Історія української родини, яка не залишилася осторонь повномасштабного наступу російських військ, і тепер боронить наші кордони на фронті.

Про це стало відомо завдяки новій розповіді 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади в соціальній мережі Facebook.

Мова пішла про Володимира і Миколу, які просто не могли вчинити інакше.

Володимир, наприклад, в цій бригаді служить за контрактом вже півтора року, а до цього був в інших підрозділах. Для нього війна почалася не три місяці тому, а ще в 2014, коли він прийшов рятувати наші землі від російських окупантів.

Популярні новини зараз
Якщо на гривню більше – субсидію не отримаєте. Який дохід повинен бути для пільги Фруктів не наїмося: який дефіцит чекає Україну Залишать голими та босими: комунальники пообіцяли "не райдужну перспективу" всім боржникам Українцям 60+ нададуть грошову допомогу, можна запросити рідних: як подати заявку
Показати ще

З ним зараз воює його старший син Микола, якому всього 19 років. Він теж прийняв рішення підписати контракт, і вже півтора року разом з батьком обороняють Україну. При цьому, в армію він вирішив піти сам, це було його рішення.

Батько і син на фронті, фото: Facebook
Батько і син на фронті, фото: Facebook

"Спочатку думав йти на строкову службу, але я запропонував - давай разом підпишемо контракт. Оскільки ми не командир і підлеглий, ми служимо в одному підрозділі. Минулого року разом були в ООС, а тепер тут – доглядаємо один за одним. А вдома, на Тернопільщині, чекають молодші син і дочка" - розповідає Володимир.

Їм разом добре, і син, як розповідає батько, схоплює все на льоту. Найімовірніше, після закінчення контракту він залишиться воювати, а сам глава сімейства поїде додому доглядати за старою мамою.

ВСУ, фото: Facebook
ВСУ, фото: Facebook

"Що мені найбільше запам'яталося за ці майже три місяці з початку війни? Мабуть, негода. Коли йде дощ, тут справжнє болото, а воювати все одно потрібно – в будь-яку погоду, вдень і вночі. Я звик до служби ще в зоні ООС. Хоча те, що було, і те, що є зараз – абсолютно різні речі. Але з батьком і ворогiв легше бити!"- ділиться Микола.

Нагадаємо, що український завод планував постачати агресору деталі до літаків і підводних човнів

Раніше повідомлялося, що український герой змінив шаблю на автомат, і тепер обороняє землі від окупантів

Також, Історія українського героя, який боронив "Азовсталь" до останнього подиху