14 жовтня – на «верхівці» осені – весь православний світ відзначає велике християнське свято – Покрову Пресвятої Богородиці і Пріснодіви Марії. День цей немов увінчує вересневу низку знаменних для православ’я днів – Різдва Пресвятої Богородиці, Воздвиження Хреста Господнього та Усікновення Глави Івана Предтечі. Але не вони, а саме Покров день особливо шанований в Україні, оскільки у запорізьких козаків, славних воїнів землі нашої, суворо дотримувався культ Богородиці як своєї заступниці: і волелюбні запорожці, і чимало реєстрових козаків свято вірили, що її Покров оберігає їх від смертей, бід і ворогів. Навіть слово «покровительство» походить від слова «Покров».

Не випадково в цей день українці з 1999 року відзначають ще й День українського козацтва, а з 2014-го – і День захисника України. Більш того: навіть Українська повстанська армія (УПА), як прийнято вважати, теж народилася 14 жовтня 1942 року!

Чотири свята в один день – чи є ще подібне в календарі? Навіть «нові язичники» – «рідновіри » – визнають, як вважають деякі, стародавню суть цієї дати, пов'язаної із закінченням циклу робіт на землі і підготовкою до зими. «На Покрову до обіду – осінь, а після обіду – зима». Навіть опалювальний сезон в нашій країні традиційно починали 15 жовтня. Випадковість? Данина традиції –пращури вперше розтоплювати піч саме на Покров!

Традиційно це свято відкривав пору весіль в українських містах і селах, яка закінчувалася за два тижні до Різдвяного посту. Урожай - в засіках, вино – в діжках, сіно – в клунях, короваї, яблука, окости і мед – на столі. Гуляй – не хочу!

Популярні новини зараз

Боксерський ринг для Кличка та оплата криптовалютою - лише початок: як зміниться Бессарабський ринок

Вдівець Фріске Шепелєв готується до весілля: красуня-наречена і деталі

Заворотнюк втратила останній шанс на порятунок, "Моїй прекрасній няні" радять готуватися до найгіршого

Погані прикмети для дому: чого категорично не можна робити, аби не накликати лиха

Показати ще

Покров: історія свята починається в Візантії 

Історія свята пов’язана з легендами і переказами про чудеса, скоєні завдяки заступництву Божої Матері, що простягнула над віруючими своє чудесне укривало (омофор або покров). Наразі поширені дві основні версії походження великої православної дати.

Перша з них привертає нашу увагу до тексту «Повісті минулих («временних») літ». З нього випливає, що язичники Аскольд і Дір – бояри (дружинники) новгородського князя Рюрика – були відпущені останнім в похід на Царгород (давньослов’янська назва столиці Візантії Константинополя). По дорозі вони влаштувалися в Києві, зміцніли владу над полянами, які свого князя були позбавлені і платили данину хозарам. А в 866 році (або в 6374 році від Створення світу), але, можливо, і 7-8-ма роками пізніше, рушили «війною на греків» – тобто на Царгород.

Убили багатьох християн і взяли в облогу місто 360-ма човнами. Терміново був змушений повернувся з походу візантійський князь Михайло. Він насилу пробився до столиці і всю ніч провів з патріархом Фотієм в молитвах «порятунку» в знаменитій тепер на весь світ церкві святої Богородиці – в північно-західному передмісті Константинополя Влахерні, біля імператорського палацу  та затоки Золотий Ріг.

Стіни Влахернського передмістя, поділі — руїни Нового палацу (XII-XIII в.)

Далі в літературній пам’ятці йдеться:  «І винесли вони з піснями Божественну ризу святої Богородиці, і змочили в море її полу. Панувала в цей час тиша, і море було спокійне, але тут раптово здійнялася буря з вітром, і знову встали величезні хвилі, розкидало кораблі безбожних росіян, і прибило їх до берега, і переламало, так що мало кому з них вдалося уникнути цієї біди і повернутися додому».

Деякі трактування цієї історії дещо інші: Божа Матір врятувала жителів Царгорода, укривши своїм омофором, і вороги раптом втратили можливість бачити побожних городян, і останні врятувалися. А чудова подія вкрай вразила Аскольда, і він зі своїми дружинниками прийняв християнство.

Інша версія веде свій початок від 910 року, коли Візантійська імперія вела війну із сарацинами – кочівниками-бедуїнами, що жили вздовж кордонів Сирії. У день 1 жовтня за старим стилем полчища сарацинів-мусульман впритул підступили до Константинополя.

