З кожним роком кількість літніх людей та людей з інвалідністю зростає. В Україні є свої особливості процесу, але загалом це світова тенденція. Населення старіє, і людей, яким потрібна елементарна побутова допомога стає більше. Окрім нестачі коштів та самотності, людям дуже важко отримати якісні соціальні послуги. Якщо великі міста відносно прилаштовані до проблем людей з інвалідністю, уявіть, наскільки важко людині на колісному візку в маленькому місті або селі дістатися до лікарні, пенсійного фонду, пошти, банку чи просто на цікаву зустріч.
Подпишись на наш Viber: новости, юмор и развлечения!
Подписаться
Найчастіше самостійно зробити це вони не можуть. Тому ідея розвивати послугу соціального перевезення для людей з тяжкими захворюваннями опорно-рухового апарату та маломобільних груп виявилася вкрай необхідна у громадах Черкащини. Три роки співпраці Фонду родини Нечитайло та соціальних служб Черкаської області покращили рівень надання соціальних послуг для маломобільних груп населення. Соціальними перевезеннями вже активно користуються люди з інвалідністю в Чорнобаї, Золотоноші, Умані та Звенигородці. Шість автомобілів працюють при соціальних установах та можуть перевозити людей з інвалідністю та їх супроводжуючих: рідних або соціальних працівників. Автомобілі спеціально облаштовані для колісних візків. Служба діє за принципом виклика таксі. Щоб нею скористатися, потрібно зателефонувати диспетчеру, замовити автомобіль на потрібний день, та добратися до місця. Сьогодні послугою охоплено вже понад 20 000 черкащан.
«Співпраця з благодійниками допомагає більше розуміти потреби наших підопічних. Соціальні перевезення допомогли залучити людей, які до цього знаходились вдома, і були обмежені у можливості доїхати до соціальних установ, лікарень, до залізничного вокзалу, - пояснює начальник управління праці, м. Умань, Галина Кучер. Важливо продумати проєкт в деталях. На сьогодні служба перевезень підтримує людей з інвалідністю, цей проєкт прийнятий громадою та владою міста. Люди допомагали нам залучити частину спів фінансування на закупівлю другого автомобіля. Прийняти його громадою. Ми створили команду однодумців, фахівців, які розвивають проєкт в місті та районі».
Використання соціального транспорту розширює доступ людей до інших послуг, наприклад, студію гончарства «Мальви» при Територіальному центрі соціальної допомоги у м. Золотоноша. Студія була розрахована на відвідувачів центру соціальної допомоги. А за рік «мальви розквітли по-новому», студія стала чимось набагато більшим. Вона перетворилась на інклюзивне місце, де діти, які потребують реабілітації, батьки та вчителі шукають нові форми - взаємодії, спочатку з глиною, а потім між собою, а ще студія залучає до роботи усіх охочих.
«Мій син має складну форму аутизму. Раніше, він весь час проводив дома, спілкувався лише з братом та рідними. Для мене, сім’ї це було дуже тяжко. Це обмежувало його. З появою соціального перевезення ми стали відвідувати соціальний центр з реабілітацією щодня. Особливо нам подобається гончарня «Мальви», Богдан став активнішим, та, водночас, спокійнішим, почав спілкуватись з іншими дітьми та дорослими. Я знайшла можливість вийти на роботу. Він знайшов друзів, свої улюблені місця у центрі, та окреме місце у мікроавтобусі «Соціальних перевезень Черкащини» і всі знають, що це його місце»! - мама хлопчика Богдана, 7 років, м. Золотоноша.
Важливо зазначити, що з появою таких послуг змінюється життя і рідних, які знаходяться поруч з людьми з інвалідністю.
«Завдяки соціальним перевезенням, гончарній майстерні та іншім можливостям, мами починають по-іншому думати. Моя донька отримує спілкування, доступ до реабілітації, вкрай необхідної для нас, а я, нарешті, знайшла час на відвідування автошколи, та думаю про повернення до власної кондитерської справи, якою займалась до народження дитини», - Катерина, мама дівчинки Марії, 6 років, м. Золотоноша.
