Якщо зі жрицями кохання жіночої статі все більш-менш ясно, то ось із повіями чоловічої статі у нас інформаційний вакуум. Тим часом, як стверджують обізнані люди, попит на чоловічі інтим-послуги зростає з кожним роком.

"Знай.ua" вирішив дізнатися, як українські чоловіки починають займатися другою найдавнішою професією у світі.

Тільки для хлопчиків

Скільки на сьогоднішній день в Україні налічується повій, міліція сказати не може. Але є ще одна категорія "нічних метеликів" - чоловіча проституція. Можна сміливо стверджувати, що чоловіча проституція була завжди - в першу чергу вона орієнтована на чоловіків, а не на жінок. І навіть якщо поширена менше жіночої, так само має попит. В Україні про гей-проституцію не прийнято говорити, але при цьому в клієнтах "хлопчики за викликом" потреби не відчувають і за свої послуги отримують не менше, ніж жінки, а іноді і в кілька разів більше.

Про себе вони не кричать на всю країну, на відміну від жінок, та й в Україні немає жодного будинку розпусти, в якому б чоловіками обслуговувалися чоловіки. Але є клуби, де представники секс-меншин відпочивають. У ці заклади приходять спеціально для того, щоб знайти собі партнера. Це не є проституцією.

Наприклад, в Європі й на Заході існують заклади, відвідавши які, можна знайти собі партнера для сексу. У нас поки це звичайні нічні, не закриті клуби. У Києві таких закладів мало. Ще кілька років тому в столиці було більше закладів, де збиралися меншини. Зараз одні заклади з'являються, інші зникають. Колись на Печерську був клуб "Клітка", дуже популярний свого часу, але його закрили під тиском районної держадміністрації.

Якби зараз якась районна адміністрація спробувала вчинити тиск на гей-заклад, то це б навряд чи їй вдалося. Перед вихідними заклад "Андрогін" відвідують близько двохсот-трьохсот осіб.

У столиці є ще кілька спеціалізованих закладів. "Кібер" - не такий старий і значно дешевший, знаходиться на вулиці Прорізній. Ще восени 2005 року відкрилася кав'ярня-клуб "Помада" на вулиці Заньковецької, біля Хрещатицького пасажу.

Здавалося б, що такого - люди нетрадиційної сексуальної орієнтації шукають собі партнера, але там, де любов, дуже часто зовсім поруч виявляється і любов за гроші. Спочатку по любові, потім - отримавши маленький подарунок, потім - заявивши свою ціну... І ніхто конкретно не може сказати, де проходитиме та сама грань між свободою й проституцією.

Специфіка роботи

Проституція серед представників секс-меншин процвітає. Клієнтів, як не дивно, стає все більше і більше. Що характерно, до 50% складають зразкові сім'янини, гетеросексуали, які на старості років намагаються урізноманітнити свої інтимні зв'язки.

На сайтах і в спільнотах, де контактують між собою ці чоловіки, неважко помітити: геї-проститути, як правило, одинаки. У них немає сутенера й охорони. Пошук клієнтів переважно ведуть в інтернеті на спеціальних сайтах, знайомляться наосліп, тому і не застраховані від різних неприємностей. Ціна договірна, беруть або за певну послугу, або ж за час. Чоловіків-повій дуже складно визначити в реальному житті. Так, вони більш доглянуті, ніж інші чоловіки, стежать за вагою і фізичною формою. Ви не знайдете неохайного і погано одягненого гея-проститута.

Як і повії-жінки, геї-проститути діляться на категорії: вуличні, за викликом та елітні.

Перші - найдешевші повії. Знімають їх на вулицях і в клубах. Це опущені люди, які спилися, та наркомани. Працюють так само під прикриттям ремонтних робіт, тобто дають оголошення про ремонт або інші послуги на кшталт "чоловіка на годину", і в процесі розмови відкривають реальну причину.

Цей хід активно використовують у сфері послуг гей-проституції. Історичне коріння термін бере з часів, коли гомосексуалізм в нашій країні карався законом. Нібито "знайомством" користувалися злочинці, які виходили на необхідну їм людину, щоб потім запросити її в гості. Потім слідував грабіж і побиття. А людина нетрадиційної орієнтації соромилася звертатися до міліції. Геї часто схильні до такого роду нападів, їх нерідко грабують, б'ють. Часто клієнт, який зняв хлопчика на вулиці, привозить його в будинок. Тобто на свою територію, щоб бути більш впевненим. Що буде далі - тут можна покладатися тільки на волю випадку. Оплата тут також може варіюватися в залежності від потреб.

