Економічні пріоритети бізнесу та влади

26 вересня відбувся круглий стіл щодо економічних пріоритетів на 2020 рік за участі Голови Комітету ВРУ з питань економічної політики, представників Української Ради Бізнесу та фахівців Економічної експертної платформи.

Дмитро Наталуха, Голова Комітету ВРУ розповів про ключові напрямки роботи Комітету, зокрема про необхідність зміни моделі українського виробництва з сировинної на виробництво продукції із високою доданою вартістю, необхідність розвитку антимонопольного законодавства, запуск Експортно-кредитного агенства, законопроект про бізнес-омбудсмена, лібералізацію трудового законодавства, про необхідність посилення захисту власності, зокрема і інтелектуальної власності, необхідність підвищення ефективності адміністрування держорганів, про приватизацію держпідприємств, оренду та концесії, відміну низки законодавчих актів радянських часів тощо.

Представники бізнесу висловили підтрмку зазначеним напрямкам та надали ще низку пропозицій, зокрема:
- зміни до Закону про Нац безпеку, в частині доповнення документу нормами про економічну безпеку
- необхідність ліквідації податку на прибуток та запровадження податку на виведений капітал, як драйвера економічного зростання
- модифікація системи державних закупівель
- особливості запровадження ринку с/г земель

Михайло Непран, перший віце президент Торгівельно промислової палати зазначив, що необхідно детальніше визначити пріоритети економічного розвитку країни, необхідно розуміти що саме ми плануємо розвивати. ТПП має фахівців у цих питаннях і готові співпрацювати у цих питаннях.

Володимир Польовий, директор Фонду підтримки економічної безпеки, представник спільноти бізнесу Бізнес100 зауважив, що у поточній редакції Закону про Національну безпеку відсутній важливий розділ – про загрози економічній безпеці.

Учасники обговорення погодились, що такий розділ має бути, необхідно напрацювати відповідні норми.

Михайло Лев, голова правління Центру політико-правових досліджень повідомив, що питання щодо моделі ринку с/г землі дуже дискусійне і необхідно погодити оптимальну модель за участі ключових стейкхолдерів. Михайло запропонував створити робочу групу та опрацювати це питання, за підсумками роботи внести зміни до проекту Кабміну або внести альтернативний.

Анатолій Долинний, президент УФІБ, член Наглядової ради Української Ради Бізнесу, зазначив, що необхідно стимулювати початок трудової діяльності молоді в Україні і зупиняти виїзд за кордон. Для цього передбачити в законодавстві новації щодо «учнівських робочих місць» для учнів та студентів денної форми
навчання і віком до 25 років зі скороченими або взагалі скасованими ставками ЄСВ та/або ПДФО. Також звернув увагу на проблеми з системою ПроЗорро, де все ще відсутні інструменти професійної експертизи тендерних документів а також в процесі моніторингу, що залишає значні можливості для корупції.

Подальше вдосконалення боротьби з корупцією та забезпечення реальної конкуренції в закупівлях вбачається шляхом розвитку ринку експертних послуг в країні. До закупівель мали б залучатись експерти вищої кваліфікації, номіновані до відповідний реєстрів галузевими саморегулівними організаціями, погоджені державними регуляторами відповідних ринків і визначені системою ПроЗорро за технологією генерації випадкових чисел.

Учасники обговорення погодились, що ці напрямки важливі та необхідно опрацювати ці питання у робочій групі.

Гетман Олег, економіст, фахівець Економічної експертної платформи звернув увагу на те, що перехід від оподаткування прибутку до оподаткування виведеного капіталу – це не тільки питання оподаткування, це важлива зміна для економічного розвитку країни. За розрахунками МЕРТ така зміна призведе до додаткового зростання ВВП на 1.5% – 1.8% щороку. Варто на цей проект звернути увагу Комітету з питань економічного розвитку.

Юрій Пероганич, генеральний директор АПІТУ, член Наглядової ради
Української Ради Бізнесу запропонував якнайшвидше забезпечити виконання Україною статті 57 угоди з ЄС про асоціацію і укладання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів, з метою спрощення умов роботи вітчизняних компаній.

За підсумками круглого столу учасники дискусії дійшли спільного бачення по всіх питаннях, які обговорювались, та запланували створення декількох робочих груп з напрацювання відповідних нормативно-правових актів для реалізації цих важливих змін, куди увійдуть представники Парламенту, аналітичних центрів, представників бізнесу.

Українська Рада Бізнесу — це коаліція бізнес-асоціацій, до складу якої входить 79 бізнес об’єднань, 15 галузей економіки, членами яких є 27 тис. підприємств