Сучасна церква на місці Влахернського византійського храму

У тій самій Влахернської церкви, де зберігалася риза Богоматері, сотні вже, здавалося, приречених городян ревно молилися. О четвертій годині ночі юродивий Андрій і його учень Єпіфаній раптом побачили Богородицю в сяйві небесного світла і оточенні сонму святих на чолі з Іоанном-Хрестителем і святим апостолом Іоанном. Марія немов пливла в повітрі.  Потім схилила коліна і зі сльозами стала молитися за порятунок християн. Нарешті зняла зі своєї голови оточене яскравим сяйвом  широке біле покривало – покров, і простягнула його над людьми, що молилися в храмі. Покров цей залишився в храмі та навколо нього невловимим захистом. Підбадьорені православні греки-візантійці зібралися в силі та відігнали ворога від міських стін.

Вважається, що в Стародавній Русі свято вперше було започатковане  у 1165 р. за рішенням князя Андрія Боголюбського. Неподалік від княжої резиденції  «Боголюбово» поблизу Суздаля (нині Володимирська обл. РФ), в місці впадіння річки Нерлі у Клязьму, була  побудована кам'яна церква Покрова-на-Нерлі - видатний пам'ятник володимиро-суздальського зодчества. Вона і до цього дня милує око своєю надзвичайною витончкеністю. 

А от в православній Греції це свято чомусь не прижилося.

Богородиця – заступниця козаків

Особливою популярністю свято Покрови користувався в Запорізькій Січі і взагалі в Україні, яка впродовж століть була змушена відбиватися від набігів і навал незліченних ворогів. Свято плавно змінило свій гендерний акцент з жіночого на чоловічий і отримало назву Козацька Покрова. «Немає більш шанованого свята на Запоріжжі, ніж Покрова Святої Богородиці, – стверджував невідомий європейський мандрівник, побувавши на Січі, – хіба що свята на честь архістратига Михаїла та Миколи-Чудотворця могли змагатися з Покровою ...».

У запорожців ікона Марії з омофором була в кожному козацькому курені, а головна січова церква завжди мала назву Покровської.

За твердженням відомого історика Дмитра Яворницького, запорожці за роки існування Січі збудували близько 60 церков і храмів.

Мамаєва слобода, козацька церква (Київ)

У місцях розташування трьох з семи Запорозьких Січей – Базавлуцької, Чортомлицької та Підпільненської (Нової) – є село Покровське і місто Покров (колишнє м. Орджонікідзе), а схожі топоніми розсіяні на карті майже всієї України! А в Нікополі, який виник на місці Микитинської Січі, збудували в 1795 р. унікальну п’ятикупольну дерев’яну Свято-Покровську соборну козацьку церкву – як наступницю тієї, що залишилася в розореній останній Січі в 20–25 км від міста. Туди перевезли і вцілілі від загребущих рук Потьомкіна козацькі реліквії. На жаль, комуністи-безбожники в 1934 р. розібрали храм на пиломатеріали.

Та що там Січ! Практично в кожному українському місті, так чи інакше пов’язаному з козаками, є церкви і собори на честь Покрова: в Харкові, Рівному, Кропивницькому, Охтирці, гетьманській столиці Батурині... У Києві – цілих три Покровських церкви (в тому числі найстарішу – на Подолі) та Покровський монастир! Та й найстаріша Десятинна церква теж була збудована на честь Богородиці. А ось найстарішим подібним храмом в Україні залишається Покровська церква в древньому селі Сутківці Хмельницької області, зведена в середині XV ст. як фортеця з півтораметровими завтовшки стінами. У храмі – два поверхи: внизу молилися, зверху пільнували у дозорі за ворогами. Зараз тут і чинний храм, і музей.

Покровська церква-фортеця, село Сутківці

Зображували Божу Матір з омофором козаки і на хоругвах, з якими вирушали в бойові походи. Перед кожним виступом січовики ставали на коліна – читати молитву Пресвятій Богородиці: «Під Твою милість прибігаємо!».

«Під час походу ці люди дотримуються тверезості, – пише у своєму «Описі України» польсько-французький інженер і військовий картограф Гійом Левассер де Боплан. – І якщо між ними трапляється пяниця, отаман наказує викинути його в море. Окрім того, жодної горілки везти з собою не дозволяється, оскільки під час походів і експедицій вони високо цінують тверезість». По завершенні походу – незалежно від його успішності – козаки відправляли молебень на честь Божої Матері.

