Провідні інвестиційні аналітики відзначають синхронність динаміки цінних паперів всіх українських емітентів в останні роки і вважають зростання ціни єврооблігацій ДТЕК природним наслідком проведення компанією реструктуризації. Про це пише польський часопис New Eastern Europe.

"Було кілька факторів росту бондів ДТЕК. Один з них - це, звичайно, завершення переговорів про реструктуризацію. Завжди після цього є зростання", - відзначає Нік Піацца, засновник і гендиректор інвесткомпанії SP Advisors.

Серед інших чинників, що визначали перспективу зростання паперів ДТЕК, аналітики називають поетапне зростання тарифів на електроенергію, який почався з 1 квітня 2015 року та був зафіксований в коаліційній угоді і меморандумі з МВФ, а також розвиток ДТЕК газовидобутку і "зеленого" сектора.

"Точно можу сказати, що зростання не був пов'язаний з Роттердам +. Тут було кілька чинників. Реструктуризація євробондів, підвищення цін на електроенергію, зміни в режимі експорту електроенергії. Ще один фактор зростання ДТЕК- збільшення експорту електроенергіі в ЄС, а також Молдову, де вони виграли тендер і витіснили росіян. Стало зрозуміло, що ДТЕК оговтався після втрати активів на Донбасі і почав заробляти ", - зазначає Тантелі Ратовохері, аналітик Empire State Capital Partners.

Якщо подивитися на коливання котирувань бондів ДТЕК протягом всієї бюрократичної процедури прийняття постанови НКРЕКУ №289 (Роттердам +) - від публікації першого проекту 18 листопада 2015 до затвердження фінальної редакції 3 березня 2016, то можна побачити, що ціна знижувалася. І навпаки - якщо поглянути на котирування єврооблігацій всіх найбільших українських емітентів в кінці першого кварталу 2016 року, то стає очевидним загальний тренд зростання.

"Дійсно, тренд ринку був. І було зростання облігацій не тільки ДТЕК, але і Ощадбанку, Укрексімбанку. Насправді, погляди інвесторів на Україну в 2014 році, і погляди на Україну зараз - вони різні, і котирування виросли практично по всіх єврооблігаціях" , - переконаний Дмитро Чуріна, глава аналітичного департаменту інвесткомпанії Eavex Capital.

В Dragon Capital також не поділяють думки про те, що прийняття Роттердам + стало фактором для початку зростання паперів ДТЕК.

"Якщо подивитися на динаміку євробондів великих промислових холдингів в Україні, Метінвест, Ферекспо, ДТЕК, та й аграрного сектора теж, то можна побачити, що всі вони почали рости приблизно в один і той же час. Кінець першого кварталу 2016 року було поворотною точкою для всієї Україна. Тому прив'язуватися до Роттердаму або ще до чогось - це притягнуто за вуха ", - повідомив Денис Саква, старший аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital.

Аналогічна позиція і у компанії ICU. "У 2014-2016 роках справи були погані у всіх учасників, а не у одного ДТЕК. Причинами цього були зміна влади в Україні, обвал гривні і початок військових дій на Сході країни ... Ми почали інвестувати в бонди ДПЕК ще в 2011 - 2013 роках за цінами на рівні номіналу. А в 2015 і 2016 році докуповували їх по двох очевидних для інвестора причин - дешевизні паперів і початку переговорів компанії з її кредиторами про реструктуризацію боргів ", - зазначив керуючий партнер ICU Макар Пасенюк.

Нагадаємо, в 2016 році за ініціативою міжнародних організацій і донорів Україна почала процес лібералізації системи ціноутворення на енергоресурси, в результаті чого були затверджені формули розрахунку ціни на газ для промисловості і населення (Дюссельдорф +) і розрахунку ціни вугілля (Роттердам +).

У ЗМІ не раз було опубліковано заяви про нібито існуючу змову при покупці цінних паперів ДТЕК. За словами критиків, незадовго до прийняття формули Роттердам + група ICU Макара Пасенюка скупила облігації ДТЕК, які нібито виросли після затвердження нової методики розрахунку ОРЦ.