У лютому 2014-го року Україна мала всі можливості протистояти російській агресії. Але влада не взяла на себе відповідальність та не прийняла необхідні рішення.
Подпишись на наш Viber: новости, юмор и развлечения!
ПодписатьсяПро це у своєму блозі у виданні «
«Державне оборонне замовлення на 2014 рік було внесено до Кабміну лише 15 травня – коли вже два місяці йшла мобілізація. Але там не була врахована агресія РФ і реальні потреби силових структур в озброєнні та техніці – тож розглядали його аж 2 липня 2014 року», - згадав Апаршин.
Він додав, що навіть через декілька місяців після початку агресії державне оборонне замовлення було перевантажене другорядними заходами, а проблеми з негайним відновленням несправної техніки, якої бракувало армії, документ не вирішував. Гроші спрямували на науково-дослідні та конструкторські роботи.
«Всі ці 4 місяці ремонтні підприємства не могли ремонтувати техніку. Втрачався дорогоцінний час. Кабмін не зміг оперативно розпорядитися навіть наявними ресурсами - і розгортання військ та проведення часткової мобілізації було практично зірвано», - пише військовий експерт.
Іван Апаршин підкреслив, що в ЗСУ не було у повному обсязі запасів паливно-мастильних матеріалів, бракувало матеріальних ресурсів для забезпечення заходів часткової мобілізації, оголошеної 17 березня. Тільки 23 квітня уряд прийняв розпорядження, яким дозволив виділити з держрезерву дизпальне та бензин, а їх практичний відпуск стартував лише в червні.
«Що вже й казати про складніші речі – як то уточнення показників мобілізаційного плану ЗСУ, економіки, забезпечення населення продуктами і найнеобхіднішими товарами, а також захисту населення. Нічого цього зроблено не було. Вони не збиралися боронити країну! Якби росіяни полізли далі, за межі Донбасу – наша економіка виявилася б не готовою до функціонування в умовах воєнного стану», - впевнений Іван Апаршин.