На Покрову молилися за воїнів, які перебувають в походах, а також, як пишуть деякі джерела, обирали козацьких отаманів (хоча зазвичай це робилося 1 січня). Зазвичай в цей день козаки, відсвяткувавши і помолившись, відправлялися, як перелітні птахи, на зимівлю по своїх теплих хуторах-«зимівниках», залишаючи на Січі тільки заставу з невеликими загонами.

Особливим шануванням Покрови Богородиці відрізнялася козацька держава Гетьманщина. У ній в 17–18 століттях набув розквіту стиль так званого «козацького бароко». Виник в ті часи і новий тип козацької ікони – «Козацька Покрова». Зазвичай сюжет її був такий: під захистом покриття-омофора Богородиці зображали українських гетьманів, ієрархів, отаманів, старшину і найбільш славетних і героїчних козаків. На жаль, за даними Інституту національної пам'яті, до наших днів в українських музеях ікон такого типу зберіглося трохи більше десятка.

Покров Богородиці із зображенням Богдана Хмельницького і архієпископа Лазаря Барановича

Покров Богородиці із зображенням Богдана Хмельницького і архієпископа Лазаря Барановича<!--EndFragment--> (фрагмент)

До речі, Богородиця з покровом присутня й на величезному панно «Державотворення» художника Олексія Кулакова, розміщеному в кулуарах будівлі Верховної Ради.

Історія зберігає переказ, за яким молитви образу Пресвятої Діви з покровом допомогли у 1657 р. відігнати турецько-татарське військо від стін Почаївської Лаври: вона з’явилася в небі разом з Іовом та повертала татарські кулі і стріли в тих, хто їх випустив.

Існує повір’я про те, як після зруйнування Запорізької Січі в 1775 р. посланими Катериною II військами на чолі з генералом Петром Текеллі козаки, йдучи з насиджених місць за Дунай в політичну еміграцію, як найціннішу реліквію взяли з собою, звичайно ж, ікону Покрова Пресвятої Богородиці.

Державотворення. Худ. Олексій Кулаков. Картина в будівлі ВР

Чого не бажано робить у свято Покрова

У свята Покрови – релігійне походження. Але який же «червоний день» церковного календаря без народних традицій, обрядів, прикмет і забобонів?

На Покрова, як, втім, і на будь-яке інше велике православне свято, займатися домашніми турботами і важкою працею – гріх. Традиції не радять затівати прибирання, прання, прасування і т. ін. Однак сьогоднішній час шалений і стрімкий, і неробству він не завжди сприяє. До того ж Покров день – не завжди вихідний. Так що спокійно йдіть на роботу або беріться за невідкладні справи – не страшно! Але робіть все на совість, «в правді і простоті».

 На Покрова мріяли про фату та весілля

Поки козаки і військовослужбовці святкують Покрову «по-чоловічому», згадаємо, що спочатку день цей мав жіночий початок. І на Покров стартував не тільки весільний «осінній марафон», але починався справжній «мисливський сезон» на наречених! Не дарма казали о тій порі: «Прийшла Пречиста – несе старість нечисту, а прийде Покрова – зареве дівка, як корова». Або: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем».

Раніше в цей день молоді дівчата ходили до церкви і просили Богородицю покрити їм голову білою хусткою-покривом (натяк на фату і заміжжя) і послати їм коханого хлопця чи чоловіка.

А ось наші предки вважали, що якщо дівчина буде в цей день пекти хліб, займатися господарством і думати про судженого, то Господь неодмінно відправить їй гарного нареченого.

За старих часів дівчата збиралися на посиденьки і займалися ворожіннями і колективною роботою – шили, вишивали, щипали пір’я для перин і подушок і... заманювали туди неодружених хлопців, з ними їли, пили, співали пісні, танцювали, вишукуючи собі пару.

Для залучення хлопців чого тільки, крім пирогів-пельменів, не робили: вимітали стежки від ганку до дороги, змітали від порога до «червоного кута» в хаті  сміття, залишене «нареченими» з минулого разу і навіть... кричали в трубу. А ще ховали в піч ополоник – мовляв, хлопці тоді з хати ні ногою.

І вірили: на Покров молитви, ритуали і змови про заміжжя мають надприродну силу. Подушки нині не щипають, та й печей старого зразку немає. Тому даємо «помірні» поради, які можна здійснити!