Друга категорія - працюючі одинаки або працівники агентств. Тут уже ціни вище. Основна частина геїв-проститутів за викликом намагається працювати на себе і на кілька контор одночасно. Високо оцінюються інтимні послуги натуралів чоловіків-повій.

Ці повії-натурали не перетинаються в гей-тусовках, а отже, інформація про клієнтів не стане надбанням громадськості. Такі послуги добре оплачуються, оскільки, крім послуг інтимного характеру, гомосексуальні повії готові і на садо-мазо, роль трансвестита, різноманітні окремі види сексу за бажанням замовника.

Конкуренція тут висока. Ціна послуги в 300-400 дол. за ніч і 100-200 дол. за годину. Середньостатистичний трудівник секс-індустрії бере 2-3 замовлення на тиждень.

Елітні геї-проститутки відрізняються від вище згаданих. Вони працюють тільки з привілейованими клієнтами. Паралельно "хлопчик за викликом" може займатися вивченням сексології та психології, масажу, стриптизу для висококласного обслуговування. Еліт-категорія користується успіхом у бізнесменів, політиків, депутатів та іноземців.

"Інтернет, це місце для пошуку клієнта, так само деякі промишляють у громадських туалетах. У Києві найпопулярніші місця - торгові центри. Все відбувається прямо в кабінках плюс - це місця, куди за хлопчиками приїжджають відомі українські бізнесмени та політики. Ні для кого не секрет, що у Верховній Раді таких чимало. Там 20% гомосексуалістів або ж бісексуалів. Є такі, яким нових хлопчиків привозять їх помічники, знаючи хазяйські смаки і переваги, на одну ніч, а якщо сподобається - то новачка беруть на утримання. Деякі ж вважають за краще самі вибирати, особливо, якщо не розраховують на занадто тривалі відносини", - розповідає на правах анонімності один з оперативних співробітників відділу по боротьбі зі злочинами в сфері суспільної моралі.

За словами оперативника, в Києві багато елітних готелів, де такі послуги надають. Так само є прихований бордель, часті клієнти там - народні депутати, депутати Київради та зірки шоу-бізнесу. За стриптиз вони платять 200 дол. за годину. А ось найщедріші з VIP-клієнтів - депутати-геї, які платять за інтимпослуги юнакам 400-600 дол. за годину.

Так, у Києві є гей-заклади, де можна часто побачити публічних людей. Буквально недалеко один від одного - два клуби з гей-сауною, номерами, дискотекою. У цих закладах жінок ви практично не побачите. Тут дуже люблять відпочивати депутати і політики. Середній вік "хлопчиків за викликом" від 18 до 25 років. Після 30 років у сфері секс-послуг залишаються не всі. На ринку гей-проституції найбільшою популярністю користуються молоді хлопці, тому що їх клієнти, як правило, дорослі і літні чоловіки.

Незадоволеність - причина піти на панель

"Все почалося, коли мені було 17 років. Потрібні були гроші. Друг запропонував заробити, і я погодився. Коли побачив першого клієнта, був здивований. Це був звичайний чоловік 45-50 років, одружений. Говорив, що має хорошу міцну сім'ю і хороший дохід. Наполегливо вимагав абсолютної секретності. Я знаю багато хлопців, які теж надають такі послуги. Скажу, їх немало. Між нашими знайомими проституція не входить в число заборонених тем, чого не сказати про причини, які змушують людей нею зайнятися. Багатьох геїв виставляють за двері батьки, коли вони зізнаються в своїй орієнтації. Це жорстка реальність. У нас існує кілька асоціацій, які намагаються надати їм підтримку, але цього явно недостатньо", - ділиться подробицями свого життя киянин Ігор.

"Я одружений, у мене є діти. Моя сім'я нічого не знає про те, як я заробляю гроші. І не знають, що я гей. Одружитися мене змусила мама. Ескортом я зайнявся 12 років тому, коли відчув незадоволеність. Це простіше, ніж шукати партнера в житті. Багато було цікавого, що мені хотілося спробувати в сексі. Наприклад, я люблю носити жіночу білизну. Вдома я цього показати не можу. Я часто перевіряю здоров'я, все ж буває. Завжди використовую контрацептиви. Це гарантія того, що я нічим не нагороджу своїх клієнтів і дружину. Буває, просять, щоб не було презерватива. Але я відмовляюся", - розповідає Валерій з Києва.

