Рештки тіла винесли з ліфту, вибух якого спровокував появу різних версій як з української, так і з ворожої сторони.

Останні вже традиційно звинувачували у всьому "диверсантів ЗСУ", а ватажок бойовиків Олександр Захарченко взагалі дуже гучно обіцяв помститися. Хоча сам навіть із похорону втік – одразу по закінченню пафосної промови, яку підхопили сепаратистські ресурси.

Ким же насправді була ця людина, про яку ходило так багато легенд і одна страшніша від іншої? Із власних джерел порталу "Знай.ua" стало відомо, що уродженець Ростова-на-Дону (Росія) керував злочинною організацією "Спарта". До цього тривалий час працював автомийником, але у 2012 році загримів за ґрати: намагався завести автомобіль у нетверезому стані, причому – чужий.

"Князьок" бойовиків: звірства на Донеччині після появи Мотороли

Існує версія, що Павлова відправляли воювати в Чечні, а інформація про його родину (дружину та неповнолітнього сина) з'явилася тільки на початку 2014 року. Тоді ж він одружився із Оленою Коленкіною, з якою познайомився вже у Слов'янську.

Жінка ніколи не соромилася хизуватися "подвигами" чоловіка - а це виключно вбивства за наймом та керування такими ж, як сам.

Рік потому він повернувся до Росії, але згодом, отримавши додаткове фінансування від так званих кураторів, приїхав на Донеччину. Мешканці регіону почали скаржитися на зникнення близьких, за дивним збігом обставин, саме у цей період.

А потім страшна правда підтвердилася: СБУ дізналася про сотні полонених, яких тримали у приміщеннях комендатури. Там же влаштовували допити, іноді перевозили незаконно затриманих до міської лікарні №2 в Макіївці. Вибір був невипадковим – там розміщувалося ще одне терористичне угрупування "Восток".

Це "Спарта": в'язні, найманці, вбивці на підмогу Кремлю

У Краматорську починають заселятися бойовики "ДНР": у закладах громадського харчування, будинках мирного населення, школах, без жодного дозволу вдираються до приміщень і осідають там надовго. Терористи на чолі з Моторолою активно шукають "інформаторів" і знаходять їх, пообіцявши оплачувати телефон та давати якусь компенсацію.

Одним із них виявився кулеметник вогневої точки Олег, колишній співробітник Краматорської міліції, заступник командира роти в Шахтарську. Воювали в підрозділі противника і люди з Маріуполя: Владислав Просулов, Дмитро Кадурін (прізвисько Білий), а інші брали участь у проведенні так званого референдуму: Безима Любов Олексіївна (представниця КПУ, селище Виноградне), Бережецька Ніна Григорівна. Головне їх завдання – агітація за гроші.

Набирали до лав "ДНР" і судимих: наприклад, Черепинський Олег Васильович намагався штурмувати виконком Маріуполя, а потім неодноразово був затриманий, тікав, а далі - увійшов до "Спарти".

Саме тієї "Спарти", за якою поставили наглядати Павлова. Пізніше ватажок вирішив "піти в опозицію" до Захарченка: піарився на власному весіллі, якихось інших масових заходах на зразок виступу "Народного ополчення Донбасу", яким керував Павло Губарєв.

Також, до слова, ексцентрична особа: назбирав до 150 людей в один загін і оголосив Моторолу своїм соратником, а той у свою чергу – Ігоря Гіркіна (Стрєлкова, так званого міністра оборони "ДНР").

Хто ж тоді складав кістяк злочинної організації самого Мотороли? Як виявилося, той вербував мешканців Добропілля та Білецького: наприклад, Валерія Ляхова (колишній співробітник сектора БНОН Красноармійського РВ ГУМВСУ в Донецькій області).

Накинув оком на нього не просто так: Ляхов володів мінімальними навичками розвідки, працював на керівних посадах у МВС, але скомпрометував себе настільки, що швидко звідти вилетів: хотів створити канали ввезення наркотиків в Україну. Бойовики його прийняли, дали настанову шукати "нове гарматне м'ясо", чим переважно й займався, починаючи з 2015 року.

Найманців у "Спарті" все більшало: кількість коливалася від 300 до 350 людей, селилися вони в чотириповерховому кінотеатрі "Звьоздочка", на першому поверсі облаштували штаб, санітарну частину, склад для зброї та спортивний зал. І для годиться посадили туди чергового.

Будівлю обгородили парканом по периметру, патрулювали її по троє вдень і вночі. Всередині зберігалося до дев'яти "Уралів" та БТР – віджали у пересічних громадян. Потрапити на КПП було практично неможливо: мінімум два терористи чатували з кожного боку.

Павлов злетів з котушок: останні дні бойовика

Коли почали втрачати роботу шахтарі, Моторола переключився на них: обіцяв золоті гори, росіяни кивали головами – мовляв, по 5 тисяч гривень на місяць матимете стабільно. Та й ще у доларах привозитимуть. Рядовим платили по 400 доларів, "командирам" – по 800, але чомусь тільки перший період – потім виникали затримки, російські куратори грошей не давали.

Дивіться: у МВС прокоментували ліквідацію Мотороли

По декілька місяців у казармених умовах бойовики шукали їжу самі, чергували й далі, невідомо від кого обороняючись. "Спарта" поступово згасала на очах, перетворюючись на звірів: Павлов зовсім не на це розраховував. Ті втікали ввечері з частини, нікого не попередивши. До ранку поверталися: звісно не всі, і не дуже тверезі. Раз-два на місяць їм почали влаштовувати "учебки".

Роздавали стрілецьку зброю, пістолети (тільки "офіцерам"), декілька сотень автоматів АК, підствольні гранатомети ГП (по 4 на взвод), кулемети ПКМ, автоматичні гранатомети АГС та ручні "РПГ-7" та "РПГ-8".

Дружина Мотороли якраз на той час була вагітною, мешкали в орендованій квартирі елітної багатоповерхівки біля автовокзалу "Південний" на вулиці Університетській – недалеко від Захарченка. Павлова стала "спідницею, за яку тримаються".

В оточенні терориста подейкували, що без її рішення не ступить і кроку. Вона слідкувала за підрозділом, каталася по місту на чорній "Тойоті Ленд Крузер" із особистою охороною. Любила застати найманців зненацька, самі вони її боялися – такий собі Гітлер у спідниці.

Моторола ставав усе більш неадекватним і втрачав зв'язок із реальністю: його настрій змінювався так швидко, що ніхто не встигав реагувати. То за принципом "Чапай і шашка" він оголошує війну в цю ж секунду, то хоче побути із родиною і ні з ким взагалі не спілкується.

"Він не той, що півроку тому, бойовий запал знизився, стало гірше, очі не горять", - бідкалися у "Спарті", але перечити не наважувалися. Авторитет – справа часу. Павлов повільно втрачав його, всі, кого він заманював у "ДНР", зрозуміли: ця особа нічого насправді не варта.

Звідси й конфлікти з іншими злочинними організаціями: "Оплот", "Восток", "Всевелике військо донське" і так далі. Результат очевидний: хто б там Моторолу не дістав, але невигідний він був багатьом: із звичайного мийника намагався вдавати господаря життя.

Але ліквідація терориста досі остаточно не розгадана. Хіба що його поплічники час від часу нагадують про себе безглуздими заявами на прокремлівському телебаченні.

Дивіться: ліквідація Мотороли, версії вбивства

СохранитьСохранить