Поради незаміжнім, які шукають «половинку»

• Взяти чистий аркуш паперу і докладно перелічити на ній характеристики чоловіка своєї мрії. Внизу треба дописати «На все воля Божа», після чого відправитися до церкви на службу.

• У храмі біля ікони Богородиці поставити свічку Святий. Вдома освячену записочку заховати в затишному куточку.

• Рано вранці поставити свічку біля ікони Покрова Пресвятої Богородиці і вимовити: «Покров-батюшка, крий землю сніжком, а мене женишком!» або «Покров-Матінка, крий землю сніжком, а мене, молоду, – хусткою!».

• Вранці заплести косу і тільки у вечірній час розплести.

• Подати милостиню тим, хто просить, при цьому сказавши про себе: «На двох».

• Пригостити приємних вам людей або зустрічних на вулиці пиріжками – допомагає!

• У цей день не можна носити штанів – тільки сукні або спідниці.

• У цей день бажано купити квіти і поставити їх у вазу в центр столу.

• Вітати з цим святом все сімейні пари.

• Нагодувати птахів і тварин.

Обряд і змова на заміжжя

Його під силу виконати кожній одинокій жінці. Для цього слід налити воду в скляний келих або склянку і прочитати над нею весільну змову, після чого заговореною водою вмитися, і, якщо є сорочка коханого чоловіка, витертися нею.

«Благослови мене Боже на вінчальний вінець

Нехай прийде моєму дівоцтву кінець.

Не потрібні мені більше дівочі коси,

Нехай незаміжні дівчата їх носять,

а прошу натомість я бабину хустку,

та золоту вінчальну каблучку.

Благослови мене Бог, на святій Покров.

Амінь».

 

 Покровські народні прикмети і традиції 

  • На Покров в українських сім’ях вішали над вхідними дверима рушник, який раніше був над іконою Богородиці – щоб всі були здорові.
  • Після сезону польових робіт, де працювали і діти, у них з’являвся час на навчання. Учні брали з собою в школу чавунець каші, «щоб наука не йшла в ліс».
  • До Покрови зазвичай вперше розтоплювали піч. Вважали, що якщо топити яблунею, протягом всієї зиму в будинку буде тепло.
  • Був звичай до свята робити входини до  нового будинку, щоб його оберігала Богородиця.
  • В Покров не можна позичати гроші.
  • Після Покрови наші пращури нічого не сіяли і в полі не працювали: «Хто сіє по Покрові, тому нічого дати корові», «Якщо на Покрову молотити зерно, то домовик вкраде весь хліб».
  • На Покров було прийнято спалювати старі матраци, щоб вигнати навроку та пристріт від «чорного ока». А ще поливати поріг водою, а дітей на ньому поливати крізь сито – це нібито допомагало зміцнити здоров'я близьких і захистити від застуди.
  • Вважалося, що в цей день Домовик спати вкладається, і в зв'язку з цією обставиною був пов'язаний ритуал «Запікання кутів». Домовика просили зберігати тепло будинку взимку і  пекли особливі «млинці» - невеличкі налисники. А перший з них ділили на чотири частини і розносили по кутах хати як підношення, щоб «дух дому» був нагодований і заспокоєний.

 Молитви на Покров до Діви Марії

Вважається, що молитви, піднесені на Покрову, не залишаються непочутими.  Просити треба про допомогу Господа і Богородиці, про позбавлення від ворогів видимих ​​і невидимих, про особисте спасіння, про збереження в чистоті нашої віри. Пресвята Богородиця вилікує немочі, втішить в скорботах, захистить в небезпеці, але ніколи не покриє жорстокість і гріх.

Молитва «Достойно єсть»

«Достойно є воістину величати блаженною Тебе, Богородицю, присноблаженну, і пренепорочну, і Матір Бога нашого. Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо».

Молитви про захист (російською та українською мовами)

«Помяни нас во Твоих молитвах, Госпоже Дево Богородице, да не погибнем за умножение грехов наших, покрый нас от всякаго зла и лютых напастей; на Тя бо уповаем и, Твоего Покрова праздник чествующе, Тя величаем».

