Собор 12 апостолів: історія і традиції свята християн

13 липня православні віруючі святкують Собор дванадцяти апостолів.

Наступного дня після свята апостолів Петра і Павла церква відзначає Собор святих славних і всехвальних 12-ти Апостолів Христових - Петра, Андрія Первозванного, Якова Заведеєва, Іоанна Богослова, Филиппа, Варфоломія, Фому, Матфея, Якова Алфеєва, Юду, брата Господнього, Симона Зилота, Матфія.

Наша Церква називається апостольською, тому що саме апостоли передали нам знання, які приніс Христос.

Завдяки їх проповідницьким працям і подвигам люди, що жили далеко від тих місць, де вчив Син Божий, змогли дізнатися, що здійснилася велика подія - спокутування первородного гріха, від якого походять всі людські страждання.

А завдяки тому що деякі з апостолів взяли на себе обов'язок залишити письмові свідчення про Христа, дізнатися про події, які відбулися в Єрусалимі, можемо і ми через майже 2000 років з часів Христової проповіді.

Можна тільки припускати, скільки поневірянь і злигоднів зазнали апостоли: їх гнали, не розуміли, не хотіли слухати, називали божевільними, гнали, мучили.

З 12 тільки Іоанн Богослов, автор 4-го «Євангелія» і «Апокаліпсису», помер своєю смертю.

Апостол Фома був пронизаний в Індії 5 списами, Матфій - побитий камінням, як первомученик Стефан, у Якова Зеведеєвого відрубали голову. Решту розіп'яли на хресті, багатьох вниз головою. Євангеліст Матфей, ​​який проповідував у Африці, був розіп'ятий на землі і з'їдений людожерами.

Собор дванадцяти апостолів - це давнє свято. Церква, вшановуючи кожного з 12-ти апостолів у різні пори року, з давніх часів встановила загальне святкування їм на наступний день після пам'яті славних і первоверховних апостолів Петра і Павла.

Перші згадки про це свято зустрічаються з IV століття.

На честь свята побудовано ряд православних храмів. Найпершим з них став храм, зведений за вказівкою імператора Костянтина Великого (274-337) в Константинополі - Церква Апостолів, що стала імператорською усипальницею. В цей же період, за переказами, його мати рівноапостольна Олена, також побудувала церкву дванадцяти апостолів біля Тивериадського озера.

Церква Апостолів була знищена в 1461 році. На місці знищеного храму за велінням султана Мехмеда II в 1463-1471 роках звели мечеть Фатіх (Стамбул,Туреччина).

Вознесеніе.На задньому плані, ймовірно, церква Святих Апостолів в Константинополі. (Мініатюра з гомилий Якова Коккіновафского. 1125-1150 роки):

У народі ж, 13 липня вшановують Полупетра, або Петрового батька. В одних регіонах вважається, що назване воно так на честь батька святого апостола Петра, а в інших – самого Петра, просто свято є наполовину меншим, ніж 12 липня.

Полупетра - не таке широке і галасливе свято, як Петра і Павла, але все ж відзначалось з піснями і хороводами. І незважаючи на те що йшли сінокісна, селяни виходили на покіс, одягнувши все найкраще.

На Полупетра колись вшановували пастухів, а також тварин. Варили борщ у трьох горщиках з трьох півнів на згадку про те, що Петро тричі зраджував Христа.

У цей день пастухи могли не випасувати тварин, а тому залишилося прислів’я: "На Полупетра щаслива дітвора". З Полупетром також пов’язано і багато молитов та прислів'їв присвячених тваринам. Зокрема: "Щаслива та хата, де худоби багато".

Що ж до погоди, то на Полупетра вже визначали врожай: "Якщо цього дня пройде один дощ – врожай непоганий, якщо два – добрий, а три – багатий".

За спостереженнями, якщо комарі і мошки сильно кусаються - до дощу; до нього ж і якщо бджоли літають поблизу вуликів. А ось якщо лящ після дощу висовується з води, бджоли залітають далеко в поле, це до гарної погоди і теплого вечора.

За народними прикметами, в цей день також потрібно прислухатися до зозулі: якщо вона продовжує довго кувати - то й буде літо гарне і довге.