У 1920-1940-ві заборона на проституцію, алкоголь та азартні ігри в США, змушувала сотні тисяч американців приїжджати марнувати життя в Монреаль (провінція Квебек, Канада).

Безумовно, сучасні "нічні метелики" виглядають кардинально по-іншому, порівняно з тим, як виглядали представниці найдавнішої професії 70-80 років тому. Переважно, це були "досвідчені", пропиті жінки 40-50 років.

На фото представлені портрети монреальських повій початку 1940-х, що потрапили в картотеку місцевої поліції через якісь злочини.

Зазначимо, зараз Монреаль намагається відродити славу "міста гріхів", як його називали в першій половині ХХ століття. У ті часи 40% його економіки ґрунтувалися на обслуговуванні американських туристів, що приїжджали в Sin City пити, грати і ходити по борделях.

Тоді в США діяв сухий закон. Крім того, під заборону потрапили казино і проституція. При цьому в Монреалі для американців цих задоволень було в надлишку.

У 1930-ті в місті налічувалося близько 5 тисяч зареєстрованих повій, а ще близько 15 тисяч жінок "підробляли" періодично. За дві години зі жрицею кохання тоді довелося б віддати 5 американських доларів (на сьогодні - $80-85).

Зазначимо, Велика Депресія в ті роки торкнулася й Канади. Два клієнта в день дозволяли забезпечити монреальській повії цілком безбідне життя.

Водночас, які б труднощі не відчували молоді дівчата з традиційних сімей, вони не дозволяли собі вийти на панель, навіть за таку пристойну на ті часи плату.

Тоді проституція була долею маргіналів, відкинутих суспільством жінок – алкоголічок, колишніх ув'язнених, а також представників богеми (що перебували в самому низу в ієрархії традиційного суспільства). Середній вік повії тих часів – 40-45 років.

Як писав раніше інформаційний портал "Знай.uа", 96 річна повія з Лас-Вегаса розповіла про те, що за своє життя обслужила 3,5 тисячі чоловіків.