"Мої клієнти відомі люди. Багато політиків і депутатів. Природно це мої гроші, і імена називати не буду. Не хочу втрачати клієнтів і репутацію. Працюю в цій сфері з 2012 року. Протягом останніх трьох років багато нових клієнтів. Живу я за містом, знімаю будинок за рахунок одного з постійних клієнтів. У мене є постійні стосунки, мій молодий чоловік не знає, чим я займаюся. Він працює в банку. Думаю, коли ми почнемо жити разом, мені доведеться зав'язати. А поки збираю гроші на свою квартиру, це мета", - каже Ілля з міста Бровари.

Гей-парад і Україна

У минулому році в столиці пройшов гей-парад. Це мирна маніфестація на підтримку ідеї необхідності дотримання прав людини, незалежно від сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності або будь-яких інших ознак.

Геї в Україні є, і їх немало. Українці більш гостро реагують на таку інформацію в порівнянні з європейцями, відповідно, перші не афішують свої сексуальні пристрасті. Намагаються жити тихо і не потрапляти на очі. Геї, як правило, з маленьких містечок і сіл прагнуть виїхати в столицю або обласний центр. Тому що там більш толерантне ставлення до них.

У травні 2012 року президент громадської організації "Гей-форум України" Святослав Шеремет зазнав нападу з боку молодих хлопців буквально в прямому ефірі під час свого інтерв'ю з приводу майбутнього гей-параду.

"Ми повинні викорінювати в суспільстві ірраціональну ненависть до геїв і лесбіянок, яка називається гомофобією, боротися з дискримінацією, яка, на жаль, ще має місце в Україні. Але люди повинні зрозуміти, якщо про це не говорять, це не означає, що цього немає. Доля склалася так, що в парламенті у мене було багато друзів. Згодом я адміністрував програму стажування молоді в комітетах Верховної Ради. Це була громадська робота, а не державна служба", - розповідає Святослав Шеремет.

Гей-паради проходять більш ніж у 50 країнах світу на всіх континентах, включаючи такі традиційно релігійні країни як Туреччина, Ліван, Китай, Індія, Венесуела, Колумбія та інші. Залежно від конкретної ситуації гей-парад може носити характер карнавалу або правозахисної демонстрації.

З часом, дуже повільно, але українське суспільство звикає до того, що в середовищі, окрім них, є трохи інші люди.

Чиновники туди ж...

Гей-скандали бувають і в українській політиці. Ефект вибуху бомби мав відеозапис, датований 1993 роком, на якому ще зовсім юний лідер вітчизняних радикалів щиросердно зізнався в своїх гомосексуальних зв'язках в обмін на просування по службовій драбині. На відео ще молодий Ляшко, який працював на той час редактором газети "Комерційні вісті", що виходила при Міністерстві зовнішньоекономічних зв'язків України, розповідає, як якийсь Боря, як не важко здогадатися, тодішній керівник того ж зовнішньоекономічного відомства Борис Соболєв, пропонував йому допомогу в кар'єрі за гомосексуальний зв'язок.

Зовсім недавно в Дніпрі відкрили кримінальне провадження за фактом розбещення колишнім керівником транспортної прокуратури області Андрієм Рижих неповнолітніх підлітків.

Про злочин сексуального характеру стало відомо з інформації, розміщеній в соціальних мережах - один з блогерів Дніпра опублікував відео, на якому чоловік, схожий на екс-прокурора, проявляє дії сексуального характеру по відношенню до підлітка.

Проституція для всіх

"Проституція відкрита для всіх. У цій сфері можна зустріти і жінок, і чоловіків, і геїв з лесбіянками. Цей бізнес в тому вигляді, в якому він є сьогодні, призводить до того, що трудівники в цій сфері стають рабинями і рабами сутенерів, співробітників міліції, які "кришують" цей процес. Сам по собі цей бізнес дуже брудний. Якщо чоловік починає занадто активно реалізовувати себе сексуально, значить, в дитинстві він недоотримав уваги з боку батька. Таким чином він намагається самоствердитися і добитися чоловічої позиції в суспільстві. Природно, не у всіх це першопричина. Нестандартний стиль життя - це ще й метод залучення жіночої уваги. Але він цікавить тільки тих, хто також шукає постійних відносин без зобов'язань. І в майбутньому таким людям важко завести постійні відносини. Я розглядаю чоловічу проституцію як психічне відхилення", - каже сексолог Віктор Грачов.