«Величава Царице Небесна, щонайвища повелительнице ангелів! Ти отримала від Бога силу і завдання розчавити голову сатани, тому ми смиренно просимо: пішли нам на поміч Твої небесні легіони, щоб вони під Твоїм керівництвом і Твоєю силою переслідували пекельні сили, скрізь би з ними боролися, відбили їх зухвальні напади і знову скинули б їх у провалля. Хто подібний до Бога? Ви святі ангели захистіть нас і обережіть нас. Добра, лагідна Матінко Божа, пішли нам святих ангелів, щоб вони нас захистили і охороняли від злого ворога. Амінь».

Молитва про швидке заміжжя (перед іконою)

«О, Пресвята Діва Марія, прийми молитву цю від мене, негідної слуги Твоєї, і вознеси її до Престолу Бога Сина Свого, щоб милостивий він був до прохань наших. Вдаюся до Тебе як до Заступниці нашої: почуй нас, тих, хто молиться Тобі, покрий нас покровом Твоїм, і випроси у Бога Сина Твого нам всіх благ: подружжю любові та згоду, дітям слухняності, скривдженим терпіння, скорботним благодушності, всім же нам дух розуму і благочестя, дух милосердя і лагідності, дух чистоти і правди.

Збережи мене від гордості і самолюбства, дай же мені охоту до працелюбства і благослови труди мої.

Як Закон Господа Бога нашого наказує людям в чесному подружжі жити, то приведи мене, Матір Божа до нього, не для догоджання бажанню моєму, але для виконання призначення Отця нашого Святого, бо Він Сам сказав: недобре людині бути самотній. І, створивши йому дружину в помічницю, благословив їх рости, розмножуватися і населяти землю.

Пресвята Богородиця, почуй смиренну молитву з глибини серця дівочого мого: дай мені чоловіка чесного, благочестивого і побожного, щоб ми в любові з ним і в злагоді прославляли Тебе і милосердного Бога: Отця і Сина і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь».

Для заміжньої жінки, щоб діти не мали самотньої долі

Потрібно взяти ікону Покрова Пресвятої Богородиці і вранці прочитати молитву над дітьми: «Як покровом на Покрову накривала Матiр Божа землю вiд усiляких бiд, так i я приступаю до своєї дитини. Як Матiр Божа, Цариця Господня, покровом землю усю накриває, так i я плiд лона свого накриваю вiд всякої напастi. В iм’я Отця, i Сина, i Святого Духа. Амiнь».

Що віщує погода у день Покрова?

 Від того, як діва Марія вкриває землю своїм покривалом з листя або першого снігу, народжувалися і народні повір'я, що допомагають без синоптиків «прорахувати погодний режим» аж до наступної весни. Отже ...

  • Яка погода на Покрову, такою є і зима буде.
  • Звідки на Покров вітер дме, з того боку і прийдуть перші морози. Віє зі сходу і півночі – чекай холодної зими, із заходу – сніжною, з півдня – теплою. Мінливий вітер  – до мінливої ​​зими.
  • Перший сніжок ще до Покрови – зима прийде нескоро.
  • Якщо на Покрову сніг повністю вкрив землю, то він потім не зійде до середини лютого.
  • Якщо на Покрову побачити, як відлітають журавлі, зима буде ранньою і холодною.
  • Якщо білки в Покров встигли змінити шкурку, чекайте на лагідну  й теплу осінь.
  • Якщо до цього дня листя не осиплеться з вишневих дерев –  це до теплої зими. А ось якщо дуб, береза ​​і багато інших дерев до Покрови скинуть все листя, рік буде легкий, а якщо не все, то зимі бути сніжною та морозною.
  • Сильний вітер – на вітряну весну.
  • Якщо на Покрова сніг не покрив землю, не покриє він її і в листопаді і грудні.
  • Сніг на Покрову обіцяє сніговий Димитрів день (8 листопада), а якщо снігу немає, тоді й день святої Катерини (7 грудня) буде безсніжним.
  • Якщо на Покрову випало багато снігу, значить, в селі буде багато весіль. У той же час, якщо на весілля пішов дощ – життя молодят буде щасливим. Якщо ж на весілля день видався холодний – молодим варто готуватися до випробувань в особистому житті.
  • На Покров пішов дощ – погода буде погана до кінця місяця.
  • Якщо на весілля пішов дощ – життя молодят буде щасливим.

 

Фото

Фрагмент картини

Фреска Покров Пресвятої Богородиці у церкві Василіян в м. Жовкві на Львівщині

Ікона 17 ст. із зображенням запорозьких козаків з м. Бахмач (Чернігівська обл.)

Відео