Керівництво фракції «Слуга Народу» та представники бізнесу обговорили економічні пріоритети

Під час зустрічі було обговорено позитивні зміни, які за рік роботи Парламенту було реалізовано, зокрема: відкрито ринок с/г землі, прийнято норми для деофшоризації економіки, реалізовано заходи з детінізації економіки - запроваджено добровільні програмні РРО та стимулювання покупця отримувати фіскальний чек, прийнято важливі зміни у банківському секторі та багато інших змін. Представники бізнесу відзначають ці важливі зміни та вдячні парламентській Коаліції за їх швидку реалізацію.

В той же час ще не реалізовано такі важливі зміни, на які підприємці та суспільство очікують вже багато років:

- реформа ДПС та ДМС, створення єдиного органу по розслідуванню економічних злочинів та ліквідацію економічної складової всіх інших органів

- інституційна реформа судової системи (перезавантаження ВРП, створення незалежного ВККС, ліквідація ОАСК)

- детінізація ринку оренди сільськогосподарської землі

- зміна моделі фіскалізації з тотальної на фіскалізацію ризикових груп платників

- лібералізація трудового законодавства.

Давид Арахамія зазначив, що значну кількість реформ, необхідних для створення сприятливих умов ведення бізнесу, Парламент планує реалізувати ще у цьому році - зокрема, створити Бюро економічної безпеки, яке єдине буде займатись економічними злочинами, що позбавить бізнес візиту багатьох різних органів, прийняти необхідне законодавство для реалізації реформи судової системи, заходи з детінізації економіки тощо.

Фракція Слуга народа відкрита до співпраці і завжди є партнерами для відповідального бізнесу.

Президент Асоціації Платників податків України Грігол Катамадзе наголосив, що створення Бюро економічної безпеки бізнес чекає вже багато років. Важливо створити саме єдиний орган для економічних злочинів, щоб до бізнесу не приходили всі органи по черзі та не знищували бізнес. Важливо у цьому році прийняти проєкт 3087-д, обов’язково їз визначеною аналітичною складовою для Бюро, в той же час важливо не допустити прийняття проєкту №3959-1 (пов’язані із БЕБ зміни до КПК), який зруйнує саму ідею єдиного органу.

Анатолій Долинний, президент Української федерації індустрії безпеки зазначив, що реформа судової система - це базова для бізнесу реформа. Терміново необхідне повне перезавантаження Вищої ради правосуддя, важливу роль при призначенні нових кадрів якої мають відіграти у т.ч. міжнародні експерти. Меморандум з МВФ та угода з ЄС передбачають оптимальну модель, за якої міжнародники входять до складу конкурсної комісії, яка здійснює попередній добір кандидатів та рекомендує суб’єктам призначення найкращі кандидатури.

Формування нового складу Вищої кваліфікаційної комісії має бути на конкурсних засадах поза будь-яким контролем ВРП.

ОАСК і Київський окружний адміністративний суд мають бути реорганізовані в один окружний суд з конкурсною процедурою його формування. А теперішня компетенція цього суду могла б бути переданою новому Вищому адміністративному суду. Повністю дискредитований ОАСК має бути терміново ліквідований законодавцем.

Генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки» Софія Арасланова, відзначила позитивні зміни у напрямку детінізації економіки - прийнято закон та вже запрацювали електронні реєстратори розрахункових операцій, що здешевило та спростило роботу бізнесу, а також з 2021 року запрацює потужний механізм стимулювання покупця отримувати фіскальний чек і фіскалізація ризикових категорій платників. В той же час бізнес зауважив, що тотальну фіскалізацію 2 та 3 груп ССО необхідно замінити на фіскалізацію виключно ризикових категорій платників, не відміняючи всю фіскалізацію. Також важливим є запуск механизму «кешбек для покупця», про що зазначено у спільному Меморандумі партії Слуга народу та Української Ради Бізнесу. Ці норми важливо зберегти законодавчо, оптимальним проєктом для реалізації зазначеного є проєкт 2645-д.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов зазначив, що для бізнесу є дуже важливим прийняття законопроєкту «Про залізничний транспорт». У тому числі, що стосується приватної тяги та питання єдиного тарифу, ситуація коли одні платять вдвічі менше, ніж інші, є неприпустимою.

Також Михайло запропонував почати зниження навантаження на фонд оплати праці із встановлення максимальної суми для нарахування ЄСВ - наприклад у розмірі 4 МЗП. Це не призведе до значних втрат доходної частини бюджету, в той же час дозволить детінізувати заробітні плати креативному сектору.

За словами представника Асоціації «Укроліяпром» Станіслава Таршина, для бізнесу вкрай важливими є заміна корупційного податку на прибуток на інноваційний податок на виведений капітал та зниження надвисокого навантаження на фонд оплати праці. Щодо ПнВК - є модель, яка передбачає авансові внески і яка дає можливість запровадити ПнВК для всіх компаній із нульовими втратами держбюджету. Пропонується детально розглянути її.

За словами президента Асоціації виробників електротехніки Олександра Громико, у роботі податкової служби відзначаються позитивні зміни: покращились показники збирання податків, посилилась боротьба зі скрутками та конвертцентрами. В той же час митна служба демонструє погіршення роботи, реформа не відбувається.

Важливим на цей час є надати оновленій податковій службі ефективні механізми контролю за ризиковими категоріями товарів - забезпечити контроль за ланцюжком переміщення товарів.

Олег Гетман, економіст, фахівець Економічної експертної платформи розповів про висновки нового дослідження щодо найбільших схем з мінімізації податків: вже другий рік поспіль «рекордсменами» зі знаком мінус є контрабанда та сірий імпорт (втрати бюджету складають від 68 до 96 млрд гривень на рік); зарплати у конвертах (від 24 до 94 млрд грн втрат на рік), а також офшорні схеми (від 23 до 40 мільярдів втрат на рік).

На думку експертів саме пріоритети, що містяться у Меморандумі та що обговорюються сьогодні - дозволять мінімізувати більшість із схем. Зокрема важливим є провести інституційну реформу ДПС та ДМС, створити єдиний орган з розслідуванню економічних злочинів, знизити навантаження на фонд оплати праці, компенсуючи це зменшенням неефективних видатків бюджету тощо.

Давід Арахамія, Голова депутатської фракції “Слуга народу зазначив”, що значна кількість проєктів, прийнятих Парламентом за рік, спрямовані саме на боротьбу з тіньовими схемами. Це і норми закону 466 щодо деофшоризації економіки, і прийняті проєкти щодо запуску реформи податкової та митної служби, і відкриття ринку с/г землі тощо.

Всі інші питання, які було обговорено, - у порядку денному Парламенту, у цьому та наступному році буде вестись робота щодо реформи податкової системи, буде прийнято вже готовий проєкт зі створення Бюро економічної безпеки - єдиного органу з боротьби з економічними злочинами, фіскалізацію 2-ї та 3-ї груп спрощенців буде замінено на фіскалізацію виключно ризикових груп товарів, розглянуто питання щодо оптимальної моделі запровадження податку на виведений капітал тощо. Парламент працює над створенням рівних та привабливих умов ведення бізнесу в Україні.

За підсумками обговорення учасники дискусії дійшли спільної думки щодо всіх питань та домовились про співпрацю для реалізації цих проєктів, які призведуть до створення інклюзивних економічних інституцій. Також домовились, що представники бізнес-асоціацій надішлють додаткові пропозиції щодо мінімізації тіньових схем, а фахівці фракції Слуга народу проаналізують їх, нададуть свої бачення щодо можливості їх реалізації.