"Проституція - це все, що потрібно розуміти. Не важливо, хто займається цим. Чоловік або жінка, гей або лесбіянка. Більшість таких випадків - це вимушено, але повірте, не один з них не кине це, маючи хороший дохід, заради зарплати в 5-6 тис. грн в задушливому офісі. Це вибір кожного. Якщо не подобається, людина не йде на це. Велика частина людей в сфері інтим-послуг - добровільно. Найстрашніше тут це сторона безпеки. Адже не всі вживають запобіжних засобів, а багато хто з них вживають наркотики. Такий спосіб життя може призвести до незворотних наслідків", - каже психолог Наталія Холоденко.

Світу - любов!

Втім, гей-проституція не нововведення в усьому світі. Ми розібралися, як живеться цій категорії людей у ​​всьому світі.

Чехія

Найчастіше в цей бізнес йдуть хлопчики з бідних або неблагополучних сімей, які опинилися на вулиці і були змушені якось заробляти собі на життя. Вони їдуть в столицю для пошуку нетривіального заробітку. Хлопчиків-повій приваблює можливість заробити за 2 години стільки, скільки заробляють їхні батьки за місяць роботи. У гей-проституції свої закони і свої заклади, такі як Temple, Escape, Drake's, VillaMansland, вони дають хлопчикам житло в кімнаті з такими ж іншими хлопчиками. Конкуренція на ринку гей-проституції росте, і на перший погляд велика сума за одну годину "роботи" зовсім не означає стабільний великий заробіток.

Бельгія

Тут це легальна діяльність. Повії повинні мати медичну довідку та можуть надавати сексуальні послуги тільки у власних або орендованих житлових приміщеннях. Згідно з доповіддю організації Risk Monitorfoundation, близько 70% бельгійських повій - іммігрантки з Болгарії. Є серед них і чоловіки.

Ліван

Найстаріша професія є єдиним варіантом для деяких біженців, які не мають документів мігрантів у Бейруті. Незважаючи на те, що гомосексуалізм є незаконним в Лівані, існує дуже поширена думка, згідно з якою Бейрут розглядається як найбільш безпечне місце для гомосексуалістів на всьому Близькому Сході. Поліція рідко навідується в нічні клуби або лазні, оскільки їх власники платять хороші гроші за те, щоб уникати рейдів.

Німеччина

У Німеччині вона легалізована з 2002 року. У цій сфері зайнято близько 400 тисяч людей - і чоловіків, і жінок, не рахуючи неофіційних емігрантів зі Східної Європи. Кожна повія платить податки, борделі також відраховують частину свого прибутку до казни. Публічні будинки є в кожному великому місті, також повно свінгер-клубів і так званих секс-кафе. Вартість інтим-послуг - від 40 євро за годину. До чоловіків тут ставляться також, як і до жінок. Це не є щось надприродне.

Греція

У цій країні будинки розпусти працюють абсолютно легально, а вартість послуг трохи нижче, ніж у тій же Німеччині. Так, ціна повії в недорогому борделі в центрі міста - близько 30 євро. Виклик дівчат додому - від 70 євро.

Гречанок тут мало. Більшість повій у Греції - дівчата з України, Молдови, Росії. А ось чоловіки геї і чоловіки з традиційною сексуальною орієнтацією проституцією займаються приховано. У Греції є заклади закритого типу, де обслужити вас може чоловік.

Данія

Торгівля тілом у Данії давно вже стала заняттям, яке практично не відрізняється від інших професій на ринку праці. Однак навіть у такому "публічному" ремеслі зустрічаються ще маловивчені нюанси. Абсолютна більшість клієнтів чоловіків-повій становлять бісексуали - як правило, це сімейні люди віком від 35 до 55 років. Практично всі домовленості ведуться по інтернету: клієнти уникають контактів з повіями в гей-барах і кафе, прагнучи зберегти анонімність. Експерти підрахували, що частка чоловіків, які коли-небудь в своєму житті продавали сексуальні послуги, налічує 2%, вона вже перевищила частку жінок в 1,6%.